18 квітня 2013 року Справа № 825/740/13-а
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Селивоні О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Новгород-Сіверський сирзавод"
до Новгород-Сіверської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
за участю
представників сторін:
від позивача Єгорової Л.В., довіреність від 02.01.2013, -
До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Новгород-Сіверський сирзавод" (далі - ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод") до Новгород-Сіверської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - Новгород-Сіверська МДПІ), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення № 0000282340 від 26 грудня 2012 року, прийняте Новгород-Сіверською міжрайонною державною податковою інспекцією Чернігівської області ДПС про збільшення суми грошового зобов'язання ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" з податку на додану вартість на суму 3658,75 грн., в тому числі 2927,00 грн. - за основним платежем та 731,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій; податкове повідомлення-рішення № 0000292340 від 26 грудня 2012 року, прийняте Новгород-Сіверською міжрайонною державною податковою інспекцією Чернігівської області ДПС про збільшення суми грошового зобов'язання ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" з податку на додану вартість на суму 297778,75 грн., в тому числі 238223,00 грн. - за (основним платежем та 59555,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення - необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, а тому вони підлягають скасуванню, оскільки за наявності всіх необхідних первинних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин з фірмою "Капітель плюс" та податкових накладних оформлених у повній відповідності з чинним законодавством, позивач вважає, що мав повне право на формування сум податкового кредиту, при цьому, звернув увагу, що наявність вказаних документів, підтверджується в акті перевірки на підставі якого і винесені оскаржувані податкові-повідомлення рішення
В обґрунтування своїх вимог щодо необґрунтованості та безпідставності спірних податкових повідомлень-рішень позивач зазначив, що в акті перевірки відповідачем зроблено протиправний висновок про те, що документи, отримані ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" від фірми "Капітель плюс" на підтвердження здійснення господарської операції, не можуть мати податкових наслідків на підставі акта перевірки контрагента, а тому не встановлено реальність факту здійснення господарської операції ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" з придбання у фірми "Капітель плюс" ТМЦ. На думку позивача, такий висновок Новгород-Сіверської МДПІ не підкріплений жодним доказом і носить характер суб'єктивних припущень та фактично базується на акті перевірки контрагента.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду клопотання у якому просив розглянути справу без його участі та зазначив, що проти позову заперечує (Вх. № 7130 від 15.04.2012).
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" є юридичною особою, зареєстроване 13 січня 1996 року Новгород-Сіверською районною державною адміністрацією Чернігівської області, включене до ЄДРПОУ, як платник податків перебуває на обліку в Новгород-Сіверській МДПІ та зареєстрований платником ПДВ.
Судом встановлено, що на підставі наказу виданого Новгород-Сіверською МДПІ від 12.12.2012 № 282 та повідомлення про проведення перевірки № 3 від 12.12.2012 Кобець Людмилою Олексіївною, завідувачем сектору податкового контролю , радником податкової служби 3 рангу, згідно ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 - VI (із змінами та доповненнями), проведено невиїзну документальну перевірку ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" щодо підтвердження відображення в податковому обліку за період з грудня 2009 року по червень 2010 року з фірмою "Капітель плюс" (код ЄДРПОУ 31095815).
Копія наказу Новгород-Сіверської МДПІ від 12.12.2012 № 282 про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та повідомлення про проведення перевірки № 3 від 12.12.2012 відправлено рекомендованим листом, про що свідчить касовий чек ЦП3 4 м. Корюківка № 8485 від 12.12.2012 року.
Перевірку проведено з відома генерального директора ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" Панфілова Олександра Івановича та головного бухгалтера Міняйло Надії Миколаївни про що в усній формі повідомлено в приміщенні МДПІ.
В ході проведення перевірки Новгород-Сіверською МДПІ встановлено порушення пп.7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.3, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість а сумі 2927 грн., а саме: за січень 2010 року в сумі 1710 грн., за лютий 2010 року в сумі 38 грн., за березень 2010 року а сумі 346 грн., та за травень 2010 року а сумі 833 грн.; пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами і доповненнями) та підприємством занижено податок на додану вартість по дотаційній декларації для перерахування на спец. рахунок в сумі 238223 грн.
За результатами перевірки податковою службою складено акт від 17.12.2012 № 405/22/00448077, на підставі якого Новгород-Сіверська МДПІ винесла податкове повідомлення-рішення № 0000282340 від 26 грудня 2012 року, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3658,75 грн. (у т. ч. за основним платежем - 2927,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 731,75 грн.); податкове повідомлення-рішення № 0000292340 від 26 грудня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 297778,75 грн. (у т. ч. за основним платежем - 238223,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 59555,75 грн.).
Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав скаргу від 04 січня 2013 року № 04 до ДПС у Чернігівській області. 21 січня 2013 року ДПС у Чернігівській області листом №119/10/10-215 повідомила про продовження строку розгляду скарги до 07 березня 20ІЗ року включно.
При складанні вищезазначеного акту, Новгород-Сіверською МДПІ встановлено, що видами діяльності (за КВЕД), які мало право здійснювати ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" за період, що перевірявся були:
15.51.0 Перероблення молока та виробництво сиру
15.61.2 Виробництво круп
52.27.1 Роздрібна торгівля молоком
При цьому, Новгород-Сіверською МДПІ при перевірці податкових зобов'язань з ПДВ, а саме перевіркою відображених у рядку 1 (колонка Б) Декларацій "Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів" показників за період з 01.01.2010 по 31.03.2010 та з 01.05.2010 по 31.05.2010: по дотаційній декларації у загальній сумі 4286463 грн.; загальній декларації у сумі 138544 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із реалізації масла, сиру, молочної продукції
При перевірці податкового кредиту за грудень 2009 року, за період з 01.12.2009 по 31.12.2009 р. ЗАТ "Новгород-Сіверський сирзавод"- задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 691561 грн.
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.12.2009 р, по 31.12.2009 встановлено його завищення в сумі 1000 грн.
Перевіркою відображених у рядку 10.1 (колонка Б) Декларацій "підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою" показників за період з 01.12.2009 р. по 31.12.2009 р. по дотаційній декларації у загальній сумі 865277 грн., по загальній (бюджетній) у загальній сумі мінус 173716 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з придбання паливно-мастильних матеріалів, оплати послуг (електроенергія, газ) та інше.
Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.12.2009 р. по 31.12.09 р. в по дотаційній декларації в сумі 864277 грн. по загальній (бюджетній ) в сумі, мінус 173716 грн. на підставі таких документів: Декларації з податку на додану вартість - за грудень 2009 р., Акт № 477/23/17/00448077 від 17.06.2010р, Акт № 38/22/31095815 від 11.04.2012р, Довідка № 239/22/00448077 від 26.07.2012 р.
При перевірці податкового кредиту за 2010 рік, Новгород-Сіверською МДПІ встановлено, що за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р. та 01.05.2010р. по 31.05.2010р. ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 3402333 грн.
При цьому, з аналізу зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податкового кредиту по дотаційній декларації та зальній декларації вбачаються визначені Новгород-Сіверською МДПІ розбіжності, що підтверджуються, як зазначає податкова служба, системою співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів.
Дані порушення виявлено при перегляді податкових декларацій за вищезгадані періоди, Акту № 38/22/310095815 від 11.04.2012 року складеного ДПІ у м. Сімфірополі та системи співставлення податкового кредиту на рівні ДПС України.
Крім того, перевіркою встановлено, що 01 грудня 2009 року між ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" та фірмою "Капітель Плюс" був укладений договір № 747 від 01.12.2009 на поставку апаратів для виробництва сирного зерна СИ 12.5.
Також, 28 січня 2010 року між ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" та фірмою "Капітель Плюс" був укладений договір № 747/1/45 від 28.01.2010 року на поставку площадки оператора і колектора слива сирного зерна.
На підтвердження даних господарських операцій ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" на перевірку були надані первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, акт виконаних робіт, арк. 10-11 акта перевірки, а. с. 21).
