Справа № 2119/1-260/2011
22 квітня 2013 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого, судді Клімченка М.І.,
при секретарі Березюк О.С., Мосіній Т.В., Пінчук Д.К.
за участю прокурора Черкашина Ю.О., Чернія Е.В., Кравчук Н.В.,
захисника ОСОБА_1,
законного представника підсудних ОСОБА_2,
представника кримінальної міліції у
справах неповнолітніх Житніковської Ю.В.,
представника служби у справах дітей Лелякової І.М.,
представника Цюрупинського
професійного ліцею ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Скадовська Херсонської області кримінальну справу по обвинуваченню, -
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Сергіївка Каховського району Херсонської області, українця, громадянина України, маючого базову загально-середню освіту, не одруженого, невійськовозобов'язаного, судимого 14.09.2010 року Цюрупинським районним судом Херсонської області за ст.ст.185 ч.3 до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, 13.11.2012 року Нововоронцовським районним судом Херсонської області до 7 років позбавлення волі, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у скоєнні злочинів, передбачених ст.185 ч.3 - ст.15 ч.3 КК України, -
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Херсон, українця, громадянина України, маючого базову загально-середню освіту, студента 1 курсу Цюрупинського професійного ліцею, не одруженого, невійськовозобов'язаного, не судимого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 - ст.15 ч.3 КК України, -
Неповнолітні підсудні ОСОБА_6, ОСОБА_7, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 повторно, вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого приватного майна (крадіжку), поєднану з проникненням в житло при наступних обставинах:
06 липня 2011 року, приблизно о 15:00 год., неповнолітній ОСОБА_6 повторно, разом та за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_7, з метою вчинення крадіжки, шляхом підбору ключа, проникли до вожатської кімнати в корпусі №6 Оздоровчого комплексу «Енергія», що розташований по вул.Нічика,9 в м.Скадовськ Херсонської області, де тимчасово проживала ОСОБА_8, звідки таємно намагалися викрасти гроші в сумі 61,00 грн. та золоту каблучку з дорогоцінним каменем «Сапфір», вартістю 1600,00 грн., які належать ОСОБА_8, але свій злочинний умисел не довели до кінця по незалежним від їх волі причинам, оскільки їх на місці злочину застала власниця майна ОСОБА_8
Неповнолітній підсудний ОСОБА_6 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому злочині, передбаченому ст.185 ч.3 - ст.15 ч.3 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини скоєного ним злочину, які викладені у постанові про притягнення його в якості обвинуваченого й обвинувальному висновку, а також добровільність та істинність своїх зізнавальних показів, істинність доказів зібраних по справі, як окремих так, і в їх сукупності, сутність яких йому зрозуміла, в зв'язку з чим не вважав необхідним їх дослідження в процесі судового слідства та пояснив, що 06.07.2011 року, приблизно о 14:30 год., він знаходячись в корпусі, де проживав в Оздоровчому комплексі «Енергія», вирішив вчинити крадіжку до вчинення якої підмовив ОСОБА_7 В корпусі №6 в коридорі в одній із тумбочок знаходились ключі від усіх кімнат, де проживають вожаті. Підібравши ключ, вони відчинили двері та зайшли в вожатську кімнату, де тимчасово проживала ОСОБА_8 В тумбочці він знайшов гроші в сумі 61 грн., які одразу відніс до своєї кімнати та сховав за навісним килимом. Потім повернувся до вожатської кімнати, де в шкатулці з біжутерією вони знайшли золоту каблучку з каменем. Знайдену каблучку він віддав ОСОБА_7, яку той одразу поклав до своїх шортів. В цей час до кімнати зайшла ОСОБА_8 та помітила їх. У скоєному злочині щиро розкаявся.
Неповнолітній підсудний ОСОБА_7 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому злочині, передбаченому ст.185 ч.3 - ст.15 ч.3 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини скоєного ним злочину, які викладені у постанові про притягнення його в якості обвинуваченого й обвинувальному висновку, а також добровільність та істинність своїх зізнавальних показів, істинність доказів зібраних по справі, як окремих так, і в їх сукупності, сутність яких йому зрозуміла, в зв'язку з чим не вважав необхідним їх дослідження в процесі судового слідства та пояснив, що 06.07.2011 року, приблизно о 14:30 год., він знаходився на подвір'ї біля корпусу №6 Оздоровчого комплексу «Енергія». В цей час до нього підійшов ОСОБА_6 та запропонував вчинити крадіжку з кімнати вожатих. В корпусі №6 в коридорі в одній із тумбочок знаходились ключі від усіх кімнат, де проживають вожаті. Підібравши ключ, вони відчинили двері та зайшли в вожатську кімнату, де тимчасово проживала ОСОБА_8 В тумбочці ОСОБА_6 знайшов гроші в сумі 61 грн., які одразу відніс до своєї кімнати та сховав за навісним килимом. Потім ОСОБА_6 повернувся до вожатської кімнати, де в шкатулці з біжутерією вони знайшли золоту каблучку з каменем. Знайдену каблучку ОСОБА_6 віддав йому і він одразу поклав її до своїх шортів. В цей час до кімнати зайшла ОСОБА_8 та помітила їх. У скоєному злочині щиро розкаявся.
Захисник підсудних просив не позбавляти підсудних волі та вважав достатнім для їх виправлення призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.
Законний представник неповнолітніх підсудних ОСОБА_2 в судовому засіданні вважала, що виправлення підсудного ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства оскільки він встав на шлях виправлення, злочин вчинив вперше, тому просила суд не позбавляти підсудного ОСОБА_7 волі. Стосовно підсудного ОСОБА_6, оскільки він даний злочин вчинив повторно, на шлях виправлення не встав, а також вчинив інший умисний злочин, вважає, що підсудний ОСОБА_6 на шлях виправлення не встав та йому необхідно призначити покарання, пов'язане з позбавленням волі.
Представник Цюрупинського професійного ліцею, в якому навчається підсудний ОСОБА_7, ОСОБА_5, в судовому засіданні пояснила, що підсудний ОСОБА_7 встав на шлях виправлення, зарекомендував себе з позитивної сторони, а тому просила суд не позбавляти його волі.
Представник КМСН Житніковська Ю.В., представник служби у справах дітей Лелякова І.М., в судовому засіданні просили суд не позбавляти підсудного ОСОБА_7 волі, оскільки він злочин вчинив вперше та встав на шлях виправлення. Що стосується підсудного ОСОБА_6 вважали, що йому необхідно призначити покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки він на шлях виправлення не встав.
Крім повного визнання своєї вини в інкримінованих злочинах самими підсудними, їх вина у судовому засіданні підтверджена іншими доказами, які знаходяться в матеріалах справи, дослідження яких підсудні не вважали необхідними й сутність яких їм зрозуміла.
Перевіривши істинність і добровільність зізнавальних показів підсудних, істинність інших доказів по справі, встановивши, що усі учасники судового процесу не заперечують проти них й правильно розуміють їх сутність, суд вважає, що вина підсудних в інкримінованому їм злочині знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні, а їх дії правильно кваліфіковані за ст.185 ч.3 - ст.15 ч.3 КК України, оскільки вони, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 повторно, вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого приватного майна (крадіжку), поєднану з проникненням в житло, заподіявши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду.
Питання про речові докази - гроші в сумі 61,00 грн. та золоту каблучку з сапфіром, що згідно розписки від 06.07.2011 року знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_8, необхідно вирішити згідно ст. 81 ч.1 п.3 - залишити за належністю потерпілій (а.с.15).
При призначенні підсудному ОСОБА_6 покарання, суд, відповідно зі ст. 65 КК України враховує те, що злочин, скоєний ним, передбачений ст.185 ч.3 - ст.15 ч.3 КК України, згідно ч.4 ст.12 КК України є тяжким, його особу, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, а також обставини, які впливають на його покарання, з яких пом'якшуючими, відповідно пунктів 1, 3 ч.1 ст. 66 КК України суд визнає: щире каяття, те, що він вчинив злочин будучі неповнолітнім, з обтяжуючих, передбачених п.1 ч.1 ст. 67 КК України - рецидив злочину, із урахуванням всіх обставин по справі, особи підсудного, тяжкості скоєного ним злочину, а також те, що він вчинив новий злочин в період іспитового строку за вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14.09.2010 року, а також того, що вироком Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 13 листопада 2012 року він був засуджений за ст. 307 ч. 2, 71 ч. 1 КК України до 7 років позбавлення волі без конфіскації майна, вважає, що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства, з застосуванням вимог ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів.
При призначенні підсудному ОСОБА_7 покарання, суд, відповідно зі ст. 65 КК України враховує те, що злочин, скоєний ним, передбачений ст.185 ч.3 - ст.15 ч.2 КК України, згідно ч.4 ст.12 КК України є тяжким, його особу, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, а також обставини, які впливають на його покарання, з яких пом'якшуючими, відповідно пунктів 1, 3 ч.1 ст. 66 КК України визнає: щире каяття, те, що він вчинив злочин будучі неповнолітнім, не знаходить обтяжуючих, передбачених ст. 67 КК України, з урахуванням особи підсудного, усіх обставин по справі, тяжкості скоєного ним злочину вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства з застосуванням ст.ст. 75,104 КК України - призначенням іспитового строку, з покладанням обов'язків згідно ст. 76 КК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд-
Визнати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 - ст.15 ч.3 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України шляхом часткового складання покарань, що призначено за даним вироком, та покарання, що призначено за вироком Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 13 листопада 2012 року, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі без конфіскації майна.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6 - у вигляді підписки про невиїзд змінити на тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати з часу затримання - з 07 березня 2012 року.
Визнати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 - ст.15 ч.3 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Відповідно ст.ст. 75,104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання й призначити іспитовий строк 1 рік, зобов'язавши, згідно ст. 76 ч. 1 п. 2, 3, 4 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи КВС про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з'являтися на реєстрацію в органи КВС.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_7 - підписку про невиїзд з місця постійного проживання - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Речові докази - гроші в сумі 61,00 грн. та золоту каблучку з сапфіром, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_8 - залишити їй за належністю по вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржений протягом 15-ти діб з дня проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Скадовський районний суд, а засудженим ОСОБА_6 в тому ж порядку, в той же строк з дня вручення копії вироку.
Суддя М.І. Клімченко