Справа № 1601/12117/2012 р.
18 квітня 2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого - судді Сировєтнік Т.І.
при секретарі - Махлай К.М.
з участю прокурора - Зоріна В.С.,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_1
захисників - адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3
захисника - брата ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кременчука Полтавської області, українки, громадянки України, освіта вища, працює ТОВ МСЧ «Нафтохімік» медичною сестрою, не одружена, проживає АДРЕСА_1, зареєстрована АДРЕСА_2, не судима,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
06.08.2011 року приблизно 22-45 год. ОСОБА_5, знаходячись в кухні АДРЕСА_1 при з*ясуванні відносин зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_6, який перебував у стані алкогольного сп*яніння, і вимагав її покинути його помешкання, умисно нанесла удар кухонним ножем, який дістала з шухляди стола, в область правої частини грудної клітини ОСОБА_6 Внаслідок умисних дій ОСОБА_5 ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітини у 2-му між ребер*ї справа по білягрудинній лінії з ушкодженням перикарду (навколосерцевої сумки) та правої легеневої артерії з розвитком двобічного гемотораксу ( у правій плевральній порожнині до 1600 мл рідкої крові, у лівій - до 800 мл), які відносяться по ступеню тяжкості до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення, які призвели до смерті ОСОБА_6
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала частково, визнавши факт спричинення нею поранення в грудну клітину ОСОБА_6, від яких той помер, але вважаючи, що вона не мала наміру вбити ОСОБА_6, її дії носили характер захисту від його нападу, і вчинила вона це з необережності, коли ОСОБА_6 підійшов до неї впритул і наштрикнувся на ніж. Допускає, що могла своїм рухом руки вперед проткнути грудну клітину ОСОБА_6 Суду підсудна показала, що 06.08.2011 року приблизно 22-45 год. вона, знаходилась за місцем свого проживання на кухні в квартирі АДРЕСА_1, займалася по господарству. В цей час до квартири зайшов її колишній чоловік ОСОБА_6, який був напідпитку. Між ними виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_6 схватив її руками за плечі та волосся, почав силою виштовхувати з кухні. Вона намагалася заспокоїти чоловіка. Знаючи, що він може її побити, вона з метою налякати його і одноразово захистити себе від його нападу, взяла з одного з ящиків кухонний ніж, і стала між холодильником та мойкою, щоб він не міг її виштовхнути з квартири, і виставила руку з ножем вперед. Коли ОСОБА_6 впритул підійшов до неї, і вимовив «Ріж мене», подавшись вперед на її руку, можливо в цей час її рука з ножем подалася вперед. Коли ОСОБА_6 зупинився та відійшов назад, вона побачила, що ніж, який вона тримала, був в крові. Вимивши ніж, вона поклала його в стіл, і пішла в коридор, де побачила ОСОБА_6 в крові, якій сидів в коридорі на підлозі. Вона намагалася викликати по телефону швидку допомогу, а потім побігла до сусідів і попросила допомогти ОСОБА_6 та викликати ще раз швидку допомогу.
Крім часткового визнання вина підсудної ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Показаннями потерпілої ОСОБА_7, яка показала, що її син ОСОБА_6 проживав в своїй квартирі АДРЕСА_1, де крім нього проживали його колишня дружина ОСОБА_5 та неповнолітня донька ОСОБА_8. Між сином з ОСОБА_5 на протязі тривалого часу склалися неприязні відносини, оскільки ОСОБА_5 цікавила тільки робота, а не чоловік та дитина. Вона часто влаштовувала істерики синові та дочці, але син кохав її, намагався примиритися.
Напередодні до неї - ОСОБА_7, приїхали рідні, тому син разом з онукою прийшли до них в гості, де син вживав алкогольні напої, але сильно п'яним не був. Ввечері приблизно 20-30 год. онука пішла додому, а син в цей час відпочивав, а прокинувшись, пішов приблизно 23 год. до себе додому. Хвилин через 15 їй на телефон подзвонила онука ОСОБА_8 і плачучи, повідомила, щоб вона бігла до них додому рятувати батька. Прибігши через 5 хвилин до квартири сина, вона побачила, що той сидів в коридорі на підлозі, навпроти туалету, на підлозі було багато крові. Його голова була схилена набік, а обличчя було синюватого кольору. Медпрацівники надавали йому допомогу. ОСОБА_5 також була в квартирі, витирала кров з підлоги. Працівники швидкої допомоги забрали сина в лікарню, але по дорозі до лікарні, в автомобілі швидкої допомоги її син помер. Зі слів онуки вона дізналася, що між сином та ОСОБА_5 відбулася сварка.
Показаннями свідка ОСОБА_8, яка суду пояснила, що приблизно 23 год. 06.08.2011 року до диспетчерської лікарні швидкої допомоги надійшов виклик до АДРЕСА_1, де сталося ножове поранення. Вона разом з черговою бригадою, в яку крім неї - лікаря, входили фельдшер та водій, направилися за вказаною адресою, де зайшовши до квартири вона побачила чоловіка в одних трусах, який сидів в коридорі в калюжі крові в непритомному стані. На її запитання «Що сталося ?», якась жінка - мабуть дружина, відповіла, що цей чоловік хотів вистрибнути з вікна, а потім встромив собі ножа в груди. Вона - ОСОБА_8, почала надавати першу медичну допомогу чоловікові, який був майже знекровлений, оскільки була пошкоджена велика судина в районі грудної клітини, де було ножове поранення. Вона просила дружину показати їй ніж, але та відповіла, що ножа вже немає. Після надання першої медичної допомоги через 15 хвилин бригада швидкої допомоги транспортувала пораненого до 3-ої міськлікарні, де була зафіксована його смерть.
Показаннями свідка ОСОБА_9, яка пояснила, що ОСОБА_6, ОСОБА_5 та їх донька ОСОБА_8 є сусідами з квартири №54, з якими в неї склалися нормальні відносини на протязі 10 років. Останні роки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виникали сварки. Пам*ятає, що ОСОБА_5 приходила викликала міліцію, але синців, побоїв в неї не було. Зі слів ОСОБА_5 їй відомо, що та хоче засадити ОСОБА_6 в тюрму та жити сама. Про ОСОБА_6 може сказати, що він був спокійною людиною, добре відносився до доньки, алкогольні напої вживав, але рідко. 06.08.2011 року приблизно 23 год. вона почула крик на коридорі та стук у її двері. Відчинивши двері, до квартири забігла ОСОБА_5 і попросила викликати швидку допомогу, за нею в істериці забігла донька ОСОБА_5 - ОСОБА_8, яка кричала «Спасите моего папу, он умрёт!». Викликавши швидку допомогу, вона разом з ОСОБА_5 зайшли до їх квартири, де на підлозі коридору в калюжі крові сидів ОСОБА_6, який був непритомний. На груді в нього вона побачила рану розміром 1,5 см, з якої вже не бігла кров. Вона попросила ОСОБА_5, щоб та витерла кров, щоб лікарі могли підійти до пораненого. По приїзду швидкої медичної допомоги, медики надали медичну допомогу непритомному ОСОБА_6, поставивши крапельницю, після чого транспортували його до лікарні.
Показаннями свідка ОСОБА_11, яка показала, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є її сусідами, яких вона знає 10 років, вважала їх порядною сім*єю, але останні 3 роки бачила ОСОБА_6 у стані алкогольного сп*яніння, з іншими жінками, тому вирішила, що в сім*ї склалися негативні відносини. Сварок ніколи не чула в їх квартирі, в їх справи і відносини ніколи не втручалася. Про смерть ОСОБА_6 довідалася від сусідки ОСОБА_9
Показаннями свідка ОСОБА_12, яка пояснила, що сім*ю ОСОБА_6 та ОСОБА_5 знає близько 10 років. Останні 7 років вони дуже рідко зустрічались. ОСОБА_6 їй розповідав, що ОСОБА_5 в 2010 році кидалася на нього з ножем, при розмові ОСОБА_5 їй пояснила, що хотіла просто його налякати, щоб останній пішов до матері. ОСОБА_6 може охарактеризувати як добру та не агресивну людину. Зі слів ОСОБА_6 їй відомо, що вони розлучилися з ОСОБА_5
Крім того вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочині підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:
Протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_13, згідно з якими вона мешкала разом з батьками - матір*ю ОСОБА_5 та батьком ОСОБА_6 Батьки іноді сварились між собою. Випадки, щоб батько бив матір їй не відомі. Сварки починалися через те, що батько приходив іноді додому випивши, а це не подобалось мамі. В неї були однаково добрі відносини як з мамою, так і з батьком. 06.08.2011 року, вдень, вона була з татом в бабусі в гостях. В вечірній час вона гуляла з бабусею, і від неї пішла додому. Батько залишався в квартирі бабусі спати. Її мама була вдома: збиралась готувати на кухні і з кимось спілкувалась по телефону. Поївши, вона - ОСОБА_13, лягла спати. Коли стала засинати, то її розбудили крики батька та матері. Вона вийшла в коридор, на годиннику в цей час було 22-57 год., вона чула як мати щось казала батьку про те, що він багато п*є. Як вона зрозуміла, між батьками виникла сварка. Коли вона через 10 хвилин вийшла в коридор, то побачила, що батько сидів на підлозі в коридорі, а на його грудях вона побачила кров. Вона була в шоковому стані і кричала. Мама намагалась кудись зателефонувати, але в неї не вийшло і вона побігла до сусідів (т.1 а.с.46).
Протоколом допиту свідка ОСОБА_14, де він показав, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6- його сусіди. Про їх стосунки йому відомо те, що іноді між ними виникали сварки, про які він знає зі слів матері. 06.08.2011 року приблизно 22-30 год. він був вдома, приймав душ. До дверей стали стукати, коли мати відчинила двері, то до їх квартири зайшла ОСОБА_5,яка прохала викликати швидку допомогу, пояснивши, що її чоловіку погано. Коли він разом з матір*ю зайшов до квартири 54, на підлозі між туалетом і ванною на підлозі в калюжі крові сидів ОСОБА_6 Його дружина ОСОБА_5 казала, що він сам напоровся на ніж. Мати стала перебинтовувати ОСОБА_6, а ОСОБА_5 витирала кров. Коли приїхала карета швидкої допомоги, він допоміг винести ОСОБА_6 до автомобіля.
Протоколом огляду місця події від 07.08.2011 року з фото таблицею до нього (т.1 а.с.8-22);
Протоколом огляду місця події від 07.08.2011 року з фототаблицею (т.1 а.с.23-26);
Висновком судово-медичної експертизи № 618/1 від 16.09.2011 року, згідно з яким у ОСОБА_6 виявлене тілесне ушкодження у вигляді одиночного проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини справа з пошкодженням серцевої сорочки і правої легеневої артерії, які по ступеню тяжкості стосовно до живої людини відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення. Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з пошкодженням серцевої сорочки і правої легеневої артерії, що потягло за собою гостру крововтрату. Між пошкодженням і настанням смерті мається прямий причинно-наслідковий зв*язок. Потерпілий і нападник знаходились у вертикальному положенні у були розташовані лицем один до одного. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупу ОСОБА_6 виявлено етиловий спирт в концентрації 2,6 проміле, що відносно до живої людини може відповідати тяжкому ступеню алкогольного сп*яніння (т.1 а.с.56-58);