Всі податкові накладні підписані директором фірми "Капітель Плюс" ОСОБА_6
При цьому, перевіряюча зазначає, що як видно з Ату № 38 /22/31095815 від 11.04.2012 року ДПІ у м. Сімфірополі (далі АКТ № 38) та проведеним аналізом АРМу "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів", що ФІРМА"КАПІТЕЛЬ ПЛЮС" формувала податковий кредит, за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року з постачальниками тобто згідно з характером операцій є транзитером - суб'єктом господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодонабувдчу (виробнику, отримувачу), у тому числі через вигодоформуючих суб'єктів та носить вигодотранспортуючий характер.
Крім того, як видно з Акту № 38 підрозділами ДПС в АР Крим складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з якими мала взаємовідносини фірма "Капітель плюс" з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку, з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.
Згідно вищезазначених актів встановлено порушення ч.1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання вищевказаних підприємств до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року. Також не підтверджено реальність проведених господарських операцій вказаних підприємств з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.
Таким чином, діяльність фірми "КАПІТЕЛЬ ПЛЮС" була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру.
Фірма "КАПІТЕЛЬ ПЛЮС" з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, та формування податкового кредиту та валових витрат третіх осіб здійснювало взаємовідносини з вищевказаними контрагентами без мети реального настання правових наслідків, оформлювало документи удаваних операцій без наслідків відбування події для виникнення податкових зобов'язань та кредиту, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах з такими підприємствами та відсутність мети створення правових наслідків.
Враховуючи вищенаведене, в межах договорів, укладених з вищезазначеними підприємствами, операцій поставки товару, робіт (послуг) на адресу фірми "КАПІТЕЛЬ ПЛЮС" не відбувалось.
У зв'язку з цим, первинна та бухгалтерська документація, будь - які інші первинні та фінансово - господарські документи, податкові накладні видані від імені фірми "КАПІТЕЛЬ ПЛЮС" не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення господарських операцій, а отже не можуть бути підставою для віднесення до податкового кредиту підприємства.
Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012 р.р., на території АР Крим, діяла група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.
Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на "підставних" осіб, зокрема: ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-груп" та "транзитне" підприємство - ТОВ БВП "Строитель - плюс", директором і головним бухгалтером якого являється ОСОБА_6, через які здійснювати операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності, у готівку.
Також, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: фірми "Капітель Плюс", з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України.
Використовуючи реквізити та банківські рахунки, група осіб документально оформлювали неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, після чого, вказані завідомо підроблені документи передавались замовникам "послуг" із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток, підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.
Відповідно до висновку наданого ГВПМ ДПІ у м. Сімферополі від 02.04.2012 № 424/07-31 в АР Крим, встановлено наступне: "Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст. 55-1 Господарського кодексу України. Враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.
Крім того, відповідно до вищевказаного висновку встановлено, що допитанй керівник ОСОБА_7 пояснив, що підприємство фактично товар та послуги не поставляло, документи фінансово-господарської діяльності підписували за винагороду.
У зв'язку з цим, первинна бухгалтерська документація, будь-які інші первинні та фінансово-господарські документи, податкові накладні видані від імені фірми "КАПІТЕЛЬ ПЛЮС" не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення господарських операцій, а отже не можуть бути підставою для віднесення ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" до податкового кредиту підприємства.
Крім того, згідно "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" у фірми "Капітель Плюс" відсутні податкові зобов'язанні по взаємовідносинах з ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод".
Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що в силу п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251 "Про систему оподаткування" (чинного на момент спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни. А згідно ст. 11 цього Закону платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування. Вказана правова норма повністю кореспондується із пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.
Відповідно аналогічні зобов'язання встановлені п. 1.2 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент спірних правовідносин), де визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Вказана правова норма повністю кореспондується із пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Також суд враховує, що пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Так, згідно п. 1.4 ст. 1 та п. 3.1 ст. 3 Закону, визначено поняття "поставка товарів" та перелік операцій платників податку, що є об'єктами оподаткування. Суд керується і пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в якому визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Крім того, необхідно зазначити, що зі змісту даної норми податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна є первинним звітним документом, а згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. А безпосередньо дата отримання податкової накладної, засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Вказані норми Закону України "Про податок на додану вартість" повністю кореспондуються із нормами Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011.
В силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
При цьому судом враховані норми ст. ст. 203, 215, 228, 626, 629, 658 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435, які визначають загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину; правові наслідки недійсності правочину; правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства; а також поняття та види договору; обов'язковість договору; право продажу товару.
Відповідно, в даних правовідносинах враховується п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Як встановлено вище, одним із видів діяльності ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" є перероблення молока та виробництво сиру.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.
При перевірці податкової правосуб'єктності учасників даної господарської операції, судом встановлено, що у відповідності до виду діяльності 01 грудня 2009 року між ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" (покупець) та фірмою "Капітель Плюс" (постачальник) був укладений договір № 747 від 01.12.2009 на поставку апаратів для виробництва сирного зерна СИ 12,5 (а.с. 37-38).
Відповідно до п.1.1. цього договору фірма "Капітель Плюс" зобов'язалась поставити у власність "Новгород-Сіверський сирзавод" два апарати для вироблення сирного зерна СИ 12,5 періодичної дії, робочим об'ємом 12,5 куб.м. (а. с. 41-42).
Згідно п. 1.5 вищезгаданого договору вартість одного апарата складає 600000 грн., в тому числі ПДВ 100000 грн. Загальна сума договору за поставку двох апаратів складає 1200000 грн., в тому числі ПДВ 200000 грн.
Пунктом 1.6 Договору № 747 від 01.12.2009 року встановлено, що ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" зобов'язується виплатити фірмі "Капітель Плюс" 18000,00 грн. за доставку (перевезення) апаратів СИ 12,5.
Крім того, 28 січня 2010 року між ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" та фірмою "Капітель Плюс" був укладений договір № 747/1/45 від 28.01.2010 року на поставку площадки оператора і колектора слива сирного зерна.
Згідно п.1.5 вищезгаданого договору вартість обладнання складає 105000 грн. (площадка оператора - 70000 грн., колектор слива сирного зерна-35000 грн.), в тому числі ПДВ 17500 грн.
На момент укладання договорів позивач та його контрагент у відповідності до вимог чинного законодавства, на момент вчинення господарських операцій, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платники ПДВ, установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає про протиправність висновку податкового органу про безтоварний характер угод укладених фірми "Капітель Плюс" з ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" згідно з ч. 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, а отже, господарські операції ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" з контрагентом фірмою "Капітель Плюс" мали реальний характер та були вчинені між право дієздатними особами.
При цьому, при дослідженні фізичних, технічних та технологічних можливостей контрагента позивача та самого ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" для здійснення даних господарських операцій, врахувавши всі докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку про реальність здійснення даних операцій, оскільки в журналі пропускного режиму підприємства значиться, що дані основні фонди були завезені на територію заводу, автомобілем РЕНО НОМЕР_1, причіп НОМЕР_2, водій ОСОБА_5, ввіз 05.03.2010 року, апарат д/виработки сирного зерна СИ 12,5; автомобілем РЕНО НОМЕР_3, причіп НОМЕР_4, водій ОСОБА_8, ввіз 20.01.2010 року, апарат д/виработки сирного зерна СИ 12,5; автомобілем Шкода Актавія НОМЕР_5 ,водій ОСОБА_9, 31.03.2010 року ввіз комплектуючі до апаратів сирного зерна.
Крім того, поставлені фірмою "Капітель Плюс" апарати для виготовлення сирного зерна СИ-12,5 відповідають вимогам державних стандартів, що підтверджується сертифікатом відповідності серії ВВ №303715 (а. с. 72).
