Справа № 550/322/13-ц
Провадження №2/550/112/13
22 квітня 2013 року Чутівський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого - судді Антонова А.А., за участю секретаря - Самойленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, який обґрунтовувала тим, що 11.07.2012 р. ОСОБА_2 позичив у неї за розпискою 5 700 грн., які зобов'язувався повернути через 2 місяці та сплатити 10 % місячних за користування ними, про що написав розписку. У встановлений строк кошти не повернув, на її прохання грошові кошти не повернув, а тому просила стягнути 5 700 грн. основного боргу, 5 130 грн. відсотків за користування грошовими коштами та 500 грн. витрат на правову допомогу.
В судове засідання позивачка не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.
Представник позивачки позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач позов не визнав і повідомив, що він кошти у ОСОБА_1 не брав - у 2010 р. його мати - ОСОБА_3, взяла в борг у позивачки 2 000 грн. під 120 % річних, з яких 1 800 грн. їй повернули. 11.07.2012 р. позивачка прийшла до них додому і під її тиском він був вимушений написати зазначену розписку, але кошти від неї він не отримував. В задоволенні позову просив відмовити..
Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, відповідача та свідка, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 11.07.2012 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого відповідач взяв в борг у позивачки грошові кошти у розмірі 5 700 грн., які зобов'язувався повернути через 2 місяці та сплатити 10 % місячних за користування, що підтверджується наявною у справі розпискою. Взяте на себе зобов'язання щодо повернення коштів по договору позики позивач не виконав та не повернув у встановлений строк кошти на вимогу відповідачки.
Частина 1 ст. 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 1046 та 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За приписом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а ст. 625 цього Кодексу визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. Таким чином, факт передачі у позику грошових коштів у сумі 5 7000 грн., більше ніж у десять разів перевищував неоподатковуваний мінімум громадян та належно був зафіксований у письмовій формі, а оспорювання договору позики з посиланням на покази свідків за таких обставин не допускається.
Доказів того, що розписка була написана під впливом насильства чи обману відповідачем не надано.
Вказаний договір позики відповідачем у судовому порядку не оспорювався та на даний час є дійсним.
Наявність боргової розписки у позикодавця свідчить про факт неповернення позичальником боргу.
Факт написання боргової розписка від 11.07.2012 р. відповідач визнає. Цей факт підтверджений також показаннями свідка ОСОБА_3
За таких обставин, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок погашення боргу за договором позики 5 700 грн. та 5 130 грн. за користування грошовими коштами із розрахунку 10 % місячних на 9 місяців прострочення виконання зобов'язання по поверненню коштів, а також на відшкодування витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 10-11, 57-64, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 625, 629, 1046-1049, 1051 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 830 грн. заборгованості за договором позики та 500 грн. в рахунок відшкодування витрат по наданню правової допомоги, а всього 11 330 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Чутівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий