15 квітня 2013 р.Справа № 2016/2а-7713/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Курило Л.В. , Спаскіна О.А.
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.11.2011р. по справі № 2016/2а-7713/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни",
28.09.2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.11.2011 року позов задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" неправомірними. Зобов"язано Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 01.02.2011 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням вже проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Виходячи з приписів п.3 ч. 1 ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" над постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Також суд правильно визначив розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
Між тим, при ухваленні рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 28.09.2011 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 01.01.2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 28.03.11 року.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Приймаючи рішення про поновлення позивачу строку на звернення до суду з позовом суд першої інстанції не навів підстав для його поновлення.
З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст. 99, 100 КАС України, що призвело до частково необґрунтованого задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до 28.03.11 р. підлягає скасуванню, а позовні вимоги в зазначеній частині підлягають залишенню без розгляду.
В частині задоволення позовних вимог з 28.03.11 року, з врахуванням раніше виплачених сум постанова Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.11.2011р. відповідно положень ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, підстави для її скасування відсутні, відповідно доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 183-2, 195, 197 п. 4 ст. 198, 200, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області - задовольнити частково.
Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.11.2011р. по справі № 2016/2а-7713/11 скасувати в частині відмови в задоволенні позову та задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про визнання дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" неправомірними та зобов"язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії з 01.01.2011 року по 27.03.2011 року.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про визнання дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" неправомірними та зобов"язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії з 01.01.2011 року по 27.03.2011 року - залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.11.2011р. по справі № 2016/2а-7713/11 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Курило Л.В. Спаскін О.А.