Справа № 359/1429/13-п Головуючий у І інстанції Туманова К. Л.
Провадження № 33/780/193/13 Доповідач у 2 інстанції Слива Ю.М.
Категорія 429 22.04.2013р.
19 квітня 2013 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Слива Ю.М., з участю прокурора Шум І.І., представника митниці Павленка С.А., захисника правопорушника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника правопорушника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2013 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Москва, Російська Федерація, громадянку Російської Федерації, студентку ВГІК, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією вилученого товару, а саме: мобільний телефон «iPhone 5», White, 64 Gb, модель А1429, в комплекті з зарядним пристроєм, навушниками, USB-кабелем та інструкцією, в упаковці виробника білого кольору, серійний номер: НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_2 НОМЕР_3 IMEI НОМЕР_4 TM Apple Inc, країна виробництва Китай, кількістю 2 шт., вартістю 15 730,00 гривень.
Відповідно до постанови, 10 січня 2013 року о 14 годині 45 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт», терміналу «В» ДП МА «Бориспіль», громадянка РФ ОСОБА_3, яка прилетіла до України з РФ, м. Москва, рейсом №1800, літаком а/к «Аерофлот» та своїми діями обрала канал позначений символами зеленого кольору «зелений коридор», тим самим заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України, товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення. Під час проведення вибіркового митного контролю багажу на каналі «зелений коридор», залу «Приліт», терміналу «В» на рентген-апараті, після перетину ОСОБА_3 «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», а також після проведення її опитування щодо наявності в її ручній поклажі товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, було виявлено: нові мобільні телефони «iPhone 5», 64 Gb, модель А1429, в комплекті з зарядним пристроєм, навушниками, USB-кабелем та інструкцією, в упаковці виробника - 2 шт. Зі слів пасажира, вищевказані мобільні телефони вона придбала в якості подарунка для членів родини. При собі пасажир мала особисті мобільні телефони: «iPhone 5» - 2 шт., які були пропущені, як її особисті речі. Всі виявлені предмети знаходились в ручній поклажі пасажира, без ознак приховування. На підставі ст.511 МК України було вилучено: мобільний телефон «iPhone 5», White, 64 Gb, модель А1429, в комплекті з зарядним пристроєм, навушниками, USB-кабелем та інструкцією, в упаковці виробника білого кольору, серійний номер: НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_2 та НОМЕР_3 IMEI НОМЕР_4 TM Apple, виробник Apple Inc, країна виробництва Китай, кількістю 2 шт., вартістю 15 730,00 гривень.
На вказану постанову суду, захисник правопорушника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляцію, в якій не погоджується з постановою, оскільки вважає, що накладене на правопорушника адміністративне стягнення занадто суворе. Апелянт стверджує, що вилучені в ОСОБА_3 предмети не відносяться до категорії тих, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством, тому вони конфіскації не підлягають. Судом не враховано, що ст.370 МК України визначає перелік предметів які можна віднести до особистих речей громадян в цілях визначених ст.369 МК України, обмежень чи заборон на переміщення мобільних телефонів на митну територію ст.370 МК України не встановлює. Посилання суду на Постанову КМУ № 431 від 21.05.2012р. не заслуговує на увагу, оскільки вказана постанова встановлює форму митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності і не містить жодних обмежень чи заборон на ввезення мобільних телефонів на митну територію України. Посилання суду на Постанову КМУ №436 від 21.05.2012р. також є помилковим, оскільки в ній серед переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України, відсутній такий товар, як мобільні телефони. Разом з цим апелянт зазначає, що отримання дозволу на ввезення мобільних телефонів на територію України необхідне тільки для суб'єктів господарювання, а ОСОБА_3 не є таким суб'єктом, не працює та є студентом ВГЖ, також, вилучені в ОСОБА_3 мобільні телефони відповідають системі стільникового зв'язку та обладнання радіодоступу GSM 900, 1800, 1900, переміщення яких на митну територію України можливе без відповідного дозволу. Окрім цього, судом не враховано, що ОСОБА_3 не мала умислу на вчинення правопорушення та не завдала шкоди економічним інтересам України, правопорушення вчинила вперше, мобільні телефони переміщувала без ознак приховування, кордон України перетинає рідко та не знайома з правилами митного оформлення, у вчиненому правопорушення щиро розкаялась. Тому просить постанову змінити в частині накладення адміністративного стягнення, а саме за вчинення правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, накласти на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень. Вилучені в ОСОБА_3 речі, на суму 15 730,00 грн., їй повернути.
У судовому засіданні прокурор Шум І.І. та представник митниці Павленко С.А. апеляцію не підтримали, пояснили, що постанова суду першої інстанції законна і обґрунтована, просили відмовити у задоволенні апеляції.
Захисник правопорушника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній обставини, просив апеляцію задовольнити.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки судді, щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, за обставин, викладених у постанові, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованими.
Посилання апеляції на те, що вилучені в ОСОБА_3 мобільні телефони не відносяться до категорії тих, переміщення через митний кордон України яких заборонено або обмежено, безпідставні, вони були предметом дослідження судом першої інстанції, який правомірно встановив, що відповідно до ст.29 Закону України «Про радіочастотний ресурс» та Рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України №51 від 04.02.2010 року, ввезення із-за кордону та експлуатація радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв здійснюється в Україні на дозвільній основі. Відповідні дозволи надаються УДЦР на платній основі у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Таким чином, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2013 року є законною і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Київської області Ю.М. Слива