Справа № 2601/24027/12
Провадження №: 2/752/1194/13
17 квітня 2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складіголовуючого - судді Пасинок В.С., при секретарі Тасенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та усунення перешкод в користуванні квартирою та стягнення моральної шкоди,-
у грудні 2012 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Просила зобов'язати відповідача ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у здійсненні права власності та виселити останню з квартири АДРЕСА_1, оскільки позивачем порушуються її права на вільне користування та розпорядження належним їй на праві власності майном, а також стягнути з неї у відшкодування завданої її неправомірними діями моральної шкоди 20 000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначила про те, що є власником квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 серпня 2012 року.
Отримавши свідоцтво та провівши процедуру його реєстрації у встановленому законом порядку, потрапити до своєї квартири не змогла, оскільки в ній проживає відповідач без будь-яких правових підстав.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не звільняє належну їй квартиру, змушена звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились. Від останнього надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, в якій, окрім всього, зазначив про те, що вимоги і обґрунтування позову ними підтримуються в повному обсязі, через що просять суд його задовольнити з обставин, викладених в позовній заяві. Крім того, просили суд стягнути також з відповідача витрати, понесені позивачем за подання оголошення в пресі про виклик до суду (а.с. 35-36).
Відповідач в судовому засіданні не заперечила проти заявлених позивачем вимог щодо усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення, лише зазначила про те, що проживає в квартирі АДРЕСА_1 за домовленості з її колишнім власником - ОСОБА_3, і в разі прийняття судом рішення на користь позивача зобов'язалась його виконати в повному обсязі.
В частині позову щодо стягнення з неї моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн. просила суд відмовити позивачу в її задоволенні за безпідставністю та необґрунтованістю.
Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 серпня 2012 року, виданого державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Шершун О.В., ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).
На даний час в спірній квартирі згідно довідки № 133 форми № 3, виданої ОСББ «Автобус-1» 05 жовтня 2012 року, ніхто не зареєстрований (а.с. 8).
Як встановлено в ході розгляду справи, в квартирі АДРЕСА_1 проживає відповідач ОСОБА_2
Доказів на підтвердження правомірності проживання у спірній квартирі з боку останньої, як того вимагає ст. 60 ЦПК України, в розпорядження суду не надано.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні відповідач зазначила про те, що проти заявлених позивачем вимог щодо усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення не заперечує та зауважила, що проживає в квартирі АДРЕСА_1 за домовленості з її колишнім власником - ОСОБА_3
Тому, суд з урахуванням вищевикладеного та положень ст. ст. 31, 174 ЦПК України приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.
Разом з тим, розглядаючи пред'явлену позивачем вимогу щодо стягнення на його користь з відповідача моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн., суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, зважаючи на наступне.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 1167 ЦК України (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» визначено поняття моральної шкоди. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 5 вказаної постанови обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи положення вказаних статей, приймаючи до уваги те, що позивачем як при зверненні до суду, так і в ході розгляду справи на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди, наявності такої шкоди, причинного зв'язку між діями відповідача та виникненням моральної шкоди, її розміру, не було надано доказів, на які б вона посилалась як на підставу своїх вимог в даній частині позову, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог позивача в цій частині.
Питання стягнення судового збору та витрат за публікацію в пресі оголошення про виклик відповідача ОСОБА_2 слід вирішити відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 317, 321, 391, 1167 ЦК України, п. 5 постанови Пленуму Верховного суду від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», ст.ст. 10, 11, 31, 60, 84, 88, 174, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та усунення перешкод в користуванні квартирою та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Виселити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої у АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Білогірським РВ УМВС України в Хмельницькій області 14.02.2009 року) з квартири АДРЕСА_1.
Зобов»язати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої у АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Білогірським РВ УМВС України в Хмельницькій області 14.02.2009 року) не чинити перешкоди в користуванні, володінні та розпорядженні правом власності ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої у АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Білогірським РВ УМВС України в Хмельницькій області 14.02.2009 року) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 229,40 грн. та 420,00 грн. за подачу оголошення у пресі.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.С. Пасинок