Провадження № 2/641/146/2013 Справа № 2-2146/11
19 квітня 2013 року Комінтернівський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді Юр'євої А.М.
при секретарі Рижко Т.В.
за участі адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЛЕММА» про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 майнову шкоду у сумі 16209,17 гр., в тому числі: вартість ремонту автомобіля 10909,17 гр., вартість проведення товарознавчого дослідження у розмірі 170,00 гр., вартість інформаційно - розрахункових послуг звіту № 211 у розмірі 130,00 гр., шкоду у зв'язку з невиконанням договору завдатку в розмірі 5000,00 гр., моральну шкоду в сумі 2000 гр. та судові витрати в розмірі 218,00 гр..
В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що 24.07.2007 року о 15.30 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем УАЗ 452, номерний знак НОМЕР_1, створив аварійну ситуацію та допустив зіткнення з належним їй на праві власності автомобілем «Honda Legend», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4. Її автомобілю завдано технічних пошкоджень. На передодні дорожньо-транспортної пригоди, з метою продажу зазначеного автомобіля, 20.07.2007 року вона уклала з ОСОБА_5 договір завдатку на суму 1000 доларів США, але після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 відмовилась від купівлі автомобіля, у зв'язку з чим вона сплатила їй подвійну суму завдатку - 2000 доларів США.
Позивач вважає, що крім матеріальної шкоди, їй завдано й моральну шкоду, яка полягає в тому , що у зв'язку з дорожньо - транспортною пригодою вона була вимушена повністю змінити свій звичайний спосіб життя, втратила можливість користуватися автомобілем, перенесла сильні емоційні хвилювання у зв?язку з його пошкодженням, втратою його ринкової вартості, витратами на його ремонт, що в свою чергу призвели до стану емоційного пригнічення.
Протягом розгляду справи представник позивача ОСОБА_6 збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача майнову шкоду у сумі 18898 грн. 90 коп., в тому числі вартість ремонту автомобіля 13598,90 гр., вартість проведення товарознавчого дослідження у розмірі 170,00 гр., вартість інформаційно - розрахункових послуг звіту № 211 у розмірі 130,00 гр., шкоду у зв'язку з невиконанням договору завдатку в розмірі 5000,00 гр., моральну шкоду в сумі 2000 гр. та судові витрати в розмірі 218,00 гр..
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача адвокат ОСОБА_1 проти задоволення позову ОСОБА_2 заперечував , посилаючись фактично на його незаконність та необґрунтованість.
3-особа ОСОБА_4 у судове засідання з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що 24 липня 2007 року він, керуючи автомобілем УАЗ 452В, реєстраційний номер НОМЕР_1, виїжджав з другорядної дороги на головну - пр.. Гагаріна для здійснення маневру повороту ліворуч , для чого надав дорогу транспортним засобам, які наближалися до даного перехрещення. Після чого, проїхавши 10 метрів, вирішив зупинитися та надати дорогу пішоходам. В цей час він почув зліва сигнал, стуки та побачв, що автомобіль «Хонда Легенда» виїхав на бордюр та зупинився попореду. Водій автомобіля «Хонда Легенда» поводився неадекватно, посадив його до своєї машини , забрав всі його документи та погрожуючи,змусив написати розписку про те, що він винний в дорожньо-транспортній пригоді та зобо?язується сплатити йому 5000 гр.. Знаходячись в автомобілі «Хонда Легенда» він зателефонував до страхової компанії, однак до страхової компанії з письмовою заявою не звертався. ОСОБА_4 було відомо про те, що його автомобіль застрахований. Автомобіль УАЗ, яким він керував пошкоджень не мав. 5000 гр. він не сплатив, вважаючи, що підстав для їх сплати не має. Документи, які в нього забрав ОСОБА_4 він отримав у працівників ДАІ.
Представник 3-ої особи ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЛЕММА» Сердюк Ю.О. пояснила, що 21.06.2007 року між ПАТ СК»ЛЕММА» та ОСОБА_3 було укладено договір обов?язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров?ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.
В порушення умов Закону України « Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди не повідомили страховика про настання страхового випадку, у встановлений строк не подали страховику відповідну заяву, у зв?язку з чим втратили право на отримання страхового відшкодування.
Суд, заслухавши пояснення і доводи представників позивача, відповідача, 3-ої особи, пояснення свідка ,дослідивши надані письмові матеріали справи, дійшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова № 3-8125/2007 від 20 грудня 2007 року вбачається, що 24 липня 2007 року, ОСОБА_3, керуючи автомобілем УАЗ 452В, реєстраційний номер НОМЕР_1, виїжджаючи з другорядної дороги ( вул.. Драгомірівська) на головну ( пр.. Гагаріна) для здійснення маневру повороту ліворуч не виконав вимоги дорожнього знаку «Уступи дорогу», не впевнився, що його дії не створять перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу транспортному засобу, що наближався до даного перехрещення, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України. В результаті чого, при завершенні маневру повороту ліворуч, виїхавши на пр.. Гагаріна,змусив водія ОСОБА_4, який керував автомобілем «Хонда Легенда», реєстраційний номер НОМЕР_2 і рухався по пр.. Гагаріна зі сторони п. Бездюдівка в сторону аеропорту і не виконав вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість, змінити напрямок руку, виїхати на бордюр і здійснити наїзд на перешкоду. Зазначена постанова суду набрала законної сили ( т.1 а. с. 73).