При цьому, слід зауважити, що на виконання зазначених договорів фірмою "Капітель Плюс" були виписані на адресу ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" податкові накладні: 30.11.09 №2252 на суму 5000 грн. ПДВ 1000,00 грн.; 15.01.10 №15 на суму 1000000 грн. ПДВ 200000,00 грн.; 02.02.10 №89 на суму 50000 грн. ПДВ 10000,00 грн.; 03.03.10 №243 на суму 8333,33 грн. ПДВ 1666,67грн.; 29.03.10 №351 на суму 18250 грн. ПДВ 3650грн.; 29.03.10 №349 на суму 29166,67 грн. ПДВ 5833,33 грн.; 31.03.10 № 319 на суму 15000 грн. ПДВ 3000 грн.; 12.05.10 № 668 на суму 80000 грн. ПДВ 16000 грн., що були надані відповідачу на перевірку та відображені в акті від 17.12.2012 № 405/22/00448077.
Також, позивачем було наголошено, що придбання двох апаратів для вироблення сирного зерна СИ 12,5 періодичної дії, робочим об'ємом 12,5 куб.м., площадки оператора і колектора слива сирного зерна, було здійснено з метою їх подальшого використання в господарській діяльності ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод", оскільки згідно матеріального звіту наданого ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" товари (основні засоби), були оприбутковані на склад та складено акт здачі-прийому виконаних робіт від 31 березня 2010 року № 747, що відповідає вимогам ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до якої господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
При цьому, позивач зауважив, що на даний час дане обладнання використовується в цеху, де виробляється сир. Таким чином, суд приходить до висновку, що дана господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод".
І оскільки податковий кредит, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, а право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, то сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Отже, враховуючи норми п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», яка встановлює порядок визначення податкового кредиту, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону, яка визначає дату виникнення права платника податку на податковий кредит, а також враховуючи вимоги пп. 7.2.3, пп. 7.2.4, пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону, які встановлюють порядок складання та видачі податкової накладної, суд визнає обґрунтованим посилання позивача на те, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.
Сукупний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представниками відповідача не оспорювалась.
Крім того, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, на підтвердження вищезазначених норм чинного законодавства та реальності вчинення господарської операції, позивачем було надано податкові накладні: 30.11.09 №2252 на суму 5000 грн. ПДВ 1000,00 грн.; 15.01.10 №15 на суму 1000000 грн. ПДВ 200000,00 грн.; 02.02.10 №89 на суму 50000 грн. ПДВ 10000,00 грн.; 03.03.10 №243 на суму 8333,33 грн. ПДВ 1666,67грн.; 29.03.10 №351 на суму 18250 грн. ПДВ 3650грн.; 29.03.10 №349 на суму 29166,67 грн. ПДВ 5833,33 грн.; 31.03.10 № 319 на суму 15000 грн. ПДВ 3000 грн.; 12.05.10 № 668 на суму 80000 грн. ПДВ 16000 грн. (а. с. 50-57); видаткові накладні: від 23.12.09 № 2824 на суму 5000,00 грн., крім того ПДВ 1000,00 грн.; від 15.01.10 № 15 на суму 1000000,00 грн., крім того ПДВ 200000,00 грн.; від 03.03.10 № 243 на суму 58333,33 грн., крім того ПДВ 11666,67 грн.; від 29.03.10 № 349 на суму 29166,67 грн., крім того ПДВ 5833,33 грн.; від 29.03.10 № 351 на суму 18250 грн., крім того ПДВ 3650 грн.; від 12.05.2010 № 668 на суму 80000 грн., крім того ПДВ 16000,00 грн.(а. с. 43 -47, 49); актом здачі-прийому виконаних робіт від 31 березня 2010 року № 747 (а. с. 48); платіжні доручення: № 335 від 30 листопада 2009 року на загальну суму 6000,00 грн.; №2 від 05 січня 2010 року на загальну суму 300000,00 грн.; №33 від 27 січня 2010 року на загальну суму 318000,00 грн.; №378 від 02 лютого 2010 року на загальну суму 60000,00 грн.; №354 від 23 лютого 2010 року на загальну суму 13140,00 грн.; №359 від 23 лютого 2010 року на загальну суму 16307,75 грн.; №643 від 07 квітня 2010 року на загальну суму 340000,00 грн.; №148 від 12 травня 2010 року на загальну суму 20000,00 грн.; №960 від 01 червня 2010 року на загальну суму 50000,00 грн.; №597 від 29 липня 2010 року на загальну суму 50000,00 грн.; №614 від 05 серпня 2010 року на загальну суму 70000,00 грн.; №732 від 31 серпня 2010 року на загальну суму 50000,00 грн.; №799 від 13 вересня 2010 року на загальну суму 100000,00 грн.; №801 від 14 вересня 2010 року на. загальну суму 53452,25 грн. (приєднано до матеріалів справи з відміткою банка про проведення операції).
Враховуючи вказане, суд дійшов до висновку, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що сума ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту фірмі "Капітель Плюс", при наявності належно оформлених податкових накладних, виписаних останнім на адресу ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод".
З пояснень представника позивача вбачається, що Новгород-Сіверською МДПІ не були взяті до уваги вищезазначені документи.
Факт передачі товару підтверджується наявними видатковими накладними де встановлено підписи відповідальних осіб (в матеріалах справи).
Вказані видаткові накладні повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
Крім цього, суд звертає увагу, що підставою Новгород-Сіверською МДПІ для донарахування позивачу ПДВ з підстав не підтвердження зустрічними звірками постачальників товару у ланцюгу постачання сплати податку не ґрунтуються на нормах чинного законодавства є протиправним, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства, що також підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.
З урахуванням досліджених господарських операцій, суд прийшов до висновку, що за належних доказів Новгород-Сіверська МДПІ не мала підстав для винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки Новгород-Сіверської МДПІ, викладені в акті перевірки - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаних сум зі складу податкового кредиту, та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість - є незаконними.
Суд також вважає, що ні Податковий кодекс України, ні інші законодавчі акти з питань оподаткування не ставлять право позивача на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового та іншого законодавства іншими суб'єктами господарювання.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.
Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 26 грудня 2012 року № 0000282340, № 0000292340 та не надав доказів порушення ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" пп.7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.3, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість а сумі 2927 грн., а саме: за січень 2010 року в сумі 1710 грн., за лютий 2010 року в сумі 38 грн., за березень 2010 року а сумі 346 грн., та за травень 2010 року а сумі 833 грн.; пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами і доповненнями) та підприємством занижено податок на додану вартість по дотаційній декларації для перерахування на спец. рахунок в сумі 238223 грн.
Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами наданих контрагентом позивачу, відображення таких операцій в бухгалтерському обліку позивача та надання для перевірки всіх необхідних первинних документів, які відповідають вимогам законодавства, суд вважає, що Новгород-Сіверською МДПІ було неправомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення та констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по податку на додану вартість, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкові повідомлення-рішення Новгород-Сіверської МДПІ від 26 грудня 2012 року № 0000282340, № 0000292340 - підлягають скасуванню, а позовні вимоги ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" - задоволенню.
Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення № 0000282340 від 26 грудня 2012 року, прийняте Новгород-Сіверською міжрайонною державною податковою інспекцією Чернігівської області ДПС про збільшення суми грошового зобов'язання ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" з податку на додану вартість на суму 3658,75 грн., в тому числі 2927,00 грн. - за основним платежем та 731,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення № 0000292340 від 26 грудня 2012 року, прийняте Новгород-Сіверською міжрайонною державною податковою інспекцією Чернігівської області ДПС про збільшення суми грошового зобов'язання ПрАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" з податку на додану вартість на суму 297 778,75 грн., в тому числі 238223,00 грн. - за (основним платежем та 59555,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Новгород-Сіверський сирзавод" (код 00448077) 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.) судового збору відповідно до задоволених вимог, сплаченого платіжним дорученням від 20.02.2013 № 244 у сумі 2294,00 грн. на р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.О.Скалозуб