Головуючий суду 1 інстанції - Бойко С.Л.
Доповідач - Коротких О.Г.
Справа № 413/1250/13-ц
Провадження № 22ц/782/1614/13
18 квітня 2013 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Коротких О.Г.
суддів: Дмитрієвої Л.Д.,Масенка Д.Є.,
при секретарі: Аліханян Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Краснолуцького міського суду Луганської області від 12.03.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до КП «Водхоз» Міусинської міської ради, третя особа: ліквідаційна комісія виконкому Міусинської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди,
У лютому 2013 року позивач звернувся до суду із позовом до КП «Водхоз» Міусинської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Краснолуцького міського суду Луганської області від 28.02.2013 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху, запропановано позивачу виправити недоліки у п'ятиденний строк із дня отримання ухвали.
Оскаржуваною ухвалою суду від 12.03.2013 позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду поивачем було надано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду і направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою суду від 28.02.2013 року було залишено без руху вище вказану позовну заяву як подану з порушенням вимог ст.119 ЦПК України, а саме: в позовній заяві не конкретизовано, за який саме період позивач просить стягнути заборгованість по заробітній платі, позивач просить стягнути з відповідача компенсацію за невикористану відпустку, лікарняні, але не обгрунтував, за який саме період і в якому розмірі. В позовній заяві відповідачем вказано КП «Водхоз» Міусинської міської ради, однак позивач вказує третю особу ліквідаційну комісію виконкому Міусинської міської ради, при цьому в своїй позовній заяві позивач зазначив, що рішенням №9 шостого скликання Міусинської міської ради від 28.09.2012 року припинено діяльність КП «Водхоз» шляхом ліквідації. До позовної заяви додано ксерокопію довідки №66 від 28.02.2012 року про заборгованість по заробітній платі, між тим необхідно надати оригінал довідки.
Повертаючи заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач 11.03.2013 року надав суду позовну заяву про стягнення заборгованості по зарплаті, але не виконав вимоги за ухвалою судді Краснолуцького міського суду від 28.02.2013 року, а саме не вказав, за які періоди повинні бути стягнуті лікарняні та за невикористану відпустку. Крім того, позивач не надав довідку про заборгованість по заробітній платі та компенсації, з розбивкою помісячно. Працюючи директором КП «Водхоз» Міусинської міської ради, позивач має можливість надати суду дані документи.
Судова колегія не може погодитись з такими висновками суду, виходячи із наступного.
Судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до вимог ч.2 ст.11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд, а суд відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Згідно п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити в собі не самі докази, що підтверджують кожну обставину позову, а тільки зазначення цих доказів.
Відповідно до пп. 4, 5 п. 6 ст. 130 ЦПК України на попередньому судовому засіданні суд з'ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обгрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин; суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів.
Не врахував суд також те, що згідно ч.4 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного
процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Обгрунтованим є посилання апелянта на те, що 11.03.2013 року їм було надано суду позовну заяву із усуненням недоліків відповідно до ухвали суду від 28.02.2013 року (а.с. 5).
Таким чином, суд передчасно вирішив питання про надання додаткових доказів по справі, оскільки він має таку можливість на стадії попереднього розгляду справи відповідно до положень ст.130 ЦПК України.
У відповідності зі ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд:
1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;
2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;
3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Таким чином, судом першої інстанції було порушено порядок, встановлений для вирішення питання щодо повернення позовної заяви особі.
Керуючись ст. ст.209,303,304,307,312,315 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу Краснолуцького міського суду Луганської області від 12.03.2013 року скасувати і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: