"02" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/95602/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про перерахунок та виплату пенсії ,-
Постановою Дніпровського районного суду міста Херсона від 19 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, є інвалідом 3 групи, причина інвалідності пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору, колегія суддів приходить до висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Як обґрунтовано зазначено судами попередніх інстанцій, положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції про те, що дії відповідача, щодо виплати позивачу державної та додаткової пенсії у розмірі меншому, ніж встановлено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є неправомірними.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008р. були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 28 розділу П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», у зв'язку з чим з 22 травня 2008 року відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За таких обставин правильним й таким, що відповідає Закону, є висновок суду про те, що позивач має право на призначення державної пенсії у розмірі не нижчому від 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Доводи касаційної скарги зазначеного висновку суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: