Справа № 189/656/13-к
1-кп/189/45/13
19.04.2013 року Покровський районний суд Дніпропетровської області:
в складі головуючого судді Пустовар О.С.
при секретарі Комеристій І.А.
за участю прокурора: Кужель В.В.
учасники процесу:
судовий розпорядник Давиденко В.Г.
обвинувачений ОСОБА_2
потерпілий ОСОБА_3
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Покровське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013040540000271 від 18.03.2013 року по обвинуваченню: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Оленівка Павлоградського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта неповна середня, не одружений, не працює, неповнолітніх дітей на утриманні не має, проживає в АДРЕСА_1, раніше судимий: 26.08.2010 р. Покровським районним судом Дніпропетровської області за ст.185 ч. 3, 304 ч. 1, 70, 76 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном 4 роки, на основі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном 3 роки,
- по ч.2 ст.125 КК України, -
ОСОБА_2 07.04.1991 р. будучи раніше судимим 26.08.2010 року Покровським районним судом за ст. ст. 185 ч. 3, 304 ч. 1, 70, 76 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном 4 роки, на основі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном на 3 роки. В ході відбування іспитового терміну на шлях виправлення не став в період часу коли судимість не знята і не погашена, вчинив нове кримінальне правопорушення, при наступних обставинах:
18.03.2013 року близько 19:00 год. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, перебуваючи навпроти будинку № 1 по вул. Леніна в с. Циково Покровського району Дніпропетровської області, в ході розмови з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, з метою спричинення йому тілесних ушкоджень, завдав останньому не менше 3 ударів руками та ногами в голову та тулуб, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді: саден на обличчі та тулубі, синця на обличчі, забію м'яких тканин голови, струсу головного мозку, які згідно висновку судово-медичного експерта № 92-2013 р.«Е» від 10.04.2013 року утворились від дії тупого твердого предмету /предметів/ або при ударі об такий /такі/, та за своїм характером відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Проведеними слідчими діями по кримінальному провадженні було встановлено, що маються всі підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинив зазначене кримінальне правопорушення і виявлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_2 у спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 в с. Циково Покровського р-ну Дніпропетровської області, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
На підставі ч.1 ст.473 КПК України, до суду надійшла угода про примирення від 17 квітня 2013 року, укладена між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2
Виходячи із змісту даної угоди, обвинувачений ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні стосовно спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_3, в скоєному розкаюється, в даний час з потерпілим ОСОБА_3 примирилися, і не мають один до одного будь-яких претензій, матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_3 ОСОБА_2 відшкодував повністю. Сторони погоджуються на те, що ОСОБА_2 дійсно скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, але в зв'язку з примиренням не заперечують проти кримінального покарання у вигляді мінімального розміру штрафу.
ОСОБА_2 із запропонованим видом та мірою покарання згодний.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений вказав, що він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому були роз'яснені судом в ході підготовчого судового засідання.
Потерпілий вказав, що він також розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що він обмежений права оскарження вироку та позбавлений права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Також в підготовчому судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину та надав судові згоду на призначення узгодженого покарання, надав пояснення, в яких повністю підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні.
На підставі пояснень обвинуваченого та потерпілого, суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Під час перевірки угоди судом встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах пред'явленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.125 КК України як «Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я».
Призначаючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують або обтяжують його покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд враховує щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено .
Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого суд вважає, що узгоджене між обвинуваченим та потерпілим покарання у виді мінімального розміру штрафу, що становить п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, цілком відповідає тяжкості, обставинам вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Узгоджена міра покарання, за глибоким переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 468, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 17 квітня 2013 року, укладену між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Роз'яснити ОСОБА_2 наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ст.476 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання у відношенні ОСОБА_4 до набрання вироком чинності залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до апеляційного суду Дніпропетровської області.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.1,2 ст.473 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя: О.С. Пустовар