Справа № 285/1026/13-ц
6/0285/40/13
Іменем України
17 квітня 2013 року
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
при секретарі Павлюку С.О.
за участю представника заявника ОСОБА_1,
боржника ОСОБА_2,
представника ВДВС ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні заяву представника стягувача ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 про вдачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для звернення виконавчого документа до виконання ,-
Представник заявника звернувся до суду із заявою в якій просить суд видати дублікат виконавчого листа по справі №2-50/1999 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 10793,00 грн та поновити строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У судовому засідання представник заяву підтримав та просив її задовольнити.
ОСОБА_2 в судовому засіданні просив у задоволенні заяви відмовити, оскільки строк пред'явлення до виконання виконавчого документа ОСОБА_4 пропущено без поважних причин.
Представник ВДВС у судовому засіданні покладається на розсуд суду.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 370 ЦПК України замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Новоград-Волинського міського суду від 12 січня 1999 року №2-50/1999, за яким пред'явлено заяву про видачу дубліката виконавчого листа, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 10260 грн збитків, 513 грн держмита та 20 грн витрат, а всього 10 793 грн.. Заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення подано до суду 04.03.2013 року, тобто через 14 років з пропуском строку, встановленого для пред'явлення документа до виконання відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року із змінами та доповненнями.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що в 1999 році державним виконавцем було проведено опис його майна по вказаному рішенню та стягнуто держмито, а в подальшому ОСОБА_4 відмовився від примусового виконання рішення суду.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання, а суд у разі визнання причин пропуску поважними може поновити його (ст. 23 Закону "Про виконавче провадження", ст. 371 ЦПК).
Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 371 ЦПК питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Із змісту самої заяви та матеріалів справи не вбачається коли ОСОБА_4 отримав виконавчий лист в суді. Відомостей про знаходження виконавчого листа в органах ДВС або про втрату виконавчого листа заявник не надав, а також заявник не надав відомостей про те, чи знаходився виконавчий лист на примусовому виконанні в органах ДВС, яким чином був втрачений виконавчий лист, а також доказів на підтвердження поважності пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме з листа ВДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції від 31.01.2013 р. №1939 та з пояснень представника ВДВС відомості про виконання вищезазначеного рішення до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень не вносились.
Твердження представника, що ОСОБА_4 весь час вважав, що кошти стягуються та зберігаються на депозитному рахунку не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на доказах та на нормах права.
Згідно п. 11.2.16. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. N 74/5 кошти, які внесені на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби та які не витребувані сторонами виконавчого провадження протягом трьох років з дня їх зарахування на депозитний рахунок, зараховуються до Державного бюджету України.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява є не обґрунтованою, а тому задоволена бути не може.
Керуючись ст.ст. 370, 371 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -
В задоволенні заяви представника стягувача ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 про вдачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для звернення виконавчого документа до виконання - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Новоград-Волинського
міськрайонного суду ОСОБА_7