Вина водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді також підтверджується висновком судової автотехнічної експертизи № 10497 від 28.12.2011 року, яку проведено кваліфікованим спеціалістом ( т.2 а.с. 19-23, 90-92).
Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 1007 від 29.04.2010 року розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Honda Legend», номерний знак НОМЕР_2 внаслідок ДТП 24.07.2007 року складає 13598 гр. 90 коп. (т.1 а.с. 192-195).
Витрати позивача, пов'язані з проведенням автотоварознавчого дослідження пов'язані з автотоварознавчим дослідженням складають 170,00 гр..(т.1 а. с.34).
Витрати позивача на інформаційно-обчислювальні послуги складають 130,00 гр. (т.1 а. с. 35).
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов?язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З частини 4 ст. 61 ЦПК України вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов?язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З постанови Червонозаводського районного суду м.Харкова від 20 грудня 2007 року вбачається, що в настанні події дорожньо-транспортної пригоди винні обидва водія і ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та визнає ступень їх вини однаковою, по 50 % кожного.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 6 799 гр. 45 коп.; 150 гр.. вартості автотоварознавчого дослідження та розрахункових витрат також підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2
Позивач ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 2000 гр., посилаючись на те, що у зв'язку з дорожньо - транспортною пригодою вона була вимушена повністю змінити свій звичайний спосіб життя, втратила можливість користуватися автомобілем, перенесла сильні емоційні хвилювання у зв?язку з його пошкодженням, втратою його ринкової вартості, витратами на його ремонт, що в свою чергу призвели до стану емоційного пригнічення.
Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Аналізуючи зазначені обставини, суд вважає, що є підтвердження завдання позивачу моральних страждань, втрат немайнового характеру, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та наявністю шкоди, вина особи, яка завдала шкоду, та вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 1000 гривень, яка повинна бути стягнута з ОСОБА_3
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача шкоди у зв'язку з невиконанням договору завдатку у розмірі 5000,00 гр., суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Відповідно до ч. 1 ст. 571 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.
Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 571 ЦК України сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
Правила ст.ст. 570, 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка одержала його, або стягнення з нього подвійної суми завдатку і шкоди застосовується в тих випадках, коли між сторонами був укладений договір, але він не виконуються з вини будь-якої із сторін. Якщо сторони домовились укласти договір, але належним чином його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони видавались і тій особі, яка їх сплатила.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 домовились укласти договір купівлі - продажу автомобіля, але належним чином його не оформили, передані в рахунок виконання договору грошові кошти в розмірі 1000 доларів США є авансом і повинні були повернуті в тому розмірі, в якому вони видавалися.
Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що 21.06.2007 року між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЛЕММА» було укладено договір обов?язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров?ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.
Згідно зі ст.. 33 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Відповідно до ст.35 зазначеного Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_3 свої обов?язки, передбачені договором страхування не виконав, про настання дорожньо-транспортної пригоди страхову компанію навіть до цього часу не повідомив, а також не повідомив ОСОБА_4 про наявність договору страхування.
Посилання ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_4 було відомо про наявність полісу страхування, оскільки він забрав всі його документи, в тому числі поліс страхування, а потім повернув їх через працівників ДАІ, спростовується його розпискою в отриманні документів у ДАІ, серед яких полісу страхування не було ( а.с. 12 матеріалів про адміністративне правопорушення №3-8125/07) .
Про наявність полісу страхування ОСОБА_3 повідомив лише 16.08.2010 року, тобто після спливу трьох років після дорожньо-транспортної пригоди ( т.1 а.с. 217-221,226).
Статею 37 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди є однією з підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування.
Таким чином, суд вважає , що у 3-ої особи Публічного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЛЕММА» не виникло обов?язку у здійсненні страхового відшкодування .
Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати в сумі 112,99 гр., в тому числі витрати зі сплати судового збору в розмірі 77,99 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 35,00 гр..
Керуючись ст.. ст.. 10, 11, 88 , 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст. ст. 22,23, 570, 571, 1166, 1167,1187 ЦК України, Законом України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», -
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 6 799 / шість тисяч сімсот дев?яносто дев?ять / гр. 45 коп. матеріальної шкоди, 1000 / одну тисячу / гр. у відшкодування моральної шкоди, 150 / сто п?ятдесят/ гр.. вартості автотоварознавчого дослідження та розрахункових витрат, судові витрати у розмірі 112 /сто дванадцять / гр. 99 коп., а всього 8062 / вісім тисяч шістдесят дві / гр. 44 коп..
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня його проголошення або в порядку ч.1 ст. 294 ЦПК України.
Суддя: А. М. Юр'єва