79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"22" квітня 2013 р. Справа № 926/08/2013
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Л.С. Данко
- М.В. Краєвська
Розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця Шваюка П.В.
на рішення господарського суду Чернівецької області від 28.02.2013р.
у справі № 926/08/2013
за позовом: ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»
до: ПП Шваюк П.В.
про: стягнення 832,51 грн.
З участю представників :
від позивача - не з'явився.
від відповідача - не з'явився.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 28.02.2013р., суддя Швець М.В., позов ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» було задоволено частково. Стягнуто з активів приватного підприємця Шваюка Петра Васильовича на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" заборгованість в сумі 818,56 грн. у т.ч.: (основний борг - 616,59 грн., пеня - 117,73 грн., 7% штрафу - 43,17 грн., інфляційні втрати - 16,65 грн., 3% річних - 24,42 грн.); відшкодування судового збору в сумі 1582,55 грн. В решті позовних вимог було відмовлено.
З даним рішенням не погодився відповідач - ПП Шваюк П.В. і оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи.
ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.
Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2013р. суддів Кравчук Н.М. та Гнатюк Г.М. в зв'язку з перебуванням на лікарняному замінено на суддів Данко Л.С. та Краєвську М.В.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернівецької області від 28.02.2013р. у справі №926/08/2013 - без змін, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2010р. між позивачем - ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" (виконавець) та відповідачем - приватним підприємцем Шваюком П.В. (замовник) укладено договір на постачання природного газу № 7134612, згідно якого виконавець зобов'язався передати у власність замовника природний газ, а останній зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Відповідно до п. 11.1. вказаного договору, останній набирає чинності з 01.10.2010 року та діє до 30.11.2010 року, а в частині проведення замовником розрахунків за газ - до їх повного здійснення. Строк цього договору може бути продовжений, про що сторонами укладається відповідна додаткова угода.
30 листопада 2010 року сторони уклали додаткову угоду №1 до договору № 7134612.
Відповідно до п. 3 додаткової угоди №1, сторони домовились змінити найменування виконавця на Дочірню компанію "Газ України" НАК "Нафтогаз України".
Згідно з п. 1.2 статуту ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", компанія є правонаступником реорганізованого ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України".
У відповідності до п. 5 вказаної додаткової угоди сторони виклали пункт 11.1 договору № 7134612 в наступній редакції: "Даний договір набирає чинності з моменту укладення і діє до 31.12.2010 року, а в частині проведення замовником розрахунків за газ - до їх повного здійснення. Якщо на день закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не направила іншій стороні заяви про його припинення, договір вважається щорічно продовженим до 31 грудня кожного наступного року на тих самих умовах".
Таким чином, враховуючи відсутність заяв сторін про припинення договору №7134612, останній продовжив свою дію на наступний 2011 рік.
Згідно п. 5.1. договору № 7134612, ціна за 1000 м. куб. природного газу з 01.10.2010 року з урахуванням податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу у вигляді цільової надбавки (2%), тарифів на його транспортування, розподіл і постачання становить 2990,69 грн., в тому числі ПДВ - 498,45 грн..
28.12.2010 року сторонами була укладена додаткова угода № 2 до договору № 7134612, у відповідності до якої з 01.01.2011 року ціна за 1000 м. куб. природного газу встановлена на рівні 3106,73 грн. грн., в тому числі ПДВ - 517,79 грн.. Згідно п. 4 додаткової угоди № 2, вона набирає чинності з 01.01.2011 року.
З 01.02.2011 року по 28.02.2011 року відповідачем було спожито 0,296 тис. м. куб. природного газу загальною вартістю 919,59 грн., що підтверджується 2-х стороннім оригіналом акту прийому-передачі природного газу від 28.02.2011 року.
В п. 6.1. договору сторони обумовили порядок та умови проведення розрахунків за поставлений газ, таким чином, що оплата за газ проводиться замовником виключно грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця оплати в розмірі 100% від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше ніж за 10 банківських днів до початку кожного місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за використаний газ повинен здійснюватись замовником до 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Позивачем свої договірні зобов'язання виконано, було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 919,59 грн., проте відповідач всупереч взятим на себе договірним зобов'язанням оплатив природний газ лише частково в сумі 300 грн. (підтверджується квитанцією № К6/У/31 від 31.03.2011р.), що в свою чергу спричинило виникненню основного боргу в сумі 619,59 грн. (проте позивачем заявлено суму основного боргу 616,59 грн.).
В зв'язку з цим ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернувся до суду з позовом про стягнення з приватного підприємця Шваюка Петра Васильовича заборгованості за договором на постачання природного газу № 7134612 від 01.10.2010 року в сумі 832,51 грн., у т. ч.: (основного боргу - 616,59 грн., пені - 117,73 грн., 7% штрафу - 57,11 грн., 3% річних - 24,42 грн., інфляційних - 16,65 грн.).
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України - учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктом 10.5.-10.6. договору встановлено, сторони домовились, що строк позовної давності по даному договору щодо стягнення заборгованості за газ, пені, штрафу, річних та інфляційних встановлюються тривалістю у десять років; пеня, штраф, річні та інфляційні нараховуються виконавцем протягом десяти років, що передують моменту звернення з позовом.
Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 7.1 договору у разі несплати або несвоєчасної оплати замовником за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. даного договору, виконавець має право стягнути із замовника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від суми заборгованості. На цій підставі позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача з суми основного боргу 616,59 грн. - пені за період з 06.03.2011 року по 30.06.2012 року в сумі 117,73 грн. та 7% штрафу в сумі 57,11 грн..
При перевірці зазначених розрахунків, судом першої інстанції вірно було встановлено, що період нарахування пені має починатись з 07.03.2011р. (оскільки 06.03.2011р. - неділя), дане порушення не вплинуло на правильність нарахованої пені в сумі 117,73 грн., проте розмір 7% штрафу від суми заборгованості 616,59 грн. становить 43,17 грн., тому в решті нарахованого штрафу слід відмовити.
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перевірці заявлених позивачем розрахунків, судом першої інстанції вірно було встановлено, що позивачем правильно застосовані індекси інфляції, проте періоди нарахування мають починатись з 07.03.2011р. (оскільки 06.03.2011р. - неділя), проте дане порушення не вплинуло на правильність інфляційного збільшення суми боргу яка становить 16,65 грн. (середній індекс інфляції за період з 07.03.2011р. по 30.06.2012р. - 1,027) та 3% відсотків річних 24,42 грн..
Станом на день розгляду справи у суді першої інстанції заборгованість відповідача перед позивачем за договором №7134612 від 01.10. 2010 року становить 818,56 грн. у т.ч.: (основний борг - 616,59 грн., пеня - 117,73 грн., 7% штрафу - 43,17 грн., інфляційні втрати - 16,65 грн., 3% річних - 24,42 грн..), що підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Що ж стосується доводів відповідача-апелянта про те, що заборгованість відсутня (квитанція №К6/У/31 від 31.03.2011р. на 300грн. та квитанція №К6/Н/12 від 17.06.2011р. на 531,35грн.), то вони спростовуються матеріалами справи, а саме: квитанція №К6/У/31 від 31.03.2011р. на 300 грн. врахована в розрахунку доданого позивачем до позовної заяви та ним зменшено суму основного боргу на 303 грн., решта оплати в сумі 531,35 грн. за квитанцією № К6/Н/12 від 17.06.2011р. судом правомірно відхилена, оскільки у графі призначення платежу в ній зазначено "Сплата боргу за постачання природного газу згідно договору №7134613 від 20.12.2010 року", проте підставою даного позову є заборгованість за договором №7134612 від 01.10.2010 року.
За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернівецької області від 28.02.2013р. по справі №926/08/2013 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Рішення господарського суду Чернівецької області від 28.02.2013 року у справі №926/08/2013 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП Шваюка П.В. - без задоволення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати в господарський суд Чернівецької області.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Л.С. Данко
М.В. Краєвська