"27" лютого 2009 р. Справа № 01-18-14/2825
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого -судді Чевгуза О.В., при секретарі Олійник І.С., за участю:
від кредиторів: представники не з'явились,
ліквідатора - Панченка Р.М.,
засновника банкрута Ткаченка В.В. та його представника за довіреністю Нікіфорова І.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси звіт ліквідатора
у справі за заявою державної податкової інспекції у місті Черкаси, м. Черкаси
до товариства з обмеженою відповідальністю “Вікос-ойл”, м. Черкаси
про визнання банкрутом відсутнього боржника, -
Господарським судом Черкаської області 04 червня 2008 року на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон) порушено провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника -товариства з обмеженою відповідальністю “Вікос-ойл” (вул. Ярославська, 8/1, кв. 109, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 33536546).
Постановою господарського суду Черкаської області від 26 червня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю “Вікос-ойл” визнано банкрутом. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Панченка Романа Миколайовича.
До суду з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора про проведену роботу, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі звернувся ліквідатор.
На підставі ч.1 ст. 32 Закону заслуховування звіту ліквідатора призначено в судовому засіданні.
Ліквідатор у судовому засіданні підтримав клопотання про затвердження звіту про проведену роботу по ліквідації банкрута.
Представники кредиторів в судове засідання не з'явились.
Засновник банкрута та його представник клопотання ліквідатора підтримали в частині затвердження звіту, але заперечили в частині скасування державної реєстрації підприємства-банкрута як юридичної особи, мотивуючи тим, що товариство з обмеженою відповідальністю “Вікос-ойл” боргів не має, відновило свою платоспроможність і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. Засновники підприємства-банкрута мають намір відновити діяльність підприємства.
Заслухавши пояснення ліквідатора, засновника підприємства-банкрута та його представника, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що клопотання ліквідатора підлягає до часткового задоволення з таких правових підстав та мотивів:
відповідно до ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:
показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);
відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;
копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;
реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;
документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.
Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.
Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. Господарський суд може винести ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо в неї залишилося майнових активів менше, ніж вимагається для її функціонування згідно із законодавством.
Протягом ліквідаційної процедури ліквідатором були виявлені наступні кредитори банкрута, які направили ліквідатору заяви з вимогами до банкрута:
Черкаський міський центр зайнятості на суму 37 грн. 80 коп.,
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси на суму 18 грн. 90 коп.,
державна податкова інспекція у м. Черкаси на суму 3362 грн. 91 коп.,
Черкаське обласне віддалення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 71 грн. 40 коп.,
Всі заявлені кредиторами вимоги ліквідатором розглянуті та визнані повністю.
Відповідно до наданих суду довідок боржник повністю розрахувався з вказаними вище кредиторами і не має боргів.
Таким чином, суд вважає, що боржником у даній справі задоволені всі вимоги кредиторів, а тому він вважається таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність.
Відповідно до п. 3 зазначеної вище норми Закону господарський суд може винести ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо в неї залишилося майнових активів менше, ніж вимагається для її функціонування згідно із законодавством.
Суд вважає, що Преамбулою Закону визначено, що цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - суб'єкта підприємницької діяльності або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Введення передбаченого Законом особливого порядку, спрямованого на відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, та застосування ліквідаційної процедури має на меті задоволення вимог кредиторів (повне або часткове). При цьому, наслідки порушення провадження у справі про банкрутство впливають на права та обов'язки усіх кредиторів боржника.
Отже, Законом визначено, що основними задачами Закону являються відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів.
Аналогічна позиція зазначена у п. 1 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року №04-5/1193 Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Таким чином, суд вважає, що під час провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Вікос-ойл” платоспроможність останнього була відновлена, вимоги кредиторів, які внесені до реєстру вимог кредиторів, задоволені повністю, а тому не вважає за потрібне скористатись своїм правом ліквідовувати підприємство - банкрута як юридичну особу.
Оскільки нормами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачено механізму скасування державної реєстрації підприємств -банкрутів, суд вважає, що викладене в звіті ліквідатора клопотання про скасування державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю “Вікос-ойл” до задоволення не підлягає як безпідставне.
Згідно з п. 6 ст. 40 Закону господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.
Керуючись ст. 32, п. 6 ст. 40 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 ГПК України суд -
Затвердити звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю “Вікос-ойл” -арбітражного керуючого Панченка Романа Миколайовича.
У задоволенні клопотання ліквідатора про скасування державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю “Вікос-ойл” відмовити.
Вважати товариство з обмеженою відповідальністю “Вікос-ойл”, м. Черкаси, вул. Ярославська, 8/1, кв. 109, ідентифікаційний код 33536546 таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність.
Провадження по справі припинити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя О.В. Чевгуз