Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
Справа № 483/152/13- ц
Провадження 2-о/483/8/2013
Іменем України
09 квітня 2013 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Головко Л.І.,
народних засідателів Скрипниченко Г.І. та Мовчан І.М.
при секретарі Гречці С.Є.,
за участю прокурора Чорної Л.В.,
заявника ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Вознесенська районна державна адміністрація Миколаївської області, про визнання фізичних осіб безвісно відсутніми, -
21 січня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з заявою про визнання безвісно відсутніми його батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 11 вересня 1998 року розпорядженням Вознесенської райдержадміністрації він був направлений до Миколаївського дитячого будинку. Згідно путівки управління освіти Миколаївської облдержадміністрації від 24 лютого 1999 року його було направлено до Очаківського дитячого будинку, а 30 жовтня 2001 року - зараховано до складу учнів Очаківської загальноосвітньої школи-інтернат. Його батьки з території Вознесенського району Миколаївської області, де до того часу проживали, вибули і з тих пір про них немає ніяких відомостей. Визнання їх безвісно відсутніми необхідно для встановлення йому визначеного законодавством статусу. Посилаючись на викладене, просив задовольнити вказану вище заяву.
В судовому засіданні заявник та його представник вимоги заяви підтримали.
Представник заінтересованої особи - Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області - в судове засідання не з'явився, заінтересована особа надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності її представника, в якій, крім цього, зазначила, що не заперечує проти задоволення вимог ОСОБА_1.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення вимог заявника.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 43 ЦК України, фізична особа може бути в судовому порядку визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
11 вересня 1998 року розпорядженням голови Вознесенської райдержадміністрації малолітній ОСОБА_1 був направлений до Миколаївського дитячого будинку, у зв'язку з перебуванням в дитячому притулку як кинута і бездоглядна дитина (а. с. 10).
Згідно путівки управління освіти Миколаївської облдержадміністрації № 797 від 24 лютого 1999 року (а. с. 11) ОСОБА_1 був направлений до Очаківського дитячого будинку.
Путівкою управління освіти Миколаївської облдержадміністрації № 347 від 30 серпня 2001 року (а. с. 11) ОСОБА_1 був зарахований до складу учнів Очаківської загальноосвітньої школи-інтернату.
Як вбачається з копії запису акту про народження заявника № 20 від 29 вересня 1994 року (а. с. 63), відомості про батька ОСОБА_1 було записано у відповідності до ч. 1 ст. 135 СК України, за вказівкою матері. За таких обставин, вимога заявника в частині визнання безвісно відсутнім його батька задоволенню не підлягає.
Згідно довідки служби адресно-довідкової роботи УДМС України в Миколаївській області, мати заявника ОСОБА_4 на території Миколаївської області не зареєстрована (а. с. 30).
Аналогічні відомості було надано службою адресно-довідкової роботи УДМС України в Запорізькій області, одержаних на запит суду за місцем народження заявника (а. с. 50).
Факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_4 також підтверджується копіями актів про невідвідування батьками дитини (а. с. 15-20), згідно яких за час перебування заявника в Очаківській загально освітній школі-інтернаті, мати долею дитини не цікавилася, зв'язків з ним та школою не підтримувала.
З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів на підтвердження безвісної відсутності ОСОБА_4, зважаючи на що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України, у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи, початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Оскільки матеріали справи свідчать про те, що останні відомості про ОСОБА_4 були у 1998 році, місяць не встановлено, то початком її безвісної відсутності слід вважати 01 січня 1999 року.
Задоволення заяви має юридичне значення, оскільки необхідне для встановлення заявникові визначеного законодавством статусу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Вознесенська районна державна адміністрація Миколаївської області, про визнання фізичних осіб безвісно відсутніми - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, безвісно відсутньою з 01 січня 1999 року.
В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми під час проголошення рішення, - у той же строк з дня отримання ними його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий:
Народні засідателі: 1.
2.