Справа № 729/89/13- ц
2/729/87/13 р.
17 квітня 2013 р. м. Бобровиця
Бобровицький районний суд Чернігівської області
в складі : головуючого -судді Демченко Л.М.,
при секретарі Гармаш Н.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, її представника
ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення 35000,00 гривень отриманих за цивільно-правовою угодою,
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення 35000 гривень отриманих за цивільно-правовою угодою. Свої вимоги мотивувала тим, що рішенням Бобровицького районного суду від 13 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 до неї про визнання недійним договору купівлі-продажу будинку задоволені. Визнано договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований в м. Бобровиця по вул. Дзержинського, 12 від 13.06.2009 року, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, недійсним. Апеляційною та касаційною інстанцією рішення місцевого суду залишено без змін. За умовами даного договору вона сплатила відповідачу 35000 гривень, які він після визнання договору недійсним їй не повернув. Вважає, що у спосіб передбачений ст. 16 ЦК України підлягає судовому захисту її право на отримання коштів сплачених відповідачу за недійсним договором купівлі - продажу. Тому просить стягнути з відповідача на її користь 35000 гривень та судові витрати понесені нею при подачі позову до суду.
В судовому засіданні позивачка та її представник просили позовні вимоги задовольнити з підстав зазначених в позові.
Представники відповідача просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач при укладенні договору купівлі продажу будинку з надвірними будівлями та спорудами коштів від позивачки не отримував, що було встановлено рішенням Бобровицького райсуду від 13.12.2010 року, яке набрало законної сили.
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в суді пояснили, що на час обстеження садиби ОСОБА_5, житловий будинок повністю розібраний, на подвір'ї груди будівельного сміття та рештки цегли. Будівельні матеріали з будинку були вивезені ОСОБА_1 у 2010 році.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 13 червня 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був укладений договорів купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою м. Бобровиця вул. Дзержинського, 12 за 35000 гривень. ( а.с. 4). Рішенням Бобровицького районного від 13 грудня 2010 року вищезазначений договір купівлі - продажу визнаний недійсним, оскільки ОСОБА_5 вчинив даний правочин під впливом обману, так як покупець не домовлялась з ним про істотні умови договору, в тому числі і про ціну договору, про продаж садиби саме їй, а мала справу з ОСОБА_8, який пообіцяв продавцю після продажу вищезазначеного будинку, придбати будинок в с. Кобижча Бобровицького району, чого в подальшому не зробив; продавець ОСОБА_5 не отримував грошей від покупця ОСОБА_1 за проданий будинок. ( а.с. 5-8). Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 25 січня 2011 року рішення місцевого суду залишено без змін. ( а.с. 9-11). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 лютого 2011 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі продажу будинку з надвірними будівлями і спорудами недійсним, з посиланням на те, що скарга останньої є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності ухвалених судових рішень по даній справі. ( а.с. 29).
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення 35000 гривень з відповідача позивачка просила застосувати реституцію, відповідно до вимог вищезазначеної норми закону, посилаючись на те, що оскільки вона сплатила дані кошти при укладенні договору, то після визнання судом його недійсним відповідач повинен повернути їй отримані гроші.
Згідно з ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Бобровицького районного суду від 13 грудня 2010 року, ухваленого в цивільній справі 2/2502/75/10 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, яке на час розгляду даної справи набрало законної сили, так як залишено без змін апеляційною та касаційною інстанцією, встановлено, що продавець ОСОБА_5 в рахунок продажу будинку від його покупця ОСОБА_1, грошових коштів, які зазначені в даному договорі ні до укладення договору, ні після його підписання не отримував, їх отримала інша особа - ОСОБА_8,
Слідчим Бобровицького РВ УМВС України в Чернігівській області від 07.11.2009 року порушена кримінальна справа по факту незаконного заволодіння грошима ОСОБА_5 за проданий ним 13.06.2009 року житловий будинок в м. Бобровиця по вул. Дзержинського, 12.( а.с. 25).
Оскільки покупець здійснив демонтаж придбаного ним будинку, а продавець грошових коштів за проданий будинок не отримав суд зазначив, що реституція, як наслідок недійсності оспорюваного правочину не може бути застосована.
Зважаючи на те, що ОСОБА_5 в 2010 році заявляв вимоги лише про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами недійсним і в резолютивні частині рішення задоволені тільки ці позовні вимоги, суд вважає, що заявлені вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення 35000 гривень, отриманих за цивільно-правовою угодою підлягають розгляду по суті, так як відсутні підстави передбачені ст. 205 ЦПК України.
Враховуючи те, що судовим рішенням встановлені обставини щодо неотримання ОСОБА_5 грошових коштів за проданий будинок, а отримання їх ОСОБА_8 та введення покупцем ОСОБА_1 продавця ОСОБА_5, в оману при відчуженні будинку, що було підставою для визнання договору купівлі продажу недійсним і дані обставини не підлягають доказуванні в даній справі, в якій приймають участь ті самі сторони, щодо яких встановлена дана обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Оскільки позивачів позові відмовлено, то не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення з відповідача на її користь і судовий збір, сплачений при подачі позову до суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15,16, 216 ст.ст. 10,11,61, 209,212-215,218 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення 35000,00 гривень отриманих за цивільно-правовою угодою - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Бобровицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Суддя