Справа № 0305/3225/2012 Провадження №11-кп/773/39/13 Головуючий у 1 інстанції:Костюкевич О.К.
Категорія:ч.2 ст. 307 КК України Доповідач: Борсук П. П.
23 квітня 2013 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді Борсука П.П.,
суддів Хлапук Л.І., Фідрі О.М.,
при секретарі Бубало О.О.,
з участю прокурора Плечій О.М.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляцію обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Ківерцівського районного суду від 20 лютого 2013 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Воркута Республіки Комі Російської Федерації, зареєстрований в АДРЕСА_1, житель АДРЕСА_2, в порядку ст. 89 КК України не судимий,
засуджений за ч.2 ст. 307 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід обвинуваченому змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою.
Строк відбуття покарання обвинуваченому визначено рахувати з моменту його затримання, тобто з 20 лютого 2013 року.
Вироком суду вирішено долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати у справі за проведення фізико-хімічних експертиз постановлено стягнути з обвинуваченого.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ,
ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за незаконне виготовлення, зберігання та перевезення з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено у великих розмірах, вчинене повторно за наступних обставин.
Виростивши та зібравши на належному йому городі, що за адресою АДРЕСА_2 невстановлену кількість рослин маку снотворного, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - макову солому та незаконно зберігав за місцем свого проживання, з метою збуту, вага якої становить 522, 79 грам, що є великим розміром.
11 жовтня 2012 року близько 17 години, а 15 жовтня 2012 року о 17 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 незаконно перевіз в с. Човниця Ківерцівського району особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено макову солому, який на одній з вулиць цього населеного пункту, збув ОСОБА_2, відповідно 78, 50 та 101, 78 грам, за що отримав грошову винагороду в сумі 500 гривень.
Неоспорюючи фактичні обставини справи та вчинення злочину, обвинувачений ОСОБА_1 оскаржує вирок суду першої інстанції в частині призначеного йому покарання. Стверджує, що судом не в повній мірі враховано його особу. Просить, зважаючи на утримання ним неповнолітньої дитини та вагітної дружини, яка перенесла тяжку операцію, того, що він є особою похилого віку, за місцем проживання характеризується позитивно, свою вину визнає повністю та щиро розкаюється у вчиненому, та в подальшому зобов'язується невчиняти нових злочинів, раніше хоча і був судимий, але судимість погашена у встановленому законом порядку, зменшити йому міру покарання.
В доповненнях до апеляції вказує про відсутність корисливого мотиву під час збуту наркотичних засобів та вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, через хворобу співмешканки.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, обвинуваченого, який свою апеляцію підтримав і в судових дебатах просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції матеріали кримінального провадження, за згодою учасників судового провадження, розглянуті в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України. Встановлені судом фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та його кваліфікація за ч.2 ст. 307 КК України учасниками судового провадження не оспорюються.
Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_1, судом в достатній мірі не враховані обставини справи, особа винного, пом'якшуючі покарання обставини.
Враховуючи характер і ступінь небезпеки злочину, який є тяжким, пом'якшуючі обставини: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого ОСОБА_1, який в порядку ст. 89 КК України несудимий, збіг тяжких сімейних обставин, хворобу його цивільної дружини, а також ненастання тяжких наслідків від злочину, оскільки проводились оперативні закупівлі, і останній збував наркотичні засоби легендованій особі, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, колегія суддів приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 307 КК України.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції його від суспільства.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 408 КПК України, колегія суддів судової палати,
Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 20 лютого 2013 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінити.
Призначити ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запропонувати суду першої інстанції в порядку ст. 537 КПК України вирішити питання визначення частини майна, яке належить конфіскувати.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим протягом того самого строку з мометну отримання ним копії ухвали, шляхом подачі касаційних скарг.
Головуючий
Судді