ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
26 лютого 2009 р.
Справа № 9/128
Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарях судового засідання Чмихові Юрію Анатолійовичу та Олейняш Еліні Михайлівні розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СНС-система", вул. Предславинська,51, м. Київ, 03150
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КарпатСмоли", вул. Промислова, 6, м. Калуш, Івано-Франківська область,77305
про стягнення коштів в сумі 109796, 13 грн.
За участю представників сторін:
Від відповідача: Щербінський Роман Леонідович - представник, (довіреність №01/09 від 09.01.2009 року)
Від позивача: Дунець Олександр Ярославович - заступник начальника юридично-договірного відділу товариства , ( довіреність № 41-01 від 29.12.08 року)
СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 109796 грн., в тому числі 93268 грн. - боргу; 16528 грн. - пені.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне. Відповідно до умов договору № 22/06-1 від 22.06.07 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе наступні зобов"язання: ТзОВ "СНС-система" ( продавець) зобов"язується передати у встановлений строк ТзОВ "КарпатСмоли" ( покупець) у власніть метанол технічний ректифікат марки "А" ( "Товар"), на умовах і в кількості згідно даного договору, а покупець зобов"язується прийняти та оплатити товар.
Представник позивача зазначив, що на виконання умов договору ТзОВ "СНС-система" передав, а відповідач прийняв товар у власність - метанол марки "А" в кількості 223, 1 тонн вартістю 508 668 грн. За отриманий товар відповідачем коштів сплачено частково. Станом на 26.11.08 року заборгованість відповідача становила 93268 грн.
Із посиланням на ст. 624 ЦК України та умови договору представник позивача зазначив, що позивачем нараховано пеню в сумі 16528, 13 грн.
Відповідач позовні вимоги заперечив в повному обсязі, просив суд в їх задоволенні відмовити та подав суду письмові заперечення. В обгрунтування поданих зеперечнь представником відповідача зазначено наступне.
Відповідно до п. 5.1 Договору відповідач зобов"язувався здійснювати 100 % передоплату кожної окремої партії товару. Кількість і строки поставки кожної окремої партії товару повинні були визначатись в додаткових угодах до договору. На момент пред"явлення позову таких угод не укладалось.
Представник позивача зазначив, що на виконання п. 5.1 відповідач здійснив оплату за партію товару на суму 125400 грн. Однак, позивачем з незрозумілих причин поставлено товару на суму 508668 грн., а не на суму попередньої оплати.
Позивачем не направлялась вимога на підставі ст. 530 ЦК України, а тому строк оплати зазначеної суми не настав, штрафні санкції нараховані безпідставно.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що вимога позивача щодо стягнення основної суми заборгованості є необгрунтованою з огляду на наступне.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до п. 5.1 Договору покупець сплачує продавцю вартість поставленої партії товару при умові 100 % передоплати. Оплата за товар проводиться в гривнях по курсу НБУ.
12.05.08 року відповідач здійснив здійснив оплату за партію товару на суму 125400 грн. Однак, позивачем поставлено 04.06.08 року товару на суму 508668 грн., а не на суму попередньої оплати. Отже, поставка товару відбулась з порушенням умов договору.
Судом встановлено, що договір не передбачає строки оплати після поставки товару.
При цьому п. 1.2 Договору встановлено, що відвантаження товару продавцем відбувається на підставі письмової заявки покупця. Суду не подано доказів звернення покупця із письмовою заявкою про відвантаження товару.
Крім того, суду не подано доказів звернення із вимогою позивача до відповідача про оплату суми заборгованості відповідно до ст. 530 ЦК України. Отже, строк оплати боргу у відповідача не настав.
Згідно з п. 5 частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України однією з основних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу.
Частина перша ст. 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За наведених обставин суд дійшов висновку про недоведеність порушення прав позивача, а отже, необгрунтованість позовних вимог. В позові слід відмовити.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 3, 15, 16, 525, 526 610, 612, 629 ЦКУкраїни, ст. 193 ГК України, ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Фанда Оксана Михайлівна
рішення виготовлено та підписано 03.03.09 року
Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е.М.