Справа: № 2а-3483/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
Іменем України
11 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А 1880 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Військової частини А 1880 про стягнення грошової компенсації за недоотримане речове майно, -
ОСОБА_5 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини А 1880 про стягнення грошової компенсації за недоотримане речове майно на загальну суму 5190,66 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року адміністративний позов задоволений.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, з 23 червня 2007 року по 25 червня 2012 року ОСОБА_5 проходив військову службу у військовій частині А 1975, яка підпорядкована військовій частині А 1880.
Згідно з наказом Командира військової частини А 1880 № 134 від 25 червня 2012 року, капітана ОСОБА_5, начальника командного пункту - заступника начальника штабу з бойового управління військової частини А 1975, звільненого наказом командувача Повітряних Сил Збройних сил України № 245 від 17 травня 2012 року з військової служби у запас за п. «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 23 червня 2012 року виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
Згідно з довідкою на отримання грошової компенсації замість речового майна № 15 від 25 червня 2010 року, відповідач визнав, що ОСОБА_5 у зв'язку із закінченням строку контракту, без права носіння військової форми одягу, має право на отримання речового майна загальною вартістю 5190,66 грн. (графа IІ). У графі I «до виплати грошовими коштами» вказано - 0,00 грн.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Згідно із Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», дію ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призупинено в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків та речового майна або за їх бажанням грошової компенсації замість них (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб», Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» доповнено ст. 9-1, пунктом 2 якої встановлено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.
Крім того, п. 2 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було виключено згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким виключено п. 2 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визнано неконституційними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблений правильний висновок про те, що станом на момент звільнення позивача з військової служби були чинними положення п. 2 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якими, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.
Відповідно до п. 28 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28 жовтня 2004 року, військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за не отримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2012 року у справі № К/9991/27017/11, постанові Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2012 року № К/9991/94387/11.
Проаналізувавши наведені законодавчі норми та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачеві у виплаті грошової компенсації за недоотримане речове майно.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Військової частини А 1880 - залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді О.М. Ганечко
Н.М. Літвіна
.
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.