27.02.09
Справа № 17/685-07нр.
за позовом комунального закладу Сумської обласної ради «Обласна база спеціального медичного постачання»
до відповідача комунального закладу Сумської міської ради «Центральна міська
лікарня № 1»
про стягнення 150753 грн. 70 коп.
Суддя Лиховид Б.І.
Представники:
від позивача: Мірошниченко Д.О., довіреність від 08.01.2009 року № 2,
Колоша М.І. - директор
від відповідача: Литвяк Я.В., довіреність від 08.10.2008 року № 1
В судовому засіданні 12.01.2009 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 30.01.2009 року.
В судовому засіданні 30.01.2009 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 11.02.2009 року.
В судовому засіданні 11.02.2009 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 27.02.2009 року.
Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 150753 грн. 70 коп., в тому числі: 138038 грн. 93 коп. основного боргу, 12714 грн. 77 коп. пені, нарахованої у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладених між сторонами договорів № 5 від 11.02.2000 року, № 37 від 03.07.2001 року, № 50 від 20.06.2002 року, № 34 від 19.05.2003 року, № 32 від 30.03.2004 року, а також судові витрати по справі.
В подальшому позивачем було уточнено позовні вимоги, відповідно до яких, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 138038 грн. 93 коп. вартості поставлених медикаментів/виробів медичного призначення.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та у додатковому відзиві на позовну заяву вимоги позивача не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на сплив позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом 1996 - 2004 років поставив відповідачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 153826 грн. 78 коп., що підтверджується відповідними накладними, рахунками та довіреностями, які містяться в матеріалах справи.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладених між сторонами договорів та домовленостей розрахувався частково, а залишкова сума боргу станом на день розгляду справи складає 138038 грн. 93 коп., про що свідчать акти звірки взаємних розрахунків, належним чином підписані представниками сторін, та містяться в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, в 1996-1999 роках позивач поставив відповідачу, без укладення договорів, по накладним (в справі) товар на загальну суму 142614 грн. 21 коп. Разом з накладними, відповідачу пред'являлись рахунки на оплату товару. Відповідач розрахувався за поставлений товар частково, а саме в сумі 5803 грн. 84 коп.
На момент здійснення поставок діяв ЦК УРСР, прийнятий 18.07.1963 року.
Відповідно до ст. 165 ЦК УРСР, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.
Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність). Встановлюється в три роки.
Норм, які б передбачали переривання перебігу позовної давності, вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку для юридичних осіб ЦК УРСР передбачено не було.
Таким чином, враховуючи пред'явлені відповідачу рахунки, строк позовної давності за вищевказані поставки товару скінчився 03.12.2003 року.
Відповідно до договору № 5 від 11.02.2000 року, укладеного між сторонами по справі позивач зобов'язувався поставити (надати в розпорядження) відповідачу, а останній прийняти та сплатити готові лікарські засоби.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар за вказаним договором в сумі 6509 грн. 52 коп.
Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору, відповідач був зобов'язаний сплатити вартість отриманих медикаментів на протязі 3 місяців з моменту їх отримання.
Відповідач розрахувався по поставлений товар в сумі 90 грн. 00 коп.
Сума несплаченого боргу за даним договором складає 6419 грн. 52 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, строк позовної давності за даним договором сплинув 16.11.2003 року також під час дії норм ЦК УРСР.
Відповідно до ст. 80 ЦК УРСР, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Така ж норма передбачена і ст. 267 ЦК України.
Позивачем не було подано до суду клопотань чи заяв про відновлення пропущеного строку на звернення до суду з позовною заявою із зазначенням поважних причин пропущення строків.
Крім того, між сторонами по справі було укладено договори № 37 від 03.07.2001 року, № 50 від 20.06.2002 року, № 34 від 19.05.2003 року, № 32 від 30.03.2004 року, за якими поставлено товар на загальну суму 4703 грн. 05 коп.
Відповідно до п. 2.1. договорів № 50 і № 32 встановлений обов'язок відповідача розрахуватись з позивачем не пізніше одного місяця від дня отримання; відповідно до п. 2.1. договору № 37 відповідач зобов'язаний розрахуватись з позивачем по мірі надходження цільових грошових коштів на відповідну статтю банківського рахунку, після пред'явлення позивачем рахунку на одержані медикаменти; з пункту 2.1. договору № 34 вбачається, що відповідач зобов'язаний розрахуватись з позивачем по факту поставки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач розрахувався з позивачем за отриманий товар протягом 2001-2007 років в сумі 9844 грн. 01 коп.
Враховуючи зазначене, відповідач не має заборгованості перед позивачем за договорами № 37 від 03.07.2001 року, № 50 від 20.06.2002 року, № 34 від 19.05.2003 року, № 32 від 30.03.2004 року.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 138038 грн. 93 коп. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В позові - відмовити.
СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД
Повний текст рішення підписано 27.02.2009 року.