"02" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/51552/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Садівницького товариства «Лучите» на ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2011 року у справі за позовом Садівницького товариства «Лучите» до Виконавчого комітету Берегової сільської ради про визнання дій та бездіяльності незаконними, -
Ухвалою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2011 року, позовні вимоги залишено без розгляду. Рішення мотивоване тим, що позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи
На рішення судів попередніх інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій Садівницьке товариство «Лучите» просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, голова Садівницького товариства «Лучите» Михальков І.П. звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Берегової сільської Ради про визнання дій в невиконанні Постанови Кабінету міністрів України від 05.08.2009 №844 незаконними, зобов'язання виконати Постанову Кабінету міністрів України від 05.08.2009 №844 про безоплатну приватизацію земельних ділянок та видачі Державних актів громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що рішенням Кримського облвиконкому №417 від 06.10.1987 було зроблено відвід земельних ділянок для потреб колективного садівництва підприємствам та організаціям м. Феодосія в тому числі - Феодосійському політехнікуму, який створив СТ «Лучисте» та передав йому виділену земельну ділянку. Рішенням Берегової сільської Ради від 08.10.1997 №172 земельні ділянки були передані у приватну власність 45 садівницьким товариствам в тому числі і СТ «Лучисте».
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання вимог Постанови Кабінету міністрів України від 05.08.2009 №844 «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009» члени СТ «Лучисте» ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 12.10.2009 передали всі необхідні документи до Берегової сільської Ради, але відповіді не отримали, тобто керівництво Берегової сільської Ради не діє, крім того, громадяни ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13, ОСОБА_14 направили документи на приватизацію відповідно до вищевказаної постанови до Берегової сільської Ради, однак відповіді не отримали. На повторне звернення отримали відмову.
За п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, предметом спору було, крім того, визнання незаконими дії Берегової сільської ради в невиконанні Постанови Кабінету міністрів України від 05.08.2009 №844 «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009» та зобов'язання виконати вказану постанову про безоплатну передачу приватизацію земельних ділянок та видача державних актів відносно громадян: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
Таким чином, позивач звертається до суб'єкта владних повноважень з підстав оскарження вчинених останнім певних управлінських функцій щодо видачі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії.
Проте, зі змісту Постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 №844 «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009», на яку посилається позивач у позові, вбачається, що вказаний нормативно-правовий акт стосується використання свого права па приватизацію земельних ділянок саме громадянами, а не юридичними особами, яким є СТ «Лучисте».
Крім того, позивачем не надано суду належним чином оформлених повноважень для звернення до суду в інтересах громадян: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, оскільки позовні вимоги заявлені СТ «Лучистим» в інтересах окремих громадян-членів садівницького товариства.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом, але, право СТ «Лучисте» як юридичної особи не порушено діями Берегової сільської Ради.
Відповідно до ст. 58 КАС України повноваження представників підтверджуються довіреністю.
Повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що даний позов підлягає залишенню без розгляду.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-
Касаційну скаргу Садівницького товариства «Лучите» залишити без задоволення, а ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: