12 квітня 2013 року Справа № 158332/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Довгої О.Ї
суддів Ліщинського А.М., Запотічного І.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2011 року у справі №2а-12944/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області про зобов'язання провести нарахування і виплату пенсії,-
Позивач 11.08.2011 року звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Волинської області про визнання дій управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо нарахування і виплати несплаченого підвищення до пенсії як дитині війни, зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області нарахувати та виплатити недоплачене, як дитині війни, підвищення до пенсії за період з 01 січня 2011 року по червень 2011 року.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2011 року (прийнятою в порядку скороченого провадження) позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з врахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01 січня 2011 року по 18 червня 2011 року включно, з урахуванням виплачених сум.
В решті позову відмовлено. Постанова допущена до негайного виконання.
Не погодившись із постановою суду її в апеляційному порядку оскаржив відповідач, який посилається на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.
Апеляційну скаргу обгрутновує ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-франківської області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України.
Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки ч.3 ст.28 даного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183- 2.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову необхідно скасувати з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач, є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.
Згідно ст. 6 згаданого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як визначено ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Судом першої інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги за період з 01.01.2011 року по 18 червня 2011 року, оскільки з врахуванням дати звернення позивачем до суду (11.08.2011 року). вимог ст..ст.99,100 КАС України адміністративний позов ОСОБА_1 в частині вимог визнання дій неправомірними та нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 01.01.2011 року по 10.02.2011 року підлягають залишенню без розгляду.
Разом з тим колегія суддів вважає, що адміністративний позов підставний до задоволення за період з 11.02.2011 року по 30.06.2011 року, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2011 рік" дію ст.6. Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено.
Колегія суддів також зазначає, що 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року. На виконання вимог вищезазначеного Закону 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
З огляду на викладене, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягає положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Волинської області обов'язок щодо нарахування і виплати спірного підвищення правильно покладено на відповідача у справі.
Колегія суддів не може взяти до уваги посилання апелянта на те, щ положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів пенсій мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Отже вихідним критерієм обчислення розміру підвищення до пенсії, виплат допомоги дітям війни відповідно до Закону України « про соціальний захист дітей війни» є розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
З врахуванням вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд,
1. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області - задовольнити частково.
2. Скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2011 року у справі № 2а-12944/11.
3. Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
4. Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-франківської області щодо ненарахування та невиплати несплаченого підвищення до пенсії як дитині війни за період з 11.02.2011 року по 30.06.2011 року протиправними.
5. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 11.02.2011 року по 30.06.2011 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
6. Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 01.01.2011 року по 10.02.2011 року - залишити без розгляду.
7. Постанову звернути до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
8. Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять діб після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.І.Довга
Судді А.М. Ліщинський
І.І. Запотічний