8.1.5
Іменем України
18 квітня 2013 року Справа № 812/2969/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді: Прудника С.В.
при секретарі: Якимчук В.В.
за участю сторін:
представників позивача не з'явився
представник відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства "Водоканал" про стягнення податкового боргу,-
29 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства "Водоканал" про стягнення податкового боргу.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Комунальне підприємство «Водоканал» зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 21.06.2002 року і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України під номером 1 387 120 0000 000463. Підприємство перебуває на обліку як платник податків в Краснодонській ОДПІ.
У зв'язку із несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у відповідача на теперішній час у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у розмірі 1 039 470, 77 грн., яка складається з:
- податку на додану вартість за період з серпня по грудень 2012 року у розмірі 840 346,00 грн.,
- земельного податку Білескелеватівської с/р (501305 01 14) в розмірі 210,00 грн.,
- земельного податку Урало-Кавказької с/р (50 1305 01 07) в розмірі 1,88 грн.,
- збору за спеціальне водокористування у розмірі 102 057,42 грн.,
- плати за користування надрами (85 1303 01 01) в розмірі 80 193,79 грн.,
- плати за користування надрами (85 1303 01 00) в розмірі 16 661,68 грн.,
З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією відповідачу було направлено першу податкову вимогу №1/93 від 31.01.2006, яка та другу податкову вимогу №2/181 від 10.03.2006.
У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу позивач звернувся з позовом до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без участі повноважного представника в котрій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник відповідача про причини неприбуття в судове засідання не повідомив.
Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Водоканал» зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 21.06.2002 року і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України під номером 1 387 120 0000 000463. Підприємство перебуває на обліку як платник податків в Краснодонській ОДПІ. (а.с.5).
У зв'язку із несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у відповідача на теперішній час у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у розмірі 1 039 470, 77 грн., яка складається з:
- податку на додану вартість за період з серпня по грудень 2012 року у розмірі 840 346,00 грн., відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість (а.с. 12-21)
- земельного податку Білескелеватівської с/р (501305 01 14) за період з листопада по грудень 2012 в розмірі 210,00 грн., земельного податку Урало - Кавказької с/р (50 1305 01 07) за період з листопада по грудень в розмірі 1,88 грн., що підтверджується податковими деклараціями з плати за землю (а.с. 22-27)
- збору за спеціальне водокористування за третій квартал 2012 року в розмірі 102 057,42 грн., що підтверджується податковою декларацією (а.с.28-30)
- плати за користування надрами (85 1303 01 01) в розмірі 80 193,79 грн., плати за користування надрами (85 1303 01 00) в розмірі 16 661,68 грн. що підтверджується податковими деклараціями з плати за користування надрами (а.с.31-40)
З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією відповідачу було направлено першу податкову вимогу №1/93 від 31.01.2006, яка отримана посадовою особою відповідача 07.02.2006 та другу податкову вимогу №2/181 від 10.03.2006 яка отримана посадовою особою відповідача 13.03.2006 року (а.с.11).
Заборгованість відповідача підтверджується також розрахунком податкового боргу станом на 30.01.2013 (а.с.10)
Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, серед інших, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Кодексу платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.
Сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України встановлено що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.
Виходячи з норм п. 287.4. ст.. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до п. 323.1 ст. 323 Податкового кодексу України платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання відповідно до п. 326.1 ст. 326 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 Податкового кодексу України платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.
Підпунктом 263.6.4 пункту 263.1 ст. 263 Податкового кодексу України, вартість одиниці кожного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до підпункту 263.6.2 пункту 263.6 цієї статті, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника.
Виходячи з норм пп.263.13.1 п.263.13 ст. 263 Податкового кодексу України платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.
Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету здійснюють органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів згідно з пунктом 263.10 цієї статті у встановленому законодавством порядку можуть залучати центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного гірничого нагляду, а також у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено в судовому засіданні, податкова заборгованість підприємства, яка складає 1 039 470, 77 грн., відповідачем до теперішнього часу не сплачена.
Суд вважає, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства "Водоканал" про стягнення податкового боргу у розмірі 1 039 470, 77 грн. підлягає задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства "Водоканал" про стягнення податкового боргу у розмірі 1 039 470, 77 грн. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства «Водоканал» (код ЄДРПОУ 31537705) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, суму податкового боргу в розмірі 1 039 470, 77 грн. котра складається з податку на додану вартість у розмірі 840 346 гривень 00 копійок, земельного податку Білескелеватівської с/р в у розмірі 210 гривень 00 копійок, земельного податку Урало - Кавказької с/р у розмірі 1 гривеня 88 копійок, збору за спеціальне водокористування у розмірі 102 057 гривень 42 копійки, з плати за користування надрами у розмірі 80 193 гривень 79 копійок, з плати за користування надрами у розмірі 16 661 гривень 68 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 23 квітня 2013 року.
Суддя С.В. Прудник