"11" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/44347/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В.
Леонтович К.Г.
Сіроша М.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року у справі №2а-184/2010 за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі - управління ПФ) про перерахунок пенсії, стягнення заборгованості та компенсації,-
У серпні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до управління ПФ, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати неправомірними дії відповідача щодо перерахунку їй пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати поновити з 01.11.2008 року виплату пенсії у розмірі відповідно до вказаних і провести доплату пенсії за період з 01.11.2008 року до дати ухвалення постанови суду; зобов'язати в електронну базу даних по її пенсійній справі в графу (стаж на підземних роботах) занести дані 7 років 7 місяців 10 днів, період її роботи з 26.01.1981 по 05.09.1988 набирачем проб на підземних роботах повний робочий день.
Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2010 року позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною відмову управління ПФ у перерахунку та виплаті ОСОБА_4 з 01.11.2008 року пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та стягнення заборгованості і компенсації, зобов'язано призначити, нарахувати і виплатити підвищення до пенсії з 01.11.2008 року відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зобов'язано занести в електронну базу даних до пенсійної справи в графу (стаж на підземних роботах) 7 років 7 місяців 10 днів період роботи з 26.01.1981 по 05.09.1988 на підземних роботах повний робочий день.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, ОСОБА_4 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2010 року.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач перебуває на обліку в управлінні ПФ з 29.07.1988р. та отримує пенсію за віком по Списку №1. Загальний стаж роботи складає 40 років 3 місяця 6 днів, робота за Списком №1 складає 7 років 7 місяців 10 днів. У жовтні місяці 2008 року позивачці була нарахована пенсія у розмірі 1892, 81грн. з урахуванням доплати шахтарям у розмірі 349, 01грн.- з 16.09.2008 року і 670, 87грн. з 01.10.2008 року. У зв'язку з тим, що дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на позивачку не розповсюджується управлінням ПФ з 01.11.2008 року розмір її пенсії був обрахований без урахування вищевказаного Закону. (а.с.12).
Встановлено, що згідно записам у трудовій книжці та довідки Криворізького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону від 19.01.2009р. №01/2-13 ОСОБА_4 працювала у Ленінському воєнізованому гірничорятувальному загоні за період з 26.01.1981 року (наказ від 28.01.1981 року №6) по 05.09.1988 року (наказ від 05.09.1988 року №102, звільнена за скороченням штатів), за посадою пробонабирача в шахті повний робочий день, що передбачена Списком №1, розділ 1, підрозділ 6, Гірничорятувальні частини (станції), затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, виконувала роботу з особливо шкідливими та тяжкими умовами праці у складі гірничорятувальної служби, стаж складає 7 років 7 місяців 9 днів. (а.с.8, 9).
Згідно розпорядження відповідача від 02.12.2008р. №105765 ОСОБА_4 призначена пенсія за Списком №1, пільговий стаж складає 7 років 7 місяців 10 днів, підземний стаж складає також 7 років 7 місяців 10 днів. Згідно розпорядження відповідача від 10.04.2009р. пільговий стаж позивачки, який дає їй право на пенсію за Списком №1 складає 7 років 7 місяців 10 днів, підземний стаж відсутній. (а.с.14, 15).
Згідно Списку №1 розділу 1 «Гірничі роботи» підрозділу 6, пункту а, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 посада пронабирача віднесена до робітників, які працювали у гірничорятувальних частинах (станціях). Цим же Списком №1 розділом 1 «Гірничі роботи»розділом 1 передбачені посади, які відносяться до підземних робіт. Отже, посада ОСОБА_4 відноситься до підрозділу, який передбачає посади у галузі гірничих робіт, у гірничорятувальних частинах (станціях) та не входить у перелік посад, що входять у підрозділ 1 «підземні роботи».
Сторони не оспорюють правомірність призначення пенсії ОСОБА_4 відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно Списку №1.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виконувана позивачем робота дає їй право на пенсію згідно з Законом України "Про престижність шахтарської праці".
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач працювала у Ленінському воєнізованому гірничорятувальному загоні, праця в якому не відноситься до праці у вугільній промисловості, а тому на неї не розповсюджується дія Закону України "Про престижність шахтарської праці".
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (у редакції, яка діяла до 22.07.2009р.) дія цього Закону поширювалася на працівників, що видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Статтею 10 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначено, що дія статті 8 закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.
Згідно розділу 2 «Службові обов'язки» Посадової інструкції набирача проб у шахті Криворізького ВГРЗ, набирач проб у шахті зобов'язаний проводити відбір проб згідно діючих методик, своєчасно доставляти проби в лабораторію, вміти проводити експрес-аналіз переносними приладами, якими оснащена газоаналітична лабораторія підрозділу. Проводити відбір проб за актом нарядом, що виданий згідно графіку плану відбору проб, та своєчасне подання їх до лабораторії КВГРЗ (а.с.69).
З 22.07.2009 року була змінена редакція ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме, розширено коло посад, праця на яких дає право на призначення пенсії відповідно до цього Закону.
Вказаними змінами було встановлено, у тому числі, право працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 та членів їх сімей на призначення пенсії відповідно до цього Закону.
У зв'язку з наведеним та враховуючи, що позивач працювала у Ленінському воєнізованому гірничорятувальному загоні, праця у якому не відноситься до праці у вугільній промисловості, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про безпідставність позовних вимог позивача.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: