ЄУН 231/470/13-ц
Провадження № 2/231/130/2013
15 квітня 2013 року Жданівський міський суд Донецької області
у складі:
головуючого судді: Шеїної Л.Д.
при секретарі: Безкоровайній Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виробничої одиниці «Жданівкатепломережа» Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про визнання недійсним нарахування заборгованості за послуги з теплопостачання, які не отримував,
встановив:
у лютому 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виробничої одиниці «Жданівкатепломережа» Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про визнання недійсним нарахування заборгованості за послуги з теплопостачання, які не отримував.
В обґрунтування позову посилається на те, що є співвласником квартири АДРЕСА_1.
Вироком Кіровського міського суду Донецької області від 14 жовтня 2004 року він був засуджений за умисний злочин до 10 ( десяти ) років позбавлення волі. У січні 2012 року звільнився з місць позбавлення волі. Тим самим не проживав у зазначений квартирі з у період з 2004 року по січень 2012 року.
Під час його перебування у місцях позбавлення волі, без його особистого втручання, сторонніми особами були демонтовані радіатори центрального опалення, які на цей час ним не відновленні.
Внаслідок чого він не отримує від відповідача по справі послуги з теплопостачання, проживає у іншому місці. Самостійно придбати та встановити радіатори центрального опалення він на тепер невзмозі.
При зверненні до відповідача з заявою щодо не нарахування йому оплати за послуги з теплопостачання по причині його не проживання за зазначеною адресою в період з 2004 року по січень 2012 року , відсутності в його квартирі радіаторів центрального опалення, отримав письмову відмову.
Вважає відмову відповідача щодо перерахунку оплати за послуги з теплопостачання необгрунтованою, оскільки не отримавши послуг з теплопостачання, платити немає за що, а тому просить суд визнання недійсним нарахування заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 2004 року по січень 2012 року.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав, в його обґрунтування послався на ті ж підстави і просив суд його задовольнити.
Відповідач по справі проти позову заперечував, посилаючись на те, що виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» є структурним підрозділом ОКП «Донецьктеплокомуненерго» і не є юридичною особою, а відтак не є належним відповідачем по справі.
Виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в своїй діяльності керується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 року № 1268, Порядком відключення окремих жилих будинків від систем центрального опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від центрального теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22 листопада 2005 року із змінами внесеними указам Мінжилкомгосподарства від 06.11.2007 року № 169. Зазначеними нормативними актами не передбачена можливість перерахунку оплати за послуги з теплопостачання по причині відсутності радіаторів центрального опалення в квартирі власника або наймача.
Крім того, у відповідності до вимог чинного законодавства, підприємство виробляє та постачає тепло до межі балансового розподілу. Такою межею є зріз будинку. Розподілом тепла у внутрішньобудинковій системі центрального опалення займається балансоутримувач будинку або ж фізична чи юридична особа, яким балансоутримувач делегував повноваження з управління житловим фондом.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив, що, позивач по справі ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: квартира ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 35), є співвласником зазначеної квартири ( а.с. 32, 36).
При обстеженні квартири АДРЕСА_2 , встановлено демонтаж радіаторів центрального опалення ( а.с. ).
З довідки ( а.с. 34 ) вбачається , що позивач по справі відбував покарання у місцях позбавлення волі з червня 2004 року по січень 2012 року на підставі вироку Кіровського міського суду Донецької області від 14.10.2004 року.
У абз.8 п.2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення міститься тлумачення терміну централізованого опалення. Централізоване опалення - послуга , спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу ), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.
У пункті 3 загальних положень Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198 ,який визначає взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії, зазначено , що межею балансової належності ( відповідальності ) є межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем.
Відповідно до п.2.3.7 Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території , затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 .05. 2005 року № 76 ( зареєстровано в юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207 ) технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло - , водопостачання, водовідведення і зливної каналізації та витрати на виконання цих робіт здійснюється відповідно до законодавства.
Точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій ( якщо інше не визначено договором) є: для водопроводу, газопроводу, тепломережі - вентиль або трійник біля будівлі.
Таким чином відповідач доводить тепло до трійника зрізу будинку.
Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення ( надалі Правил ) містять в собі вимоги щодо обсягу прав та обов*язків виробника, виконавця та споживача послуг .
Зокрема , у п.п. 3 п.32 Правил зазначено, що виконавець зобов*язаний зменшувати розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та / або членів його сім*ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/ їх відсутність ( довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання,
проходження військової служби, відбування покарання), споживач ( п.п. 4,7 п.16, п.п. 1,3 п.30 Правил ) має право на зменшення розміру плати в разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів ( норм) споживання; зменшення розміру плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім*ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його /їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи,лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання) та зобов*язаний оплачувати послуги в установлені договором строки, дотримуватися вимог нормативно - правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.
Перелік аналогічних прав та обов*язків виробника, виконавця послуг та споживача міститься і у п.п. 6 п.1 , п.п.5п.3 ст. 20, п.п. 1,5,7 п.2 ст. 21 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 24 червня 2004 року.
З пояснень представника позивача та долученого до матеріалів справи свідоцтва про право власності на квартиру ( а.с. ) вбачається, що позивач ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_3.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року № 2482 -XII з наступними змінами до нього, утримання приватизованих квартир (будинків ) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.
Відповідно до вимог ст..901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець ) зобов*язується за завданням другої сторони ( замовника ) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов*язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Крім того, слід зазначити, що питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої воли і водовідведення. затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630 (надалі Правила), які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.
Згідно з п. 26 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
У п. 25 Правил визначено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року N 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за N 1478/11758, встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.
З огляду на зміст наведених норм, позивач, який є співвласником квартири АДРЕСА_4, області повинен був звернутися до органів місцевої влади та отримати дозвіл на переобладнання з централізованого на автономне опалення за умови, зокрема, отримання технічних умов в обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго».
Судом встановлено, що позивач дозвіл на переобладнання не отримував, також не отримав технічних умов та не здійснив відключення квартири у встановленому законом порядку від централізованого опалення.
Надана позивачем довідка ( а.с. 6 ) підтверджує лише наявність факту відключення квартири від системи централізованого теплопостачання і не містить відомостей про осіб , які здійснили таке відключення.
У той же час, згідно пункту 41 «Правил користування тепловою енергією», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 3 жовтня 2007 p. N 1198 споживач несе відповідальність за технічний стан, обслуговування та експлуатацію системи тепло споживання, що перебуває у межах його балансової належності (експлуатаційної відповідальності) та за самовільне переобладнання системи теплоспоживання.
Разом з тим ОСОБА_1 визначив предмет та підстави позову, вказуючи на незаконність дії по нарахуванню платежів за послуги з теплопостачання.
Стаття 11 Цивільного кодексу України містить підстави для виникнення цивільних прав та обов'язків /юридично значущі факти/ з якими норми права пов'язують настання правових наслідків, і частина друга наведеної статті 11 ЦК України в невичерпний спосіб встановлює перелік юридичних фактів, які є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків та аналіз змісту наведеної норми вказує на те, що до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути додані й інші юридичні факти, зокрема рішення органів юридичної особи.
Та, стосовно обставин справи рішень щодо споживача ОСОБА_1 відповідачем не приймалось, а було здійснено розрахунок заборгованості по оплаті за послуги з теплопостачання.
Відповідно до статуті 15 ЦК України кожна особа мас право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до змісту наведеної норми захист це правовий засіб, шо настає за порушенням і тягне за собою відновлення відповідного суб'єктивного права, і включає реалізацію наданих законом можливостей щодо здійснення приватною особою на свій розсуд захисту своїх прав та інтересів з обранням відповідних способів та засобів захисту, які визначені статтею 16 ЦК України.
Однак положення сі. 16 ЦК України не містять серед переліку способів захисту прав та інтересів осіб такого способу захисту, як про визнання недійсним нарахування заборгованості за послуги з теплопостачання, які не отримував, що не є рішенням органу юридичної особи, та не тягне жодних правових наслідків.
Аналізуючи зазначені норми закону , суд приходить до переконання , що позивач , як власник житла, повинен забезпечити безперебійну робу інженерного обладнання в своїй квартирі.
Зазначені дії виробничої одиниці «Жданівкатепломережа» Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», яка, до того ж, не є юридичною особою, а відтак стороною у справі, можуть бути предметом оспорювання при вирішенні іншого спору, зокрема при заявленому позові Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» відокремлений підрозділ «Виробнича одиниця Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Жданівкатеплоромережа» про стягнення заборгованості за спожиту теплоенергію.
З пояснень представника відповідача та доданого до матеріалів справи Положення про відокремлений підрозділ «Виробнича одиниця Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Жданівкатеплоромережа» не є юридичною особою ( а.с. 19-24 ).
Відповідно до ст. 30 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Отже, юридичних осіб у суді представляють їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статусом чи положенням, або їх представники.
Отже, відокремлений підрозділ не має цивільної процесуальної дієздатності, він діє від імені юридичної особи, якою він створений.
Під час судового засідання суд обговорював питання щодо заміни відповідача, притягнення до участі у справі Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», який має правовий статус юридичної особи, але позивач ОСОБА_1 з такою пропозицією відповідача не погодився , оскільки за його власним переконанням він правильно визначився з відповідачем , оскільки саме це підприємство здійснювало нарахування оплати за послуги з теплопостачання..
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права замінити первісного відповідача належним відповідачем або притягнути до участі у справі іншу особу як співвідповідача без відповідного клопотання позивача , не отримавши на це згоди позивача.
Оскільки зазначений позивачем в якості відповідача по справі Виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» не є належним відповідачем по цивільній справі за даним позовом, то суд приходить до переконання, що в задоволені позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст..901 ЦК України, п.п. 6 п.1 , п.п.5п.3 ст. 20, п.п. 1,5,7 п.2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004р. № 1875-4, ч.1ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992р. №2482-12, п.п.2,3,32,41 «Правил користування тепловою енергією», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198 , п.2.3.7 Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території , затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 .05. 2005 року № 76 , зареєстровано в юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207 , суд
в задоволенні позову ОСОБА_1 до Виробничої одиниці «Жданівкатепломережа» Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про визнання недійсним нарахування заборгованості за послуги з теплопостачання, які не отримував, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Л.Д. Шеїна