Справа № 1622/14928/12
Номер провадження 22-ц/786/1426/2013
Головуючий у 1-й інстанції Троцька А.І.
Доповідач Чічіль В. А.
16 квітня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Антонова В.М., Мартєва С.Ю.,
за участю секретаря: Ренкевич М.Д.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2013 року
у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий альянс" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення заборгованості,-
У жовтні 2012 року ТОВ "Житловий альянс" звернулось до суду з позовом, у якому зазначало, що 24 квітня 2007 року було укладено з ОСОБА_2 договір №010048 про надання послуг та додаткові угоди №1, 2.
На виконання умов основного договору позивач надав ОСОБА_2 позику у розмірі 100 000,00 грн. для придбання товару, про що між сторонами додатково укладено договір позики від 3 жовтня 2007 року та додаткову угоду №3 до договору №010048 від 24 квітня 2007 року, у якій сторони погодили суму, що підлягає поверненню позикодавцю.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 поручились перед позивачем за виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, уклавши з ТОВ "Житловий альянс" договір поруки від 5 жовтня 2007 року.
Відповідач ОСОБА_2 належним чином не проводив вчасно оплату повних платежів відповідно до умов укладених договорів, за обставин чого ТОВ "Житловий альянс" має право вимагати дострокове погашення усієї заборгованості шляхом сплати всіх платежів та штрафу.
Просило розірвати договір №010048 від 24 квітня 2007 року та стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 заборгованість за цим договором у сумі 45 681,72 грн. та судові витрати.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2013 року позов ТОВ "Житловий альянс" задоволено частково.
Розірвано договір №010048 від 24 квітня 2007 року, укладений між ТОВ "Житловий альянс" та ОСОБА_2
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ТОВ "Житловий альянс" 29 999,97 грн. заборгованості.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Житловий альянс" 15 681,75 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ТОВ "Житловий альянс" 299,99 грн. судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Житловий альянс" 156,81 грн. судового збору.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просять зазначене рішення суду першої інстанції у частині стягнення заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що 24 квітня 2007 року між ТОВ «Житловий альянс» та ОСОБА_2 укладено договір №010048 про надання послуг, спрямованих на придбання товару (а.с. 73).
Цього ж дня, сторони договору підписали додаток №1 та додаток №2 до зазначеного договору про надання послуг (а.с. 65, 66).
За змістом пп. в) п. 2.1. ст. 2 та п.п. 3.1.1. та 3.1.3 ст. 3 основного договору ТОВ «Житловий альянс» має здійснити оплату товару на користь ОСОБА_2 чи надати останньому відповідну суму у позику для придбання товару, а ОСОБА_2 зобов'язувався одноразово сплатити реєстраційний платіж та адміністративний платіж (плату за послуги), і щомісячно сплачувати чисті платежі, за рахунок яких ТОВ «Житловий альянс» здійснює оплату придбаного товару, та адміністративні витрати (плата за послуги).
Сторони розпочали виконання умов зазначеного договору, відповідач ОСОБА_2 сплатив платежі, обумовлені у п.п. 3.1.1. договору №010048 (а.с. 60), а позивач, у свою чергу, сформував групу учасників системи «Альянс», до якого включив ОСОБА_2
За результатами розподілу фонду учасників системи «Альянс» ОСОБА_2 отримав право на отримання товару, після чого 3 жовтня 2007 року ТОВ «Житловий альянс» та ОСОБА_2 уклали договір позики №766 (а.с. 69) та підписали додаток №3 до договору №010048 (а.с. 68).
Для забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за договором №010048 від 24 квітня 2007 року, між ТОВ «Житловий альянс», як кредитором, ОСОБА_2, як боржником, та ОСОБА_1 і ОСОБА_3, як поручителями, укладено договір поруки від 5 жовтня 2007 року, у відповідності до ст. 2 якого поручителі солідарно несуть відповідальність перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за договором №010048 у межах вимог, забезпечених порукою, у сумі 29 999,97 грн. (а.с. 67).
Відповідно до п. 1.1. договору позики позикодавець в порядку та на умовах, визначених даним договором, зобов'язувався надати позичальнику безпроцентну цільову позику, а останній зобов'язується прийняти позику, використати її за цільовим призначенням і повернути названу позику позикодавцеві у визначений даним Договором строк.
З огляду на зміст п. 2.3. та п. 3.1. договору позики ОСОБА_2 надана позика у сумі 100 000,00 грн. з кінцевим строком повернення кредитних коштів до 15 листопада 2012 року.
Згідно п. 2.4. за рахунок зменшення вартості товару, ТОВ «Житловий альянс» погоджено перерахування позичальнику коштів у сумі 92 800,00 грн.
У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 (а.с. 71) та платіжне доручення №517 від 18 жовтня 2007 року (а.с. 13), що підтверджують факт отримання останнім позики у обумовленому у договорі позики розмірі.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 9.2. ст. 9 додатку №2 до договору №010048 від 24 квітня 2007 року передбачено, що учасник, який отримав товар та не вніс двомісячних повних платежів, окрім усіх повних платежів за договором має сплатити штраф у розмірі 20% від суми боргового зобов'язання, зафіксованого у додатку №3 договору.
Заборгованість ОСОБА_2, за вирахуванням сплачених ним протягом жовтня 2007 року по квітень 2011 року сум на погашення заборгованості по позиці, складає 45 681,72 грн. (а.с. 4).
З огляду на зміст п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору та сплати неустойки.
З урахуванням цього, за невиконання відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань щодо повернення позики, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо розірвання договору про надання послуг та стягнення з позичальника всієї суми заборгованості.
Пред'явлені вимоги до поручителів також знайшли своє вірне вирішення, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
При цьому, відповідно до ч. 2 цієї ж статті, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У силу положень ст. 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі щодо сплати заборгованості як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Позивачем направлялись поручителям листи-вимоги щодо необхідності сплатити заборгованість позичальника за договором №010048 від 24 квітня 2007 року (а.с. 62, 63), про що свідчить реєстр поштових відправлень (а.с. 64).
Встановивши, що відповідно до п. 2.4 договору поруки від 5 жовтня 2007 року, сторонами погоджений розмір забезпечених порукою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вимог за договором №010048 від 24 квітня 2007 року у сумі 29 999,97 грн., місцевий суд вірно стягнув солідарно з обох поручителів та боржника суму заборгованості у межах забезпеченого порукою грошового зобов'язання ОСОБА_2
Доводи апеляційної скарги про те, що договір №010048 від 24 квітня 2007 року є договором про надання послуг, за умовами якого ТОВ «Житловий Альянс» не здійснював оплату та передачу товару ОСОБА_2, не береться колегію суддів до уваги з наступних підстав.
Відповідачами не заперечувалась обставина укладення договору №010048 від 24 квітня 2007 року та договору позики №766 від 3 жовтня 2007 року.
У п. 1.4. ст. 1 додатку №3 до договору №010048 від 24 квітня 2007 року, дійсність якого сторонами також не оскаржувалась, чітко визначена сума заборгованості по договору №010048 від 24 квітня 2007 року на момент підписання цього додатку у сумі 91 419,93 грн. (а.с. 68).
Таким чином, твердження апелянтів щодо відсутності у відповідачів зобов'язання сплатити кошти за договором №010048 від 24 квітня 2007 року є безпідставними, оскільки спростовуються встановленими у справі обставинами.
Твердження апелянтів щодо припинення договору поруки у зв'язку з закінченням строку його дії не ґрунтується на законодавстві, оскільки у випадку, якщо у договорі поруки не встановлений строк його дії, то у силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, такий договір діє протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Відповідно до п. 2.1. ст. 2 додатку №3 до договору №010048 від 24 квітня 2007 року позичальник мав сплатити заборгованість у термін до 15 листопада 2012 року.
Таким чином, звернення ТОВ «Житловий альянс» до суду з позовною вимогою до поручителів проведено до настання строку виконання ОСОБА_2 основного зобов'язання.
Решта доводів апеляційної скарги також не спростовують вірних висновків місцевого суду та фактично зводяться до переоцінки обставин справи, які всебічно, повно і об'єктивно досліджені судом першої інстанції, та яким надана належна правова оцінка.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
У зв'язку з несплатою у повному обсязі судового збору при подачі апеляційної скарги, з огляду на положення ст. 88 ЦПК України, при ухваленні судового рішення з апелянтів підлягає достяганню судовий збір за апеляційний розгляд справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2013 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за апеляційний розгляд справи по 56,85 грн. судового збору з кожного.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі: Чічіль В.А.
Судді: Антонов В.М.
Мартєв С.Ю.
З оригіналом згідно:
суддя Чічіль В.А.