Справа№1806/11508/12
Провадження №2/592/192/13
18 квітня 2013 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Катрич О.М.
при секретарі - Гробовій М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ « Фрунзе-Сервіс», заступника директора ТОВ « Фрунзе-Сервіс» ОСОБА_2, третя особа ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
Позивач свої вимоги мотивує тим, що з 25.11.2006 року він працював на посаді директора ТОВ « Фрунзе-Сервіс» згідно рішення зборів товариства та був звільнений з роботи 03.09.2012 року на підставі п.8 ч.1 ст. 36 КЗпПУ з мотивацією « з підстав п.п.5.3 Контракту від 01.02.2006 року». Вважає звільнення незаконним, оскільки його було звільнено в період знаходження на лікарняному, більш того контракт від 01.02.2006 року припинив свою юридичну дію, а тому він працював на товаристві за безстроковим договором і не відповідає дійсності те, що він привів підприємство до збитковості, так як висновки Ревізійної комісії товариства за результатами роботи у 2010-2011 р.р. з економічної точки зору щодо прибутковості або рентабельності роботи підприємства є категорією оціночною. Тому просить визнати наказ про звільнення незаконним, поновити його на роботі на посаді директора, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду 1 000 грн., так як він нервував, втрачав багато часу для організації свого життя, звичайний склад якого сильно змінився.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3 вимоги підтримали і просять їх задовольнити, додавши, що відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження своєї позиції.(а.с. 9-15 т.2)
Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнав та суду пояснив, що позивач на посаді директора працював на контрактній основі, який на день звільнення діяв, так як до нього були підписані додаткові угоди. Загальні збори товариства своїм рішенням вирішили звільнити його із займаної посади, так як дійшли висновку, що ОСОБА_1 систематично порушує свої посадові обов»язки, більш того звільненню передувала ревізійна перевірка діяльності ТОВ « Фрунзе-Сервіс» . Вважає, що звільнено було проведено у відповідності до вимог п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП, а посилання на загальні норми цього закону, зокрема ч.ч.1,3 ст. 40, у даному випадку, є помилковими. Інші доводи позивача є голослівними і не спростовують наявних документів у справі, а тому просить відмовити у задоволенні позову. Свою позицію детальніше виклав у письмових запереченнях за підписом відповідача ОСОБА_2 (а.с. 71- 81 т.1)
Представник третьої особи ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" Козупиця О.М. підтримує позицію відповідача, доповнивши те, що ОСОБА_1 всупереч умов п.п.2.1, 2.4 Контракту , п.1.5. Установчого договору та п.2.1 Статуту товариства не забезпечив високоефективну і стабільну діяльність товариства, зміцнення його фінансового стану, отримання та зростання прибутку тощо і це підтверджується Актом проведеної ревізії. (а.с. 19-29 т.2 )
Заслухавши позивача, його представника та представника відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що протоколом № 01-2005 Установчих зборів учасників ТОВ « Фрунзе-Сервіс» від 25.11.2005 року ОСОБА_1 було обрано директором ТОВ « Фрунзе-Сервіс» та 31.01.2006 року видано наказ про виконання обов»язків директора, що підтверджується копією трудової книжки, протоколом установчих зборів товариства, наказом (а.с.5-10, 82-85 т.1 )
01.02.2006 року між ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та ОСОБА_1 був укладений Контракт з його правами та обов»язками, а також додаткових угод до нього №1, № 2, № 3 і № 4. (а.с. 34-40 т.1)
Зокрема, із п. 6.1. Додаткової угоди № 4 від 30.04.2010 року вбачається, що контракт діє з 01.02.2006 року по 31.12.2010 року. У випадку, якщо жодна з Сторін за місяць до закінчення строку дії Контракту не заявить письмово про його припинення, його дія продовжується на наступний календарний рік. ( а.с. 93 т.1) Як було з»ясовано в судовому засіданні, такої заяви про припинення Контракту ні з боку позивача ні з боку відповідача не подавалося.
31.08.2012 року Загальні збори учасників товариства прийняли рішення про розірвання Контракту та звільнення ОСОБА_1 із займаної посади директора і призначення на неї ОСОБА_2, заслухавши звіт і висновки Ревізійної комісії товариства про результати фінансово-господарської діяльності за 2010-2011 р.р. від 04.04. та 20.04.2012 року (а.с. 86-88 т.1, 90-92, 301- 345)
Згідно з листком непрацездатності, виданим КУ Сумською міською клінічною лікарнею № 4 м. Суми ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 29.08. по 07.09.2012 року. ( а.с. 41 т.1)
Наказом № 151 -к від 03.09.2012 року ОСОБА_1 було звільнено на підставі рішення Загальних зборів ТОВ « Фрунзе-Сервіс» від 31.08.2012 року з підстав п. 5.3. Контракту від 01.02.2006 року згідно п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП України. (а.с.11 т.1).
Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін, тобто він спрямований на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичків, при укладенні контракту закон надав право сторонам самим встановлювати їх права, обов'язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами Кодексу законів про працю України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору. Умовами п. 5.3 п.п.»а» Контракту, укладеного між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та ОСОБА_1 передбачено, що директор може бути звільнений з посади, а Контракт достроково розірваний у випадку систематичного невиконання директором без поважних причин обов'язків, покладених на нього цим контрактом або правилами внутрішнього трудового розпорядку товариства .(т.1 а.с. 37)
Як убачається із Акту ревізії та додаткової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ « Фрунзе-Сервіс» від 04.04.2012 року та 20.04.20912 року члени комісії перевіряли процедуру укладення договорів, аналізували договори по наданню послуг ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та фінансові звіти, перевіряли податкову службу, оплату парці працівників, надання кредитів на харчування, юридичні послуги, ціни на закупівлю продуктів харчування тощо. За результатами ревізії було виявлені недоліки і внесені пропозиції та рекомендації директору товариства. (а.с. 301-345 т.1) Під час судового засідання ОСОБА_1 пояснив, що даний Акт в судовому порядку не оскаржував.
З огляду на вищевикладені норми закону, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідачем була дотримана процедура звільнення ОСОБА_1 саме за п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП України.
Не може суд взяти доводи позивача та його представника про те, що він працював на товаристві за безстроковим договором згідно ч.1 ст. 40 КЗпП України і належним чином виконував свої обов»язки, адже вони є вільним тлумаченням позивача і спростовується п. 6.1. Додаткової угоди № 4 від 30.04.2010 року до Контракту від 01.02.2006 року, де чітко визначені умови його дії, є підписи сторін, що свідчить про досягнення між ними згоди та Актом ревізії та додатком до нього від 04.04. та 20.04.2012 року, який ніким не скасований, положеннями Колективного договору , Статутом товариства.
Також, на думку суду, є помилковими посилання позивача на ч.3 ст. 40 КЗпП України з приводу того, що його було звільнено в період тимчасової непрацездатності , оскільки дана норма застосовується лише до правовідносин щодо розірвання трудового договору з ініціативи власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу (ст. ст. 40, 41 КЗпП України) і не поширюється на випадки припинення трудового договору з інших підстав, зокрема, передбачених п. 8 ст. 36 КЗпП України.
Що ж стосується інших доводів позивача стосовно нагороджень його грамотами та подяками за сумлінну роботу в різні роки, публікацій в газеті « Фрунзенець», то ці факти ніким не заперечуються, однак не мають принципового та вирішального значення для вирішення справи по суті заявлених вимог і не спростовують підстави звільнення.
Частиною 3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судом не встановлено таких порушень закону відповідачем під час звільнення позивача, які б були підставою для задоволення позовних вимог, в тому числі і моральної шкоди та судових витрат.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218, ЦПК України, п.8 ч.1 ст. 36, ст. 40 ч.ч.1, 3 КЗпП України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя О.М. Катрич