Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 квітня 2013 р. Справа №805/4130/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14-55 год.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крилової М.М.
при секретарі Фоміній О.Д.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Донецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, -
за участю:
позивача ОСОБА_1;
представника відповідача Шевченко О.А., діє за довіреністю від 12.04.2013,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що у період з 1996 по 2007 роки знаходився на заробітках у м. Москві. Повернувшись до м. Донецька позивач дізнався, що Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Донецькій області проведена реєстрація смерті позивача, про що здійснений актовий запис №НОМЕР_1 від 03.12.1996 року. Позивач вважає такий актовий запис таким, що вчинений без достатніх правових підстав.
На підставі зазначеного просив скасувати актовий запис №НОМЕР_1 від 03.12.1996 року про смерть, визнати недійсним свідоцтво про смерть серії №НОМЕР_1, що видане 03.12.1996 року, зобов'язати внести зміни до актового запису №НОМЕР_1 від 03.12.1996 року, виключивши відомості про позивача як такого, що помер.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, про що надав письмову заяву. Відповідно до ч.3 ст.112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Підстав для неприйняття судом визнання адміністративного позову не встановлено. Таке визнання позову не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.12.1996 року Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Донецькій області складений актовий запис про смерть за № НОМЕР_1 стосовно ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
На підставі вказаного актового запису 16.10.2012 року Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Донецькій області видане свідоцтво про смерть ОСОБА_1.
Вказані обставини підтверджуються витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00011253269 від 24.10.2012 року.
Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядну, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, регулюються Законом України від 01.07.2010 № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (надалі Закон № 2398-VI).
Система органів державної реєстрації актів цивільного стану визначена ст.4 Закону № 2398, згідно з приписами п.2 ч.1 цієї статті до органів державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема, належать відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 2398 відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону № 2398 діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану ґрунтується на принципах додержання законності, захисту прав і законних інтересів громадян та держави, додержання таємниці державної реєстрації актів цивільного стану, належного документального оформлення проведеної державної реєстрації.
Як слідує зі змісту ст.2 Закону № 2398 актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Ч.ч.1-3 ст.9 Закону № 2398 визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Загальні засади внесення змін до актового запису цивільного стану визначені ст.22 Закону № 2398, відповідно до якої внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.
Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила).
Відповідно до п.1.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством.
Водночас суд відзначає, що перелік підстав для внесення змін в актові записи цивільного стану зазначений в п.2.13. Правил.
Зокрема, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду (п.п.2.13.2. п.2.13. Правил).
Крім того, законодавством України не визначений вичерпний перелік підстав для внесення змін до актових записів, що вбачається зі змісту п.п.2.13.12. п.2.13. Правил, відповідно до якого внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Так, суд вважає необхідним зазначити, що правовим наслідком скасування актового запису №НОМЕР_1 від 03.12.1996 року про смерть є втрата ним чинності з часу набрання судовим рішенням законної сили про його скасування, що унеможливить внесення змін до такого актового запису шляхом виключення відомостей про позивача як такого, що помер.
Оскільки під час судового розгляду не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про те, що внесення змін до актового запису №НОМЕР_1 від 03.12.1996 року шляхом виключення відомостей про реєстрацію актового запису про смерть, суперечить чинному законодавству, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 2, 17, 18, 19, 94, 158-163, 167, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Донецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати недійсним свідоцтво про смерть ОСОБА_1 від 16.10.2012 року, що видане Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Донецькій області.
Зобов'язати Донецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Донецькій області внести зміни до актового запису №НОМЕР_1 від 03.12.1996 року шляхом виключення відомостей про реєстрацію актового запису про смерть ОСОБА_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при подачі позову в сумі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.
У судовому засіданні 15 квітня 2013 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Постанова виготовлена в повному обсязі 17 квітня 2013 року.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Крилова М.М.