"11" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/65886/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Калашнікової О.В.
Леонтович К.Г.
Сіроша М.В.
розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу за касаційною скаргою ДП «Маріупольського морського торгівельного порту» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року у справі за позовом ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання неправомірними дій та визнання незаконною вимоги, -
В березні 2011 року ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» звернувся до суду із позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, в якому просив (в урахуванням заявлених уточнень) визнати неправомірними дії щодо виявлених порушень, викладених в повідомленні № 3п від 09.02.2011 року під час проведення операційного аудиту при проведенні закупівлі продуктів нафтопереробних рідких та їх направлення на адресу позивача, визнання нечинною вимоги від 08.02.2011 року, яку винесено на підставі вказаного повідомлення.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року, в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції зазначав, що вимога від 08.02.2011 року має декларативний характер, складається з переліку загальних принципів здійснення суб'єктами господарювання господарської діяльності, не визначає переліку дій, що мають бути вчинені позивачем. При цьому вказав, що факт існування вимоги не створює для позивача жодних правових наслідків, внаслідок чого, визнається такий акт індивідуальної дії нечинним.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій щодо виявлених порушень, викладених в повідомленні 3п від 08.02.2011 року суд дійшов до висновку, що направлення інформаційних повідомлень із викладенням в них виявлених КРУ в Донецькій області не впливає на права та обов'язки позивача. З цим висновком погодився і суд апеляційної інстанції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вищенаведеним висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до висновку в повідомленні №3п про виявлення ознак, що можуть свідчити про відхилення від установленого законодавством порядку використання державних коштів та/або майна, процедуру закупівлі продуктів нафтоперероблення рідких здійснено з порушенням вимог п. 6, 8, 61 «Положення про закупівлю товарів робіт і послуг за державні кошти», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 (далі - Положення №921) в частині встановлення в Тендерній документації дискримінаційних вимог до учасників, а саме: тендерне забезпечення надається у формі оригіналу банківської гарантії відділення № 1 ЗАТ «Донгорбанк» в м. Маріуполі.
Також, встановлено порушення п. 6 Положення № 921, за яке відповідно до п. 61 передбачено відхилення тендерної пропозиції, а саме: учасниками торгів не надано документального підтвердження того, що вони є виробниками дизельного палива та бензину, або їх офіційними представниками (дилерами, дистриб'юторами).
Вимогою від 8 лютого 2011 року відповідач зобов'язав ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» прийняти всі необхідні заходи для недопущення в подальшому порушень вимог діючого законодавства при проведенні державних закупівель на конкурсній основі, укладанні договорів та посилити контроль за дотриманням відповідальними особами норм чинного законодавства.
Відповідно до п. 43 вказаного Положення замовник має право зазначати у тендерній документації інформацію про необхідність надання тендерного забезпечення, його розмір та форму, а також випадки коли тендерне забезпечення не повертається учаснику.
Пунктом 61 Положення встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, коли: учасник не відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим у тендерній документації; учасник не подав документального підтвердження того, що він є вітчизняним виробником або його представником, дилером, дистриб'ютором, а у разі, коли товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України, - виробником товарів, виконавцем робіт і надавачем послуг або його представником, дилером, дистриб'ютором; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації; учасник не надав тендерного забезпечення, якщо така вимога передбачена тендерною документацією; учасник, який подав тендерну пропозицію, не погоджується з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки; виникли обставини, зазначені у пунктах 28 і 58 цього Положення; учасники здійснили змову. Замовник може відхилити всі тендерні пропозиції до акцепту тендерної пропозиції, якщо це передбачено у тендерній документації.
Всі потенційні учасники торгів повинні були звернутися до ЗАТ «Донгорбанк» у м. Маріуполь за отриманням банківської гарантії та додатково пройти процедуру отримання банківської гарантії шляхом надання до банку ряду документів та інформації, а саме: копії статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідку ЄДРПОУ, довідку про взяття на податковий облік, свідоцтва про реєстрацію в державних цільових фондах, картки із зразками підписів та відтиском печатки, копії паспортів та ідентифікаційних номерів усіх осіб, які зазначені в картці зі зразками підписів.
Фінансову звітність за 5 попередніх кварталів, довідки з інших банків про отримання кредитів (відсутність заборгованості) та про відсутності фінансової (майнової) поруки, довідки про надходження коштів на поточних рахунках в інших банках, тендерну документацію, а також заяву та клопотання щодо надання тендерних гарантій.
Для отримання гарантії необхідно відкрити поточний рахунок та забезпечити його вкладом на суму тендерного забезпечення або депозит в національній валюті у розмірі 110% від суми тендерного забезпечення або депозит в іноземній валюті у розмірі 150% від суми тендерного забезпечення від відповідному курсу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо безпідставність позовних вимог, оскільки відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а вимога про усунення порушень до повідомлення №3 від 8.02.2011 року є законною та обґрунтованою.
Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ДП «Маріупольського морського торгівельного порту» відхилити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: