Справа № 523/4606/13-ц
"16" квітня 2013 р. Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Бузовського В.В.,
при секретарі - Петровської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 16, в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту. що має юридичне значення, визнання права власності за набувальною давністю, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просив визнати за ним право власності на 6/25 частин домоволодіння № 49 - 49 «а» по вулиці Гордієнко в м. Одесі. В обґрунтування вимог посилався на те, що з 1982 року до теперішнього часу відкрито та безперервно володіє зазначеним нерухомим майном, постійно проживає в ньому, несе всі витрати з утримання будинку та земельної ділянки на якій будинок розташований. таким чином посилаючись на вимоги ст. 344 ЦК України, просить визнати за ним право власності на зазначене нерухоме майно.
Відповідач про місце та час проведення судового розгляду справи повідомлений належним чином відповідно, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки (а.с. 29) про причини неявки представника не повідомляв.
Суд ухвалює заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, про що не заперечував представник позивача (а.с. 31. 32).
Судом встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини.
Так встановлено, що 01 травня 1932 року ОСОБА_2 (ОСОБА_3) уклала шлюб з ОСОБА_3. 15 червня 1933 року у них народився син ОСОБА_4. Згідно договору купівлі-продажу від 02.02.1960 року ОСОБА_5 належить 6/25 частин домоволодіння, що знаходиться у м. Одеса, вул. Гордієнко, буд. № 49 - 49»а», та складається в цілому з трьох житлових кам'яних одноповерхових будинків з господарчими будівлями. В користування ОСОБА_5 згідно зазначеного договору купівлі-продажу відходить: дві житлові кімнати (2-3 та 2-4), коридор (2-1), кухня (2-2) літ. «Б». Договір купівлі-продажу від 02.02.1960 року було посвідчено старшим нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, зареєстровано за реєстром № 3-128 та зареєстрований у МЕТІ за реєстром 3-6, стр. 101, №2658.
Стаття 22 КпШС України передбачає, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Згідно ст. 28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
П. 4 Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 29 грудня 1969 р № 2476-VII Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР передбачає, що правила статей 24, 25, 26 та 28 Кодексу щодо прав подружжя на майно та його розділу застосовуються у відношенні всього майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, в тому числі й набутого ним до 1 січня 1970 року.
10 листопада 1975 року ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на 6/50 частин домоволодіння, що знаходиться у м. Одеса, вул. Гордієнко, буд. № 49 - 49 «а», та складається в цілому з трьох житлових кам'яних одноповерхових будинків з господарчими будівлями, яка належала їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.1960 року. Спадкоємцями першої черги за законом були чоловік померлої ОСОБА_3 та син померлої ОСОБА_4 в рівних частках, які прийняли спадщину, оскільки на момент смерті ОСОБА_5 проживали, були зареєстровані у спадковому майні - 6/25 частин домоволодіння, що знаходиться у м. Одеса, вул. Гордієнко, буд. № 49 - 49 «а» та фактично вступили в управління та володіння спадковим майном.
Згідно ст. 549 ЦК України (ред. 1963 р.), яка діяла на час виникнення правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
11 квітня 1976 року помер ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на 9/50 частин домоволодіння (6/50 частина у праві спільної власності подружжя та 6/100 частин спадщини після смерті ОСОБА_5), що знаходиться у м. Одеса, вул. Гордієнко, буд. № 49 - 49 «а». Спадкоємцем першої черги за законом був син померлого ОСОБА_4, який прийняв спадщину, оскільки на момент смерті ОСОБА_3 проживав, був зареєстрований у спадковому майні - 6/25 частин домоволодіння, що знаходиться у м. Одеса, вул. Гордієнко, буд. № 49 - 49»а» та фактично вступили в управління та володіння спадковим майном.
Таким чином, після смерті батьків - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 6/25 частин домоволодіння, що знаходиться у м. Одеса, вул. Гордієнко, буд. № 49 - 49 «а» успадкував ОСОБА_4. 26 листопада 1981 року ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на 6/25 частин домоволодіння, що знаходиться у м. Одеса, вул. Гордієнко, буд. № 49 - 49 «а». На час його смерті у будинку літ. «Б» за адресою м. Одеса, вул. Гордієнко, буд. № 49 - 49 «а» проживали батьки позивача - ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
25 жовтня 1982 року народився ОСОБА_1 та з часу народження проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 -49 «а». В 1987 році ОСОБА_7, залишив родину та змінив місце проживання.
В будинку № 49 - 49 «а» по вул. Гордієнко у м. Одесі залишились проживати позивач із матір'ю ОСОБА_8. В 2000 році ОСОБА_8 змінила місце проживання. З цього часу ОСОБА_1, особисто займається утриманням та благоустроєм будинку № 49 - 49 «а» по вул. Гордієнко у м. Одесі. З 25 жовтня 1982 року позивач проживає та фактично володіє 6/25 частин в будинку № 49 - 49 «а» по вул. Гордієнко у м. Одесі, несе всі витрати з утримання будинку та земельної ділянки, здійснює благоустрій домоволодіння.
Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно за рішенням суду.
При цьому згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом тобто з 01 січня 2001 року.
З моменту вселення в будинок, з 1982 року і по теперішній час ОСОБА_1, постійно і безперервно в ньому проживає, несе усі витрати з утримання будинку та земельної ділянки, здійснює благоустрій домоволодіння. У позивача знаходяться оригінали усіх правовстановлюючих документів на будинок.
Факт повного одноособового утримання будинку ОСОБА_1, підтверджується: письмовими поясненнями сусідів, розрахунковими квитанціями, копією виконавчого листа, копією будинкової книги. Після смерті ОСОБА_4 по теперішній час можливі спадкоємці та органи місцевого самоврядування з приводу домоволодіння до позивача не звертались.
Факт постійного та відкритого володіння спірним будинок також підтверджується клопотанням адміністрації, партійної організації та профкому будівельно-монтажного управління «Висотбуд» до голови Ленінського виконкому м. Одеси, щодо оформлення домоволодіння за ОСОБА_7.
Разом із тим, суд вважає, що вимоги позову в частині встановлення факту відкритого та безперервного володіння ОСОБА_1 6/25 частинами домоволодіння № 49-49 «а», по вулиці Гордієнко в місті Одесі підлягає задоволенню частково, а саме з 01.01.2001 року, оскільки встановлення такого факту до зазначеної дати не породжує, не припиняє та не змінює особистих чи майнових прав позивача за ст. 344 ЦК України.
На підставі ст. 344, п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 212-215, 224-227 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити частково.
Встановити факт відкритого та безперервного володіння ОСОБА_1 6/25 частинами домоволодіння № 49-49 «а», по вулиці Гордієнко в місті Одесі з 01 січня 2001 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 6/25 частин домоволодіння № 49-49 «а», по вулиці Гордієнко в місті Одесі, що належали ОСОБА_5 померлій 10.11.1975 року.
Рішення підлягає державній реєстрації.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: