Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" лютого 2009 р. Справа № 51/324-08
вх. № 9495/5-51
Суддя господарського суду Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився, відповідача - не з"явився,
розглянувши справу за позовом ТОВ "Луцький м"ясокомбінат № 1", м.Луцьк
до ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ
про стягнення 27927,83 грн., -
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 27927,83 грн. заборгованості, з яких: 7000,00 грн. сума основної заборгованості; 8522,46 грн. пеня; 1080,64 грн. три відсотки річних; 11324,73 грн. інфляційні, що виникла з договору поставки, укладеного між сторонами 10.06.2008 року. Позов обгрунтовано статтями 526, 549, 509, 610, 692, 706, 712 ЦК України та статтями 193, 230, 265 ГК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Крім того, позивач просить суд в порядку ст.ст.66-67 ГПК України, застосувати заходи щодо забезпечення позову (аркуші справи №№ 35-36), а саме просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми стягнення та забезпечення позову здійснити на користь позивача.
Суд, розглянувши заяву про застосування заходів до забезпечення позову, не вбачає підстав для її задоволення, оскільки позивач не надав до суду достатніх доказів в підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Сторони в судове засідання 23.02.2009 року своїх представників не направили. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать відмітки органу зв"язку на зворотніх поштових повідомленнях з підписами про отримання копій ухвали суду (позивачем - 10.02.09р., відповідачем - 11.02.2009 року).
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
10 червня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 53 (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач зобов"язується передати, а відповідач зобов"язується прийняти у власність та оплатити товар у кількості та асортименті, відповідно накладним, які є невід"ємною частиною цього договору (аркуш справи № 14).
Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № С-00000854 від 11.06.2008 року (аркуш справи №15).
Відповідно до пункту 4.3. договору, відповідач зобов"язаний здійснити оплату товару на протязі трьох днів з моменту передачі товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.
Однак, відповідач взяті на себе зобов"язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 28.01.2009 року складає 7000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що у разі недотримання строку оплати відповідач слачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.
Розмір нарахованої пені складає 8522,46 грн. та ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 11324,73 грн. інфляційних нарахувань та 1080,64 грн. трьох відсотків річних.
Відповідно до ст. 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 27927,83 грн. заборгованості обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
1. В задоволенні заяви представника позивача № 30/8-09 від 30.01.2009року про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.
2. Позовні вимоги задовольнити повністю.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м"ясокомбінат" (62503, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1, п/р 26008000934041 у філії ХД АТ "Індекс Банк", МФО 350619, код 32447115) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький м"ясокомбінат № 1" (43006, Волинська область, м. Луцьк, вул. Лідавська, 2, р/р 26002014916 в КБ "Західінкомбанк" м. Луцька, МФО 303484, код 34396602) - 7000,00 грн. основного боргу; 8522,46 грн. пені; 1080,64 грн. три відсотки річних; 11324,73 грн. інфляційних нарахувань; 289,27грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Шарко Л.В.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний "23" лютого 2009 року.