Висновком судової медико-криміналістичної експертизи № 194-МК від 04.10.2011 року, згідно з яким, на клаптику шкіри з грудної клітини трупу ОСОБА_6 виявлена колото-різана рана, яка утворилась від дії плоского колюче-ріжучого предмету, типу клинка ножа, який має обушок з вираженими ребрами і гостре лезо (т.1 а.с.62-63);
Висновком судово-цитологічної експертизи № 269 від 26.09.2011 року, з якої вбачається, що на ножі № 1 вилученому з місця події, крові не виявлено (т.1 а.с.75-79);
Висновком судової медико-криміналістичної експертизи № 195-МК від 04.10.2011 року, згідно з яким колото-різана рана зі шкіри трупа ОСОБА_15 могла утворитись від дії клинка вилученого ножа № 1 (т.1 а.с.83-84);
Постановою про приєднання до справи речових доказів (т.1 а.с.86, 181,210);
Висновками судово-цитологічних експертиз №№ 270, 271,271 та 273 від 26.09.2011 року згідно з якими на інших 4-х ножах, вилучених з місця події, крові не виявлено (т.1 а.с.89-93, 102-106, 115-119, 128-132);
Висновками судово-криміналістичних експертиз № 197-МК, 198-МК і 199-МК від 04.10.2011 року, згідно з якими колото-різана рана зі шкіри трупу ОСОБА_6 не могла утворитись від дії вилучених ножів № 3,4,5 (т.1 а.с.110,111,123,124,136,137);
Висновком судово-імунологічної експертизи № 827 від 15.09.2011 року, згідно з яким на кросівку на праву ногу, вилученому з місця події, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_6 і не може походити від ОСОБА_5 (т.1 а.с.143-146);
Висновком судово-імунологічної експертизи № 828 від 15.09.2011 року згідно з яким на кросівку на ліву ногу, вилучено з місця події, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_6 і не може походити від ОСОБА_5 (т.1 а.с.150-154);
Висновком судово-імунологічної експертизи № 829 від 16.09.2011 року, згідно з яким, на жіночому туфлі на праву ногу, вилученому з місця події, знайдено кров людини, яка може походити від ОСОБА_6 та не може походити від ОСОБА_5 (т.1 а.с.158-162);
Висновком судово-імунологічної експертизи № 830 від 19.09.2011 року, згідно з яким, на фрагменті шпалер, картонній коробці і аркуші журналу, вилучених з місця події, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_6 і не може походити від ОСОБА_5 (т.1 а.с.166-171);
Висновком судово-імунологічної експертизи № 831 від 1.09.2011 року, згідно з яким, в змиві речовини бурого кольору знайдена кров людини , яка могла походити від ОСОБА_6 і не могла походити від ОСОБА_5, а на ганчірці помаранчевого кольору крові не виявлено (т.1 а.с.175-179);
Висновком судово-імунологічної експертизи № № 826 від 15.09.2011 року, згідно з яким, на чоловічій сорочці ОСОБА_6, вилученій з карети швидкої медичної допомоги, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_6 і не може походити від ОСОБА_5 (т.1 а.с.184-189);
Висновком судової медико-криміналістичної експертизи № 200-МК від 04.10.2011 року, згідно з яким по передній поверхні сорочки справа виявлене одне колото-різане пошкодження, яке утворилось від дії плоского колюче-ріжучого предмету, типа клинка ножа, який має обушок і гостре лезо (т.1 а.с.193-196);
Висновком судово-цитологічної експертизи № 274 від 09.09.2011 року, згідно з яким в піднігтьовому вмісті ОСОБА_6, вилучено з моргу Кременчуцького міжрайонного відділення СМЕ, виявлена кров людини, яка могла походити від ОСОБА_6 і не могла походити від ОСОБА_5 (т.1 а.с. 202-208);
Висновком судово-медичної експертизи № 932 від 08.08.2011 року, згідно з яким на час судово-медичної експертизи (тобто станом на 08.08.2011 року) в ОСОБА_5 яких-небудь тілесних пошкоджень не виявлено (т.2 а.с.3);
Протоколом відтворення з ОСОБА_5 обстановки та обставин події злочину від 08.09.2011 року (т.2 а.с.31-33).
Висновком амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_5, відповідно до якого ОСОБА_5 будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності не страждала і не страждає ним на даний час, тому може усвідомлювати свої дії та керувати ними.В період часу, до якого відноситься інкриміноване їй протиправне діяння, яким-небудь психічним захворюванням не страждала, як і не знаходилася в стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, могла в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. На момент вчинення інкримінованого їй діяння, ОСОБА_5 не перебувала у стані фізіологічного афекту чи іншому особливому емоційному стані, в тому числі і в стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, який би міг суттєво вплинути на її свідомість і поведінку та міг би розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання. Під дію ч.2, ч.3 ст.19 та ст..20 КК України ОСОБА_5 не підпадає, може постати перед слідством та судом. (А.с.а.с.43-46 т.2)
Висновком комісійної судово-медичної експертизи, згідно якого ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітини у 2-му між ребер*ї справа по білягрудинній лінії з ушкодженням перикарду (навколосерцевої сумки) та правої легеневої артерії з розвитком двобічного гемотораксу ( у правій плевральній порожнині до 1600 мл рідкої крові, у лівій - до 800 мл), які відносяться по ступеню тяжкості до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення, які призвели до смерті ОСОБА_6 Показання ОСОБА_5, дані нею при проведенні попереднього слідства та в судовому засіданні не відповідають способу заподіяння поранення грудної клітини ОСОБА_6, напрямку, глибині та рівню розміщення цього ушкодження на тілі потерпілого, і не притирічать давності утворення, кількості та розміщенню по передній стінці грудної клітини.
Та іншими письмовими доказами в їх сукупності.
Наведенні та зібрані докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для визнання підсудної ОСОБА_5 винною у вчиненні встановленого судом злочину.
Тому, умисні дії ОСОБА_5, що виразилися в умисному вбивстві ОСОБА_6, тобто умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_6, суд кваліфікує за ч.1 ст.115 КК України. Суд критично оцінює показання ОСОБА_5 як при проведенні досудового слідства, де вона показала, що діяла з необережності, так і в судовому засіданні, де відповідно до її показань, вона захищала себе від нападу ОСОБА_6. Ці показання спростовуються її ж показаннями, де вона пояснювала, що, не мючи намір залишати квартиру, з якої, з її слів її вигонив ОСОБА_6, вона обігши стіл, взяла з одного з ящиків кухонний ніж, і стала між холодильником та мойкою, щоб він не міг її виштовхнути з квартири, і виставила руку з ножем вперед. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_5 при огляді судово-медичним експертом у неї не виявлені тілесні ушкодження, скарг на здоров*є при опитуванні судово-медичним експертом вона не виказувала. За показаннями на досудовому слідстві неповнолітнього свідка ОСОБА_13 - доньки ОСОБА_5, між початком сварки батьків і до виходу її в коридор, де вона побачила батька, пройшло приблизно 10 хвилин. Крім того, направивши ніж в грудну клітину ОСОБА_6, і зробивши можливий випад рукою з ножем вперед, відповідно до показань підсудної, ОСОБА_5, як медичний працівник, усвідомлювала негативні наслідки заподіяння такого тілесного ушкодження в життєво-важливий орган, а саме смерть ОСОБА_6 Відповідно до висновку комплексної судово-медичної експертизи показання ОСОБА_5 з приводу можливого на штрикання на ніж, комісія експертів відхиляє, вважаючи її показання такими, що не відповідають дійсності та виявленому у ОСОБА_6 тілесному ушкодженню.
Обговорюючи питання про призначення покарання підсудній, суд враховує тяжкість вчиненого нею злочину, який є особливо тяжким злочином, особу підсудної, яка працює, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання підсудної обставини.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудній, суд вважає вчинення злочину вперше, часткове визнання вини, щире каяття в скоєному, сімейне становище підсудної, яка має на утриманні неповнолітню дитину, батьків-пенсіонерів, віктимну поведінку загиблого, який спровокував сварку, вчинення злочину внаслідок збігу особистих сімейних обставин, часткове відшкодування потерпілій заподіяної матеріальної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання підсудній, суд не вбачає.
