Справа № 914/2800/2012
Номер провадження №1/351/12/13
01 лютого 2013 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді - Собко В.М.,
секретаря - Плахіна М.З.,
з участю прокурора - Фільварок Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, гр. України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого
за ст. 185 ч. 2 КК України,-
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, гр. України, українця,з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого
за ст. 185 ч.2 КК України,-
Підсудний ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, 19 вересня 2012 року, знаходячись в своєму господарстві, що в АДРЕСА_1, з метою особистого забезпечення, запропонував ОСОБА_2 вчинити крадіжку майна з господарства ОСОБА_3, яке розташоване в АДРЕСА_3. Для цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обговорили спосіб вчинення крадіжки та збуту викраденого майна.
В ніч на 20 вересня 2012 року приблизно в 00 год. 00 хв. ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи корисливу мету - таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_2, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, залишився на сторожі в своєму господарстві, а ОСОБА_2, шляхом вільного доступу зайшов в нежиле господарство ОСОБА_3, яке розташоване в АДРЕСА_3, спільно з ОСОБА_2 підійшли до металічної вагонетки, яка лежала на подвір'ю господарства ОСОБА_3, звільнили її від сміття та перетягнули на подвіря ОСОБА_1, тобто таємно викрали металічну вагонетку вагою 120 кілограм, вартістю 240 гривень, завдавши потерпілій ОСОБА_3 шкоду на вказану суму.
Ранком 20 вересня 2012 року приблизно в 05 год. 00 хв. ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 завантажив викрадену металічну вагонетку на автомобільний причеп, і своєю автомашиною марки ВАЗ 2107 д.н.зн. НОМЕР_1 разом з ОСОБА_2 відвіз до господарства ОСОБА_4 та продав за 180 гривень, а отримані кошти разом з ОСОБА_2 потратив на власний розсуд.
Своїми умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України.
Підсудний ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, 19 вересня 2012 року, знаходячись в господарстві ОСОБА_1, яке розташоване в АДРЕСА_1, з метою особистого збагачення, разом з ОСОБА_1, домовився вчинити крадіжку майна з господарства ОСОБА_3, яке розташоване в АДРЕСА_3. Для цього ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обговорили спосіб вчинення крадіжки та збуту використаного майна.
В ніч на 20 вересня 2012 року приблизно в 00 год. 00 хв. ОСОБА_2, за попередньою змовою про вчинення крадіжки з ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи корисливу мету - таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, шляхом вільного доступу зайшов в нежиле господарство ОСОБА_3, яке розташоване в АДРЕСА_3, спільно з ОСОБА_1. підійшли до металічної вагонетки, яка лежала на подвір'ю господарства ОСОБА_3, звільнили її від сміття та перетягнули на подвіря ОСОБА_1, тобто таємно викрали металічну вагонетку, вагою 120 кілограм, вартістю 240 гривень, завдавши потерпілій ОСОБА_3 шкоду на вказану суму.
Ранком 20 вересня 2012 року приблизно в 05 год. 00 хв. ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 завантажив викрадену металічну вагонетку на автомобільний причеп, автомашиною ОСОБА_1 марки ВАЗ 2107 д.н.зн. НОМЕР_1 разом з ОСОБА_1 відвіз до господарства ОСОБА_4 та продав за 180 гривень, а отримані кошти разом з ОСОБА_2 потратив на власний розсуд.
Своїми умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч. 2 КК України.
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину у пред'явленому обвинуваченні визнали повністю, ствердили все вищенаведене. У вчиненому щиро розкаюються, просять їх суворо не карати. Згідні не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які вони не заперечують.
Відповідно до вимог ст. 299 КПК України, суд визнає за недоцільне досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються. При цьому встановлено добровільність та істинність позиції підсудних, а також роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
За таких обставин суд, вважає, що вина підсудніх у вчиненому повністю доведена, а їхні неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки вони вчинили таємне викрадення чужого майна, вчиненими за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання підсуднім, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особи винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вивченням особи підсудного ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, одружений, неповнолітніх дітей на утриманню не має, на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах не перебуває, має середню освіту, не працює, по місцю проживання характеризується позитивно.
Вивченням особи підсудного ОСОБА_2 встановлено, що він раніше не судимий, не одружений, на утриманню неповнолітніх дітей не має, на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах не перебуває, має середню освіту, не працює, по місцю проживання характеризується позитивно.
Обставинами, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 суд вважає вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1, суд вважає - щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставинами, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 суд вважає вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_2, суд вважає - щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.
За таких обставин суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання не повязане з позбавленням волі.
На підставі наведного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_1, визнавши винним, за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 1 (один) рік.
Відповідно ст.76 КК України накласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.
ОСОБА_2, визнавши винним, за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України накласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:
1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.
Речовий доказ: металічну вагонетку, вагою 120 кілограм, вилучену під час огляду місця події з господарства ОСОБА_4, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 - повернути власнику ОСОБА_3.
Арешт накладений на автомобільний причеп, д.н.зн. НОМЕР_2 та автомобіль марки ВАЗ 2107 д.н.зн. НОМЕР_1, скасувати.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду протягом 15 діб з моменту проголошення через Снятинський районний суд.
Головуючий: підпис
Суддя Снятинського районного суду Собко В.М.