16 квітня 2013 р.Справа № 1522/24418/12
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Єршова Л.С.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Семенюк Г.В.
судді - Потапчук В.О.
судді - Коваль М.П.
при секретаріКапустинська А.М.
за участю сторін:
ПрокуратураВербовщук С.Г. (посвідчення)
ГУ ДЗА в Одеській областіПасічніченко В.М. (довіреність)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою прокурора відділу представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури м. Одеси на Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2012 року по справі за позовом прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, Головного управління Держземагенства в Одеській області, Одеської міської ради до виконавчого комітету Одеської міської ради, ТОВ „Лесор Одеса" про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання нечинними свідоцтв про право власності, -
встановиЛА:
Прокурор м. Одеси звернувся в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, Головного управління Держземагенства в Одеській області, Одеської міської ради до суду з позовом до виконавчого комітету Одеської міської ради, ТОВ „Лесор Одеса" про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання нечинними свідоцтв про право власності.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2012 року позовну заяву прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, Головного управління Держземагенства в Одеській області, Одеської міської ради залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури м. Одеси подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та направити справі для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм права.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно з ст. 19 Закону України "Про прокуратуру", предметом нагляду органів прокуратури за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями, та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативі прокурора.
Викладені норми покладають на прокурора обов'язок постійно здійснювати нагляд за додержанням та застосуванням законів, а ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" надає прокурору право звертатись до суду за захистом інтересів держави.
Судом першої інстанції було встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №408 від 29.07.2004 «Про затвердження акта державної технічної комісії про готовність закінченого реконструкцією готельного комплексу на 80 місць товариства з обмеженою відповідальністю «Лесор Одеса» за адресою: м. Одеса, пров. Кришталевий, 1» затверджено акт державної технічної комісії про готовність закінченого реконструкцією готельного комплексу на 80 місць товариства з обмеженою відповідальністю «Лесор Одеса» за адресою: м. Одеса, пров. Кришталевий, 1, а також зобов'язано замовника будівництва ТОВ "Лесор Одеса" внести об'єкт до державної статистичної звітності, оформити право власності на збудований об'єкт у визначеному порядку.
На підставі зазначеного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради, замість договору купівлі-продажу №18 від 01.11.2001, виконавчим комітетом Одеської міської ради 16.09.2004 серії САА №101580 та 03.04.2006 серії САА № 444775 видавались товариству з обмеженою відповідальністю "Лесор Одеса" свідоцтва про право власності на готельний комплекс на 80 місць, розташований за адресою: м. Одеса, пров. Кришталевий, 1.
Разом з тим, судом першої інстанції проігноровано той факт, що про зазначені порушення, як підставу для пред'явлення позову прокуратурі м. Одеса стало відомо у вересні 2012 року.
Означене вище підтверджується листом державної інспекції сільського господарства в Одеській області від 04.09.2012 року та листом прокуратури Одеської області від 20.09.2012 року. Як вбачається з зазначених документів, про порушення рішенням виконавчого комітету вимог ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.20, ч.1 ст. 48, п.«а» ч.1 ст.96 Земельного кодексу України, а також умов п.п. 5.1., 5.2. договору оренди землі від 15.04.2004, укладеного Одеською міською радою з товариством з обмеженою відповідальністю «Лесор Одеса», органам прокуратури стало відомо у вересни 2012 року.
Відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
З наведеного вище вибачається, що 6-місячний строк для звернення до адміністративного суду слід обліковувати саме з моменту, коли прокуратурі міста Одеси стало відомо про порушення вимог закону при прийнятті спірного рішення.
Однак, Приморським районним судом м. Одеси не повно та всебічно вивчені матеріали справи та проігноровано вищезазначений факт.
Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції при винесенні Ухвали від 05 грудня 2012 року було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення питання (п. 1 ч. 1 ст. 204 КАС України).
З огляду на вищевикладене та п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. 204 КАС України, - Ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора відділу представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури м. Одеси, - задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2012 року по справі № 1522/24418/12, - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Ухвалу складено у повному обсязі - 17 квітня 2013 року.
Головуючийсуддя Г.В. Семенюк
суддя В.О. Потапчук
суддя М.П. Коваль