За висновком ЛКК підсудна не потребує ніякого виду лікування, є працездатна.
На підставі вище викладеного суд доходить до висновку, про достатність виправлення та перевиховання ОСОБА_5 в умовах ізоляції її від суспільства, застосувавши їй покарання у вигляді позбавлення волі. Враховуючи особу підсудної, яка позитивно характеризується за місцем роботи, проживання, ряд пом'якшуючих обставин, а саме щире каяття, знаходження на утриманні підсудної неповнолітньої доньки, батьків пенсіонерів, часткове відшкодування матеріальної шкоди, які суттєво знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_5 покарання на підставі ст..69 КК України - нижче нижчої межі покарання, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Суд вважає заявлений потерпілою ОСОБА_7 цивільний позов про стягнення з підсудної ОСОБА_5 матеріальної шкоди в сумі 6143,45 грн. та моральної шкоди в сумі 50000 грн. обґрунтованим, оскільки злочинними діями ОСОБА_5 потерпілій були завдані матеріальні збитки, які виразилися в затратах на поховання її сина ОСОБА_6, та моральні страждання, які виразилися у втраті рідного сина, порушенні її нормального життєвого ритму. Суд вважає, що позов про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в сумі 4143,45 грн., з урахуванням вже відшкодованої матеріальної шкоди в сумі 2000 грн. Оскільки потерпіла та її представник не уточнили письмово позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, а саме вартості виготовленого пам'ятника, надали незавірені печатками договір та рахунок-заказ, суд вважає за необхідне залишити дані позовні вимоги в частині відшкодування заподіяної матеріальної шкоди на суму 10000 грн. без розгляду з правом звернення в порядку цивільного судочинства. З врахуванням фактичних обставин справи, особи підсудної, її сімейного та матеріального становища, суд вважає за необхідне знизити суму заявленого морального позову до 30000 грн.
Речові докази - ніж, кросівок на праву ногу білого з червоним кольорів; кросівок на ліву ногу з трьома смужками; туфель жіночий чорного кольору на праву ногу; фрагмент шпалер; картонну коробку рожевого кольору; аркуш з журналу; змив речовини бурого кольору і контроль; ганчірку памаранчового кольору(т.1 а.с.181); чоловічу сорочку темно-червоного кольору і зрізи нігтьових пластин ОСОБА_6 з залишками ниточок стерильної марлі (т.1 а.с.210), які зберігаються в камері зберігання речових доказів Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області - необхідно знищити у встановленому діючим законодавством порядку.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України в редакції 1960 року, п.11 розділу ХІ КПК України в редакції 2012 року, суд, -
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, призначивши покарання з застосуванням ст..69 КК України нижче нижчої межі даної санкції у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 залишити тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 07.08.2011 року, з моменту фактичного затримання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 4143,45 грн. та моральну шкоду в сумі 30000 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди залишити позов без розгляду з правом звернення в порядку цивільного судочинства.
Речові докази - ніж, кросівок на праву ногу білого з червоним кольорів; кросівок на ліву ногу з трьома смужками; туфель жіночий чорного кольору на праву ногу; фрагмент шпалер; картонну коробку рожевого кольору; аркуш з журналу; змив речовини бурого кольору і контроль; ганчірку памаранчового кольору (т.1 а.с.181); чоловічу сорочку темно-червоного кольору і зрізи нігтьових пластин ОСОБА_6 з залишками ниточок стерильної марлі (т.1 а.с.210), які зберігаються в камері зберігання речових доказів Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області - знищити у встановленому діючим законодавством порядку.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду в Полтавській області на протязі 15 діб через Автозаводський райсуд м. Кременчука, засудженою ОСОБА_5 - в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Суддя: