Справа № 1203/6884/12
Провадження № 22ц/782/942/13
18 квітня 2013року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного
суду Луганської області в складі:
головуючого Дронської І.О.
суддів: Карташова О.Ю., Оробцової Р.І.,
при секретарі Скоробогатовій Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Артемівського районного суду м.Луганська від 31 січня 2013року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання", третя особа- Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Луганській області, про відшкодування матеріальних збитків, відновлення пільки на оплату спожитої електричної енергії,
У серпні 2012року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він є пенсіонером МВС і відповідно до ст.22 Закону України «Про міліцію» має пільги, а саме 50% знижку по оплаті комунальних послуг, у т.ч. електроенергії, а також палива. При цьому обсяг оплати комунальних послуг, у т.ч. і електроенергії, на які надається 50% знижка в оплаті, не обмежується нормами, тобто знижка надається на весь обсяг спожитої протягом місяця електроенергії. 05.11.2011року, без належного попередження, передбаченого п.27 КМУ «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення», за адресою його проживання було відключено електропостачання до його будинку шляхом відтинання електричних проводів на опорі біля будинку. На його звернення у філіал ЛМЕМ він отримав роз'яснення, що причиною відключення є наявність заборгованості з оплати спожитої електроенергії в сумі 813,42грн. за період з 01.01.2011року. У подальшому він отримав роз'яснення щодо обмеження пільг, які він має за законом, постановою КМУ від 01.08.1996року №879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадян, які мають пільги щодо їх оплати», тобто - 75 кВт/год - безоплатно, більше - по повному тарифу. Вважає, що діями відповідача з 01.01.2011року його пільга «Пенсіонера міліції» лімітована, що є протизаконним. За період з 25.03.2011року по 13.07.2011року ним було спожито електричної енергії, за показниками лічильника, 10116 кВт, та, відповідно до діючих тарифів, відповідно до наданої ст.22 Законом України «Про міліцію» треба було сплатити 1802грн., в той час як відповідачем йому нараховано до сплати 2493грн, яку він змушений був сплатити щоб запобігти відключення від електромережі. Таким чином вважає, що діями відповідача йому було завдано матеріальні збитки на загальну суму 896грн, а саме:- оплата «заборгованості» яку він не мав, за 16 місяців 2011року в сумі 691грн.; - оплата за підключення до електромережі в сумі 205,95грн. Просив відшкодувати завдані йому матеріальні збитки у сумі 896грн; провести перерахунок сплаченої ним незаконно нарахованої відповідачем заборгованості у сумі 691грн, а також оплати підключення до електромережі в сумі 205,95грн, врахував їх як плату за подальше використання електроенергії; відновити йому пільгу по оплаті спожитої електроенергії у встановленому розмірі 50% на весь обсяг спожитої електроенергії; притягти посадових осіб, винних в неправомірному і безпідставному відключенню від електроенергії будинку, де він проживає, до передбаченої законодавством відповідальності.
Рішенням Артемівського районного суду м.Луганська від 31січня 2013року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнано неправомірними дії ТОВ «ЛЕО» по відключенню належного позивачу будинку від електропостачання за період з 05.по 07.11.2011року. Стягнуто з ТОВ «ЛЕО» на користь ОСОБА_1 205,95грн. на відшкодування матеріальної шкоди. Стягнуто з ТОВ «ЛЕО» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 55грн. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його позовних вимог щодо відновлення йому 50% пільги по оплаті спожитої електричної енергії щомісячно, довічно, та стягненню з відповідача 691грн. у відшкодування матеріальної шкоди та в цій частині ухвалити нове рішення, яким зобов'язати відповідача відновити йому та його сім'є 50% знижку за оплату спожитої електричної енергії протягом місяця, довічно, та стягнути з відповідача на його користь 691грн. шкоди по оплаті ним електроенергії.
Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що пенсіонер ОСОБА_1 і члени його сім'ї мають право, відповідно до ЗУ "Про міліцію», на 50% знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива, довічно. За особовим рахунком № 50-10-28-198 споживача ОСОБА_1 заборгованість складає 813,42грн. 05.10.2011року ОСОБА_1 сплачено вищезазначену заборгованість на рахунок відповідача. 05.10.2011року відповідачем ТОВ «ЛЕО» ОСОБА_1 виставлено рахунок за підключення до електромережі на суму 205,95грн., яка сплачена ОСОБА_1 06.10.2011року. Надання пільг позивачу було змінено з 50% без ліміту на 50% - ліміт 75 кВт/год.
Зазначені обставини повністю відповідають матеріалам справи.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання дій ТОВ «ЛЕО» незаконними та поновлення його права користування пільгами по оплаті за використану електроенергію, наданими позивачу З» «Про міліцію», суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв в межах своєї компетенції, проводив нарахування по сплаті за використану електричну енергію відповідно до діючого законодавства України, будь-яких дій з боку відповідача, які б свідчили про позбавлення позивача його пільг не встановлено та на підставі зазначеного прийшов до висновку про те, що зазначені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами, в їх сукупності, всі докази, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
В порядку ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається з позовних вимог ОСОБА_1, останній обґрунтовував свої позовні вимоги щодо відновлення йому пільги по оплаті спожитої електроенергії, передбаченої нормами ст.22 Закону України «Про міліцію» у розмірі 50% на весь обсяг спожитої електроенергії без ліміту.
За доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що постанови КМУ та роз'яснення Мінфіну України є підзаконними актами, дія яких розповсюджується тільки на підвідомчі їм організації.
Зазначені доводи колегія суддів вважає безпідставними.
Дійсно, ч.4 ст..22 Закону України «Про міліцію» передбачені пільки звільненим зі служби за віком працівникам міліції у розмірі 50% знижки по оплаті комунальних послуг.
Між тим, положення ч.4 ст.22 Закону України «Про міліцію» підлягає застосуванню в сукупності з нормами інших законів.
Так, питання щодо державних соціальних гарантій містять положення Законів України «Про Державний бюджет України», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Бюджетний Кодекс України, постанови Кабінету Міністрів України, якими конкретизуються механізм виконання окремих положень відповідних законів.
Як відомо, енергопостачальник, як учасник оптового ринку електричної енергії України, купує електричну енергію, яка є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу (ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР) та продає її споживачам, і здійснює лише оформлення пільг, встановлених державою (якщо ця функція законодавством покладена на енергопостачальну компанію), а держава, в свою чергу, за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, що передбачають відповідні пільги (ст. 17 Закону України "Про електроенергетику"), компенсує збитки енергопостачальника від надання пільг з оплати за спожиту електроенергію окремим категоріям побутових споживачів.
Надання таких державних гарантій, як пільги в оплаті житлово-комунальних послуг, здійснюється державою за рахунок Державного бюджету України,
Так, згідно із статтею 9 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги встановлюються державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування. До їх числа належать, зокрема, нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо яких держава надає пільги та встановлює субсидії малозабезпеченим громадянам.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що цей Закон стосується тільки малозабезпечених громадян, до яких від не відноситься.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року, пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, в т. ч. електроенергії, спожитої на комунально-побутові потреби є видом державних соціальних гарантій, які визначаються виключно законами України, а не закону, яким надаються пільги тільки малозабезпеченим громадянам, як вважає апелянт. Малозабезпеченим громадянам встановлюються субсидії.
Оскільки Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» був прийнятий пізніше у часі стосовно Закону України «Про міліцію», тому певна суперечність в положеннях цих законів повинна бути розв'язана за рахунок застосування загальновизнаних прийомів тлумачення законодавчих норм надання переваги нормі, яку прийнято пізніше.
Фінансування витрат, пов'язаних із реалізацією права на пільги щодо оплати комунально-побутових послуг, у т.ч. і електроенергії, здійснюється за рахунок коштів Державного і місцевих бюджетів.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України» Міністерство фінансів на відповідний рік визначається головним розпорядником коштів державного бюджету, спрямованих на надання пільг громадянам.
А тому до компетенції Мінфіна України відноситься надання роз'яснень щодо використання коштів державного бюджету, у т.ч. і спрямованих на надання пільг громадянам.
Видатки місцевих бюджетів фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2011рік» передбачено механізм перерахування у 2011 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.
Постановою КМУ від 4 березня 2002 року № 256 (зі змінами та доповненнями) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
При цьому, у розрахунках субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг враховуються кошти на надання пільг з урахуванням встановлених норм пільгового споживання.
Управління праці та соціального захисту населення, як головний розпорядник коштів місцевих бюджетів, веде облік осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, і здійснює розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих пільговим категоріями громадян, з урахуванням встановлених норм пільгового споживання.
Зазначене повністю відповідає п.3 ст.102 Бюджетного Кодексу України щодо субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам в межах встановлених тарифів.
Норми користування житловокомунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг, встановлені саме Постановою КМУ від 1 серпня 1996 року № 879, яка не передбачає виключень щодо категорій пільговиків.
Відтак, законодавством України передбачено надання пільг в оплаті спожитої електричної енергії в певних об'ємах. У даному випадку - 50% з лімітом 75 кВт/ год на місяць.
На підставі зазначеного, колегією суддів не встановлено порушення відповідачем норм діючого законодавства щодо нарахування ОСОБА_1 оплати за спожиту електричну енергію з урахуванням 50% знижки в межах ліміту 75 кВт/год на місяць.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтується на припущеннях і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Рішення суду, переглянуте судовою колегією в межах доводів апеляційної скарги, відповідає вимогам закону, порушень норм матеріального та процесуального права при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення у зазначеній апелянтом частині, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.209, 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, відхилити.
Рішення Артемівського районного суду м.Луганська від 31 січня 2013року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання", третя особа- Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Луганській області, про відшкодування матеріальних збитків, відновлення пільки на оплату спожитої електричної енергії, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий
Судді: