Справа № 1022/849/2012
2/1022/267/2012
"06" грудня 2012 р. Сквирський районний суд Київської області у складі: головуючого судді - Клочко В.М.
при секретарі судових засідань -ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області, треті особи : Управління Держкомзему у Сквирському районі Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення сільської ради та визнання недійсним і скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, - визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та визнання недійсним рішень, -
Позивач ОСОБА_2 звернулась до Сквирського районного суду Київської області із зазначеним цивільним позовом посилаючись на те, що 22.04.1990 року померла її мати ОСОБА_5. Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок за № 14 по вул. Ватутіна в с. Шамраївка Сквирського району Київської області. Зазначений житловий будинок перейшов позивачу, у власність як спадкове майно на підставі свідоцтва про спадщину за законом, виданого 11.12.1990 року державним нотаріусом Сквирської державної нотаріальної контори.
На початку 1996 року Позивач звернулася до Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області із заявою про передачу безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства.
24.07.1996 року Шамраївська сільська рада Сквирського району Київської області прийняла рішення згідно якого вирішила передати безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_2 розміром 0.29 га по вул. Ватутіна, 14 в с. Шамраївка Сквирського району Київської області.
Суміжними землекористувачами ділянок, що розташовані по вул. Ватутіна, 8 та Ватутіна, 6 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Зазначені землекористувачі на протязі 15 років порушують межі користування земельною ділянкою, а представники Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області захищають порушників в результаті чого площа земельної ділянки зменшилась з 0,29 га до 0,2836 га.
09.07.2009 року Шамраївська сільська рада Сквирського району Київської області прийняла рішення за № 9-26-0, яким надала дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документі, що посвідчують право приватної власності на землю суміжним землекористувачам тобто ОСОБА_4та ОСОБА_3. Зазначеним рішенням були затверджені межі належної її земельної ділянки.
Рішенням Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області від 17.09.2009 року№ 11.3-28-05 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки по вул. Ватутіна ОСОБА_4- 0,3201 га, ОСОБА_3 0,25 га. На підставі вище вказаного рішення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були виданні державні акти на право власності на земельні ділянки.
Прийнявши дане рішення, не розібравшись в даній ситуації Шамраївська сільська рада Сквирського району Київської області позбавила її частини земельної ділянки приєднавши її до земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Крім того, при складанні технічної документації по виготовленню державних актів на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не були узгодженні межі між суміжними землекористувачами.
У зв'язку з чим просить визнати протиправним та скасувати рішення Шамраївської сільської ради від 17.09.2009 року за № 11.3-28-05 в частині видання державних актів про право приватної власності на землю серії ЯИ № 719041; ЯИ № 719042 та серії ЯИ № 7719040 від 10.12.2009 року на земельні ділянки по вул. Ватутіна, 16 та по вул. Ватутіна, 8, що були виготовлені на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Визнати недійсним та скасувати державні акти про право приватної власності на землю ЯИ № 719041; ЯИ № 719042 та серії ЯИ № 7719040 від 10.12.2009 року на земельні ділянки по вул. Ватутіна, 16 та по вул. Ватутіна, 8, що були виготовлені на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилаючись на наведені вище обставини та просила ухвалити рішення по суті позовних вимог.
Представник Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області у судовому засіданні позов не визнав повністю посилаючись на те, що 24.07.1996 року Шамраївська сільська рада Сквирського району Київської області прийняла рішення за № 6 згідно якого передала безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0, 29 га по вул. Ватутіна, 14 в с. Шамраївка Сквирського району Київської області.
В подальшому ОСОБА_2 неодноразово зверталась до Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області із заявами про те, що межі її земельної ділянки порушуються сусідніми землекористувачами, оскільки згідно вище зазначеного рішення їй для ведення особистого підсобного господарства було передано у приватну власність земельну ділянку площею, 0,29 га, а на даний час площа земельної ділянки складає 0, 2836 га.
На черговій 13 сесії 24 скликання Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області в присутності ОСОБА_2, були розглянуті її неодноразові звернення і було встановлено, що рішення Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області за № 6 від 24.07.1996 року було прийнято з порушенням закону, та не відповідає дійсності, оскільки відповідно до норм Земельного кодексу України землі сільськогосподарчого призначення передаються у власність для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, а на наданій земельній ділянці розміщений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що автоматично тягне за собою недійсність рішення органу місцевого самоврядування і відмові в державній реєстрації земельної ділянки. Також згідно норм Земельного кодексу України та наказу Держкомзему України № 10 від 15.02.1993 року було встановлено норму безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, а саме : для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селех не більше 0, 25 га ( п.г ч.1 ст.121 ЗК України). Зважаючи на те, що рішення Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області за № 6 від 24.07.1996 року грубо порушувало норми чинного законодавства то на сесії було прийнято рішення внести до нього зміни і передати ОСОБА_2 земельну ділянку відповідно до норм чинного законодавства та в межах фактичного землекористування, щоб вона мала змогу виготовити державний акт. Дане рішення було викладено в такій редакції, а саме : „ Рішення виконкому сільської ради № 6 від 24.07.1996 року „Про передачу безоплатну у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_2А” викласти в новій редакції. Передати безоплатно в приватну власність земельну ділянку ОСОБА_2 площею 0,27 га в тому числі 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 0,02 га для ведення особистого селянського господарства по вул. Ватутіна, 14 в с. Шамраївка Сквирського району Київської області”.
В подальшому ОСОБА_2 звернулась із заявою до Шамраївської сільської ради Сквирського району в якій просила передати безоплатну їй у приватну власність земельну ділянку площею 0,0136 га по вул. Ватутіна, 14 в с. Шамраївка Сквирського району Київської області. Одночасно до Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області надійшло колективне звернення жителів вул. Ватутіна с. Шамраївка про надання даної земельної ділянки для суспільної необхідності (ведення газопроводу підземного по вул. Ватутіна, згідно складеного проекту) Враховуючи, що ОСОБА_2 норми безоплатної приватизації використала то Шамраївська сільська рада Сквирського району Київської області своїм рішенням за № 8 від 03.09.2004 року відмовила ОСОБА_2 в узаконенні лишків земельної ділянки 0,0136 га по вул. Ватутіна, 14. Залишила право розпорядження земельною ділянкою 0,0136 га по вул. Ватутіна за територіальною громадою - Шамраївської сільською радою Сквирського району Київської області.
Також, не відповідає дійсності і твердження позивача про те, що суміжні землекористувачі порушують межі земельної ділянки, оскільки згідно обмірів земельної ділянки по вул.. Ватутіна, 14 в с. Шамраївка Сквирського району Київської області її розмір становить 0, 2836 га, що на 0,0136 га перевищує площу по прийнятому рішенню Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області від 07.05.2004 року.
Крім того, спір відносно меж належної ОСОБА_2 земельної ділянки із суміжними землекористувачами неодноразово розглядався Виконавчим комітетом Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області для чого створювались відповідні комісії, які складали відповідні акти і протоколи, які порушення меж не виявляли, оскільки по всьому периметру земельної ділянки встановлені чіткі межові знаки, а саме труби і стовпчики і порушень з боку сусідів не виявлено.
Представник третьої особи Управління Держкомзему у Сквирському районі Київської області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Треті особи : ОСОБА_4 та ОСОБА_3, у судовому засіданні просили в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що межі земельних ділянок із земельною ділянкою на, якій розміщений житловий будинок ОСОБА_2 відмежовані парканом та металевими стовпчиками, які встановлені, ще з 1970 року і до цього часу дані межові знаки не змінювались, що встановлено чисельними комісіями, як обласного так і районного рівня.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок за № 14 по вул. Ватутіна в с. Шамраївка Сквирського району Київської області, з господарчими будівлями та спорудами, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом виданого 11.12.1990 року державним нотаріусом Сквирської державної нотаріальної контори.
Згідно рішення Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області за № 6 від 24.07.1996 року ОСОБА_2 було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства розміром 0.29 га по вул. Ватутіна, 14 в с. Шамраївка Сквирського району Київської області.
Згідно рішення Шамраївська сільська рада Сквирського району Київської області № 2 від 07.05.2004 року „Про внесення змін в рішення Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області № 6 від 24.07.1996 року „Про передачу безоплатно у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_2А.” викласти в новій редакції „Передати безоплатно у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_2 площею 0,27 га , в тому числі 0,25 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,02 га для ведення особистого селянського господарства по вул. Ватутіна, 14 в с. Шамраївка Сквирського району Київської області”
Згідно рішення Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області в № 8 від 03.09.2004 року ОСОБА_2 відмовлено в узаконенні лишків земельної ділянки 0,0136 га по вул. Ватутіна, 14. Залишила право розпорядження земельною ділянкою 0,0136 га по вул. Ватутіна за територіальною громадою -Шамраївської сільською радою Сквирського району Київської області.
09.07.2009 року Шамраївська сільська рада Сквирського району Київської області прийняла рішення за № 9-26-0, яким надала дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документі, що посвідчують право приватної власності на землю суміжним землекористувачам тобто ОСОБА_4та ОСОБА_3. Зазначеним рішенням були затверджені межі належної її земельної ділянки.
Рішенням Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області від 17.09.2009 року№ 11.3-28-05 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки по вул. Ватутіна ОСОБА_4- 0,3201 га, ОСОБА_3 0,25 га. На підставі вище вказаного рішення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були виданні державні акти на право власності на земельні ділянки.
Відповідно до п. а,г ч.1 ст.12 Земельного кодексу України в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних рішень ( далі ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. а,б ч.1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії : землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, віднесено до виключних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Надання земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах не більше 0,25 гектара.
Крім того, суд звертає увагу, що приписи статті 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до статей 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Разом з тим, відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч.1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
За змістом статей 125, 126 ЗК право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації. Документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт про право власності на земельну ділянку.
Порядок видачі державних актів про право власності на земельну ділянку регулюється Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності не земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 4 травня 1999 року N 43.
Відповідно до п. п. 1.12, 1.13 цієї Інструкції складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка та затвердженим в установленому законом порядку відведення цієї ділянки.
Складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.
Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності: підготовчі роботи; встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.
Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України визначені органи, що вирішують земельні спори.
Частиною 3 зазначеною статі передбачено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Згідно зі ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.
Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що дії Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області, що полягають у прийнятті спірного рішення № 11.3-28-05 від 17.09.2009 року є правомірним, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства тобто органам місцевого самоврядування були відновленні межі, розроблена технічна документація, а потім вже було прийнято рішення про передачу земельних ділянок у приватну власність.
Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Крім того, суд звертає увагу, що на момент подання позову та під час розгляду справи позивач у встановленому законом порядку державний акт на право власності на земельну ділянку не отримувала, тобто не набула права власності на неї.
Разом із тим за змістом ст. ст. 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, суд, приходить до висновку, що відповідачем не було порушені законні права та інтереси позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13,19,142-145 Конституції України, ст.ст. 26, 29.77 Закону України „Про місцеве самоврядування”, ст.ст. 12,19,38,116,121,122,123, ЗК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214-215, 218 ЦПК України,-
В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області, треті особи : Управління Держкомзему у Сквирському районі Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення сільської ради та визнання недійсним і скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, - визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та визнання недійсним рішень - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
ОСОБА_7