Провадження № 2/641/624/2013 Справа № 2020/13642/2012
16 квітня 2013 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Онупко М.Ю.,
за участю секретаря - Сідорової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивачі посилаються на те, що вони є власниками квартири № 7, що розташована за адресою: м. Харків, пр.-т. ОСОБА_4, 6/13. В спірній квартирі у 1984 році був зареєстрований відповідач по справі, як член їх сім'ї. На протязі останніх 11 років відповідач в спірній квартирі не проживає, де проживає не відомо, квартирою не цікавиться.
У зв'язку з чим позивачі звернулися до суду з даним позовом.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги у повному обсязі посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просили їх задовольнити та ухвалити у справі заочне рішення.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суду не повідомив.
Зі згоди позивачки, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача ОСОБА_2, відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, та винести по справі заочне рішення.
Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, свідків, дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Спірним житловим приміщенням є квартира № 7, яка розташована за адресою м. Харків, пр.-т. ОСОБА_4, Власниками цієї квартири є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 26 жовтня 1999 року, реєстраційний номер № 3-99-155, та договору про визначення часток у квартирі від 17 березня 2008 року, реєстраційний номер № 4-351, зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01 квітня 2008 року, а також договору дарування частини квартири від 21 квітня 2008 року, реєстраційний номер № 4-619, зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25 червня 2008 року (а.с. 6,11,12).
Згідно довідки дільниці № 685 Комунального підприємства «Жилкомсервіс» від 01.12.2012 року, у спірній квартирі зареєстровані проживаючими ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.8)
В червні 2002 року відповідач по справі ОСОБА_3 добровільно залишив спірне житлове приміщення, забрав з нього усі свої особисті речі та з цього часу місцезнаходження відповідача позивачам не відоме.
Ці обставини встановлені судом на підставі пояснень в судовому засіданні свідків.
Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що вона є сестрою позивачки та знає відповідача, який є колишнім чоловіком позивачки. Останній не проживає в спірному житловому приміщенні з 2002 року, його майна в спірній квартирі не має, останній раз вона бачила відповідача близько 10 років тому.
Свідок ОСОБА_6, пояснила суду, що вона є близькою подругою позивача та часто буває у неї вдома, пояснила, що відповідач не проживає в спірному житловому приміщенні з 2002 року, його майна в спірній квартирі не має, останній раз бачила відповідача в приблизно 2002 році.
Суд не має підстав для сумніву стосовно об'єктивності пояснень цих свідків, у зв'язку з тим, вказані особи ніяким чином не зацікавлені в наслідках розгляду цієї справи і їх пояснення об'єктивно співвідносяться з іншими доказами по справ.
Згідно відповіді № 62/2027 Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 19 лютого 2013 року ОСОБА_3, з заявами та повідомленнями щодо чинення перешкод в користуванні спірним житловим приміщенням не звертався (а.с. 29).
Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Законом України «Про свободу пересування і вільне обрання місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація провадиться за місцем постійного чи тимчасового перебування громадян. У разі зміни місця перебування Законом передбачено зняття з реєстрації за місцем проживання.
Згідно ст. 16 ЦК України - кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
При цьому, відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України - член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
На підставі наданих позивачами доказів, суд вважає, що відповідач відсутній в спірному житловому приміщенні більше одного року без поважних причин, і визнає його таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про поважність причин відсутності відповідача в спірному житловому приміщенні, і не вбачається підстав для продовження цього строку, бо з заявою про поновлення цього строку, або зі зустрічним позовом про поновлення її права користування спірним житловим приміщенням, відповідач до суду не звернувся.
Реєстрація місця проживання відповідача у квартирі, яка належить на праві приватної власності позивачам, обмежує їх прав, як власників по користуванню нерухомим майном, оскільки позивачі вимушені самостійно нести витрати по утриманню житла і сплаті комунальних послуг.
Згідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як по зверненню фізичної чи юридичної особи, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У зв'язку з тим, що відповідач не користується без поважних причин квартирою № 7 по проспекту Героїв Сталінграда, будинок № 6/13 у м. Харкові більш як один рік, він є таким, що втратив право користування цим житлом.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 209, 212, 214-215, 218, 224 ЦПК України, ст.ст.16, 319, 321, 391, 405 ЦК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою № 7 в буд. 6/13 по вул. Героїв Сталінграду в м.Харкові.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя:
ОСОБА_7