"03" квітня 2013 р.справа № 2а-3862/11/2070
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Туркіної Л.П. Шлай А.В.
при секретарі судового засідання: Кязимовій Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову: Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. у справі №2а-3862/12/2070
за позовом: ОСОБА_1
до: Харківського апеляційного адміністративного суду
про: визнання протиправною бездіяльності,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Харківського апеляційного адміністративного суду за отриманим 18.07.2011р. електронною поштою інформаційним запитом про надання інформації про всі судові рішення за апеляційною скаргою на ухвалу судді Харківського окружного адміністративного суду Піскун В.О. від 29.09.2010р.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося про те, що відповідачем на інформаційний запит про надання інформації про всі судові рішення за апеляційною скаргою на ухвалу судді Харківського окружного адміністративного суду Піскун В.О. від 29.09.2010р. надано відповідь, яка містить недостовірну та неповну інформацію, чим порушено законні права позивача. Позивач посилався на ст.129 Конституції України, ст.ст.2,11,14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.2-3 ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ч.1 ст.16 Закону України «Про засади запобігання протидії корупції» та наполягав на задоволенні позову.
Постановою суду першої інстанції від 24.04.2012р. в задоволенні позову відмовлено. При цьому суд визначився щодо безпідставності позовних вимог, оскільки відповідь на інформаційний запит від 18.07.2011р. надано заявнику в межах повноважень, встановлених Законом України «Про доступ до публічної інформації». Суд також зазначив, що суди не є розпорядниками інформації при здісненні судочинства в розумінні ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову від 24.04.2012 року в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних скарг зазначається, що підставою для прийняття незаконного судового рішення стало невірне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апелянт також зазначає про неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для вирішення спору. За твердженням позивача, судом не враховано, що відповідь, отримана ним від Харківського апеляційного адміністративного суду на інформаційний запит про всі судові рішення за апеляційною скаргою на ухвалу судді Харківського окружного адміністративного суду Піскун В.О. від 29.09.2010р., не містить достовірної та повної інформації, а відтак, відповідачем недодержано Конституції України та Законів України щодо доступу до публічної інформації. Апелянт вважає, що висновок Харківського окружного адміністративного суду щодо необґрунтованості позовних вимог є хибним та спростовується обставинами справи, яким суд дав невірну правову оцінку.
В апеляційній скарзі позивач також зазначає про не розгляд його заяви про відвід судді Зінченко А.В., яку позивачем було направлено 03.04.2012р. до початку судового розгляду справи та мотивовано і обґрунтовано юридичними фактами щодо перешкоджання у доступі до правосуддя, порушення засад судочинства. При цьому позивач посилається на те, що даним суддею було відмовлено позивачу у відкритті провадження у даній справі (ухвала від 14.02.2012р.). Зазначена ухвала була оскаржена позивачем в апеляційному порядку і за результатами розгляду апеляційної скарги позивача скасована Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, з направленням справи на новий розгляд.
Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги; вказує про безпідставність доводів апелянта та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріали справи (а.с.42) містять заяву позивача про відвід судді Зінченко А.В., яка отримана судом у відповідності до штемпелю 04.04.2012р. і 24 квітня 2012р. розглянута, про що свідчить відповідна ухвала (а.с.47). При розгляді заяви позивача про відвід суд керувався нормами ст.ст.27,31 КАС України.
Таким чином, доводи позивача щодо нерозгляду заяви про відвід судді Зінченко А.В. спростовуються матеріалами справи.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції визначився, що суди не є розпорядниками інформації при здісненні судочинства в розумінні ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції.
Як зазначається позивачем та не заперечується відповідачем приводом для звернення ОСОБА_1 до суду з даним адміністративним позовом стало отримання позивачем від Харківського апеляційного адміністративного суду на інформаційний запит «Про надання інформації про всі судові рішення за апеляційною скаргою на ухвалу судді Харківського окружного адміністративного суду Піскун В.О. від 29.09.2010р.» відповіді від 25.07.2011р. наступного змісту: «Розглянувши Вашу заяву, що надійшла на адресу Харківського апеляційного адміністративного суду 18.07.2011 року, щодо направлення копії рішення по справі №2а-11949/10/2070 за Вашим позовом до Московського районного суду м. Харкова, повідомляємо, що в провадженні Харківського апеляційного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №2а-11949/10/2070. Зазначена справа була зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду 01.11.2010 року. Справу №2а-11949/10/2070 повернуто до Харківського окружного адміністративного суду 28.01.2011 року. Після повернення справи із судів апеляційної чи касаційної інстанції копії судових рішень цих судів видаються судом першої інстанції. Ви маєте право звернутися з відповідною заявою до Харківського окружного адміністративного суду. З повагою, головний спеціаліст відділу МТІ та ГЗ Харківського апеляційного адміністративного суду Щетінін В.О.».
Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюються спірні правовідносини, показав наступне.
За приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Статтею ст.12 Закон України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 вказаного Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
За приписами п.1 ч.1 ст. 13 вищеназваного Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Разом з тим, суд як юридична особа, не здійснює владні управлінські функції при розгляді справ, а тому не є розпорядником публічної інформації в розумінні ст.ст.12, 13 Закон України «Про доступ до публічної інформації» за вищевказаним запитом позивача. Порядок отримання у суді судових рішень визначається відповідним процесуальним кодексом. Крім того, судові рішення можуть бути отримані зацікавленою особою з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Аналізуючи матеріали справи та вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», судом враховано, що норми даного Закону не застосовуються щодо інформації з відправлення правосуддя. Крім того, матеріали справи спростовують доводи позивача щодо ненадання відповіді на звернення позивача від 18.07.2011р. Суд вірно зазначає, що питання, пов'язані з отриманням копій судових рішень, вирішуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції; суд вірно встановив і об'єктивно оцінив обставини у справі та прийняв законне і обґрунтоване рішення. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову суду слід залишити без змін.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. у справі №2а-3862/12/2070 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. у справі №2а-3862/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна
Суддя: А.В. Шлай