Ухвала від 02.04.2013 по справі К/9991/95221/11-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/95221/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Бим М.Є.

Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа - Управління у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС Рівненської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив зобов'язати відповідача надати на склад його сім'ї перше житло, що побудоване або куплене для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, яке перебуває або надійде у розпорядження Виконавчого комітету Рівненської міської ради та буде відповідати вимогам житлового законодавства України.

Постановою Рівненського міського суду від 12 лютого 2008 року позов задоволено. Зобов'язано Виконавчий комітет Рівненської міської ради надати ОСОБА_4 на склад його сім'ї перше житло, що побудоване або куплене для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, яке перебуває або надійде у його розпорядження та буде відповідати вимогам житлового законодавства України.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_5 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що між сторонами виник житловий спір, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

З таким висновком погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Частиною 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував постанову суду першої інстанції та закрив провадження в справі, оскільки предметом даного позову є права позивача на отримання квартири відповідно до статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то такий спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції і доводи касаційної скарги його не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді:

Попередній документ
30799147
Наступний документ
30799149
Інформація про рішення:
№ рішення: 30799148
№ справи: К/9991/95221/11-С
Дата рішення: 02.04.2013
Дата публікації: 22.04.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі: