р.
Справа №
За позовом
до
про
Представники:
Розглядається позовна заява та заява про збільшення розміру позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс", м. Київ, - далі по тексту -позивача до Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод", м. Дніпропетровськ, -далі по тексту -відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача за неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару основного боргу у сумі 149 460,83 грн. на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки товару №38 від 15.01.2007р., специфікації №3 від 05.02.2008р. до вказаного договору, видаткової накладної № 61621 від 07.05.2008р. на суму 162 970,44 грн.
Додатково, на підставі п.3.9 умов вищеназваного договору, уразі збільшення курсу долару США на день оплати отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 78 429,94 грн. курсової різниці, 8 261,94 грн. - пені та посилаючись на ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов'язань, стягнути з відповідача на користь позивача 6 222,02 грн. - інфляційних і 1 003,55 грн. - 3% річних.
Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 438,78 грн. - держмита та 118,00 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу з тих підстав, що справу було доведено до суду з вини відповідача.
Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з'явився, відзив на позов надав та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 149 460,83 грн. та 6 222,02 грн. - інфляційних і 1 003,55 грн. - 3% річних -визнає у повному обсязі. Суму штрафних санкцій у вигляді пені у сумі 8 261,94 грн. визнає частково у сумі 8 206,53 грн., а суму курсової різниці, що становить 78 429,94 грн. відповідно до п.3.9 умов вищеназваного договору, не визнає у повному обсязі посилаючись на протокол розбіжностей до вищеназваного договору, який позивач залучив до матеріалів справи і який завірив своїм підписом і печаткою керівник відповідача, відповідно до якого сторони за письмовою згодою сторін виключили п.3.9 з умов вищеназваного договору.
29.10.2008 р. на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 16.12.2008р.
16.12.2008 р. на підставі ст.77 ГПК України слухання справи було відкладено до 27.01.2009 р. у зв'язку з тим, що позивач у судове засідання не з'явився та звернувся до суду з клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.
27.12.2008 р. на підставі ст.69 ГПК України за письмовим клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено до 30.03.2009 р.
27.01.2009 р. на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 26.02.2009 р.
26.02.2009 р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
15.01.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару №38, у відповідності з п.1.1 умов якого та специфікації №3 від 05.02.2008р. до вказаного договору, по видатковій накладній № 61621 від 07.05.2008р. на суму 162 970,44 грн., позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 162 970,44 грн., який відповідач отримав і відповідно до умов вищеназваного договору та специфікації № 3 до нього, зобов'язався оплатити протягом 7 календарних місяців починаючи з 01.06.2008р. із розрахунку 23 281,49 грн. кожного місяця, але в порушення умов вищеназваного договору відповідач отриманий від позивача товар оплатив частково 13 509,60 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою, а під час розгляду справи з заявою про збільшення позовних вимог, у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь 149 460,83 грн. основного боргу на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки товару №38 від 15.01.2007р., специфікації №3 від 05.02.2008р. до вказаного договору, видаткової накладної № 61621 від 07.05.2008р. на суму 162 970,44 грн.
Додатково, на підставі п.3.9 умов вищеназваного договору, уразі збільшення курсу долару США на день оплати отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 78 429,94 грн. курсової різниці, 8 261,94 грн. - пені та посилаючись на ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов'язань, стягнути з відповідача на користь позивача 6 222,02 грн. - інфляційних і 1 003,55 грн. - 3% річних.
Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 438,78 грн. - держмита та 118,00 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу з тих підстав, що справу було доведено до суду з вини відповідача.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 149 460,83 грн. повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду та залучених у копіях до матеріалів справи, та визнається у повному обсязі відповідачем по суті спору у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважним представником відповідача.
Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи було доведено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 149 460,83 грн., яку відповідач визнає по суті спору у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважним представником відповідача у повному обсязі, то позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 149 460,83 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов'язань, 6 222,02 грн. - інфляційних і 1 003,55 грн. - 3% річних, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 8 261,94 грн. - пені, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 8 206,53 грн.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі п.3.9 умов вищеназваного договору, у разі збільшення курсу долару США на день оплати отриманого товару, 78 429,94 грн. курсової різниці, слід визнати необґрунтованими, документально недоведеними такими, що протирічать чинному законодавству України, а отже такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного:
- по-перше: позивач у якості доказів в обґрунтування своїх позовних вимог залучив до позовної заяви протокол розбіжностей до договору, завірений підписом і печаткою керівника позивача, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін яким сторони виключили п.3.9 з умов вищеназваного договору і на який позивач безпідставно посилається як на підставу своїх позовних вимог в заяві про збільшення позовних вимог;
- по-друге: позивач у своїй позовній заяві не просив суд стягнути з відповідача на його користь 78 429,94 грн. курсової різниці з посиланням на п.3.9 умов договору, а про стягнення 78 429,94 грн. курсової різниці звернувся до суду в заяві про збільшення позовних вимог, тоді як відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог;
- як вбачається з матеріалів справи, звернувшись з заявою про збільшення позовних вимог, позивач фактично доповнив підстави та предмет позову, збільшивши суму позовних вимог на 78 429,94 грн. курсової різниці, які не були заявлені до стягнення позивачем у позовній заяві;
- відповідно до підпункту 3.7 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача; зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача; одночасна зміна і предмету і підстав позову не допускається; під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві;
- згідно із частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 2 438,78 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, частково документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі боргу.
Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позовні вимоги позивача задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" (49055, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34, код ЄДРПОУ 14313332, п/р 2600630230464 Відділення Промінвестбанку м. Дніпропетровськ, МФО 305437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс" (02094, м. Київ, вул. Краківська, 36/10, код ЄДРПОУ 32611674, п/р 26004012233761 в Філії ВАТ "Укрексімбанку" в м. Києві, МФО 380333) 149 460,83 грн. (сто сорок дев'ять тисяч чотириста шістдесят гривень 83 коп.) - основного боргу, 6 222,02 грн. (шість тисяч двісті двадцять дві гривень 02 коп.) - інфляційних, 1 003,55 грн. (одна тисяча нуль три гривень 55 коп.) -3% річних, 8 206,53 грн. (вісім тисяч двісті шість гривень 53 коп.) - пені, 1 648,92 грн. (одна тисяча шістсот сорок вісім гривень 92 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.