Справа № 220/2510/2012
17.04.2013р. м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Скрицького Л.П.
з участю секретаря Москаленко С.П.
прокурорів Харченко І.В., Огірчук О.Ю.
потерпілої ОСОБА_1
захисника підсудного- адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Погребищенського районного суду справу про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, непрацюючого, раніше судимого: 7 травня 1997 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ст. 140 ч. 2 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст.. 46-1 КК України (1960 року) виконання вироку відстрочено на 1 рік і 6 місяців; 9 червня 1998 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ст. 140 ч. 3 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі, звільненого 16 липня 1999 року постановою Могилів-Подільського міського суду Вінницької області від 15 липня 1999 року умовно-достроково з не відбутим строком 1 рік 3 місяці 20 днів; 4 квітня 2003 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України, ст. ст. 206 ч. 3, 142 ч. 3 КК України (1960 року), ст. 70 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 13 липня 2011 року по відбуттю строку покарання, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,-
13 березня 2012 року о 5.00. годині ранку ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з метою вчинення нападу для заволодіння чужим майном, на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 прибули до житлового будинку АДРЕСА_2 пристарілої ОСОБА_1, що розташований по АДРЕСА_2. Так як ОСОБА_1 раніше бачила ОСОБА_5 і могла його впізнати, то згідно розподілених ролей ОСОБА_5, вказавши на місце проживання потерпілої залишився чекати в автомобілі, а ОСОБА_3 і ОСОБА_4, одягнувши приготовлені маски і рукавиці, постукали у двері будинку і назвавши господарку по імені попросили відкрити. Коли ОСОБА_1 нічого не підозрюючи відкрила вхідні двері, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проникли у середину приміщення, закрили двері і застосовуючи до потерпілої фізичне насильство, затягнули її в спальню і кинули на ліжко, після чого ОСОБА_4 обмотав їй рот, а також руки і ноги липкою стрічкою (скотчем) і погрожуючи фізичною розправою, став вимагати грошові кошти і золото. В цей час ОСОБА_3 перекидаючи речі в будинку намагався сам відшукати грошові кошти. Звільнивши рот від стрічки ОСОБА_1 стала кликати на допомогу, але ОСОБА_4 наніс їй декілька ударів кулаками по обличчю і знову замотав рот липкою стрічкою. Продовжуючи вимагати грошові кошти ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_1 і наніс їй удар по обличчю дерев'яним макогоном, який взяв на кухні тут же в приміщенні будинку, внаслідок чого діями ОСОБА_3 і ОСОБА_4, згідно висновку експерта № 497 від 14 березня 2012 року потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження - синці на голові, на правому передпліччі, на лівому плечі, на правому плечі, на лівій гомілці, на правому стегні, садно на слизовій оболонці верхньої губи справа, садна на обличчі, які належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), давністю утворення 13 березня 2012 року і за механізмом утворення узгоджуються з обставинами, відображеними в показах потерпілої ОСОБА_1
Після цього ОСОБА_4, продовжуючи вимагати грошові кошти у ОСОБА_1, погрожував їй газовим пістолетом, приставляючи його до скроні потерпілої. Усвідомлюючи небезпеку для свого життя, ОСОБА_1 вказала на шафу, в якій ОСОБА_3 і ОСОБА_4 знайшли і заволоділи грішми в сумі 600 гривень, після чого повернулися до автомобіля і скрилися з місця пригоди.
Висновки суду про винність ОСОБА_3 у нападі з метою заволодіння чужим майном із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло, ґрунтуються на доказах безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.
Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні не визнав і показав, що в ніч на 13 березня 2012 року знаходився в будинку своїх батьків в м. Вінниці, спав і нікуди не їздив та нікого не грабував. У вечірній час 12 березня 2012 року до нього дійсно на автомобілі «DAEWOO LANOS» приїздили ОСОБА_4 і ОСОБА_5. З ними за кермом автомобіля був незнайомий йому водій. У ОСОБА_5 він позичав гроші в сумі 5 000 гривень, тому ОСОБА_5 вимагав від нього повернення боргу. Нетривалий час вони поговорили на вулиці і будинок не заходили. Вважає, що на досудовому слідстві ОСОБА_5 і ОСОБА_4 оговорили його у вчиненні нападу на потерпілу ОСОБА_1 за те, що він не повернув борг 5 000 гривень. На протязі 5 місяців він скривався і перебував у розшуку, тому що боявся застосування до нього тортур з боку працівників міліції.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що у своєму житловому будинку в селі Ясенки Липовецького району, після смерті чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_2 року вона залишилась проживати сама. 13 березня 2012 року о 5.00. годині ранку вона встала, випила заспокійливі таблетки і почула стук у двері. На її запитання, хто там ?, знадвору спокійним голосом назнавши її по імені, попросили відкрити. Голос показався для неї знайомим і тому, коли вона нічого не підозрюючи відкрила вхідні двері, відштовхнувши її від порога в будинок, в приміщення увірвалися два незнайомих чоловіки на обличчях яких були темні маски. Закривши за собою вхідні двері, вони потягли її в спальню кімнату, кинули на ліжко і замотали їй рот, а також зв'язали руки і ноги скотчем. Після цього, один із нападників, якого вона впізнала під час проведення досудового слідства серед трьох представлених осіб - ОСОБА_4, повідомивши про наявність у нього пістолета, пригрозив вбивством і став вимагати гроші і золото. В свою чергу ОСОБА_3 вона із повною достовірністю впізнає в судовому засіданні по його тілобудові, зросту, інтонації голосу, манері поведінки і навіть по зовнішньому вигляду його обличчя, оскільки коли він нахилявся близько до неї то через щільно прилягаючу маску вона встигла розгледіти форму та контури його обличчя, і хоча світла в будинку вони не включали, але на вулиці вже досить розвиднювалося. ОСОБА_3 сам перекидав речі в кімнатах будинку, намагаючись відшукати гроші. На якусь мить їй вдалося звільни рот від липкої стрічки і вона стала кликати сусідів на допомогу. ОСОБА_4 декілька разів вдарив її кулаками по обличчю, знову заклеїв рот і приставляючи до скроні пістолет продовжував вимагати гроші. В цей час ОСОБА_3, також вимагаючи видачі грошей, вдарив її по обличчю дерев'яним макогоном. Після цього, вона вказала їм шафу, в якій вони знайшли і забрали 600 гривень. Із нападників вона раніше бачила ОСОБА_5 - чоловіка її далекої родички ОСОБА_7, яка раніше проживала у її будинку. Їй було відомо, що ОСОБА_5 раніше судимий. Незадовго до нападу ОСОБА_7 разом із ОСОБА_5 двічі приїздили до неї додому, відтак є очевидним, що ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_3 і ОСОБА_4 пограбувати її будинок, а також вказав місце його розташування і щоби вона його не впізнала залишився чекати в автомобілі. Просить суворо покарати підсудного ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що він проживає по сусідству із потерпілою ОСОБА_1. 13 березня 2012 року близько 6.00. години ранку, коли він порався біля підсобного господарства, до нього прибіг ОСОБА_9 і повідомив, що на ОСОБА_1 вчинено напад. Разом вони зайшли в приміщення її будинку і побачили, що руки, ноги а також рот ОСОБА_1 були зв'язані скотчем. В кімнатах будинку всі речі були розкидані. Вони допомогли потерпілій звільнитися і зателефонували до міліції та повідомили про напад. На обличчі потерпілої від побоїв були гематоми і набряки. Вона розповіла, що її били та вимагали гроші.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 13 березня 2012 року вранці на світанку до нього зателефонувала його сусідка ОСОБА_1 і повідомила, що на неї напали. По дорозі він забіг до ОСОБА_8 і вони разом зайшли в будинок ОСОБА_1, в приміщеннях якого були розкидані речі. Руки, ноги а також рот потерпілої були зв'язані липкою стрічкою (скотчем), який вони порозрізали і допомогли їй звільнитися. На голові та обличчі потерпілої були гематоми і набряки. Вона пояснила, що на неї напали двоє в масках, які стали бити і вимагати гроші.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що 19 березня 2012 року працівниками міліції він був запрошений бути присутнім при тому, як ОСОБА_4 розповідав і показував про вчинений ними напад.
При цьому, ОСОБА_4 підвів їх до будинку ОСОБА_1 і пояснив, що він разом із ОСОБА_3 постукали та поросили відкрити, а коли потерпіла відкрила вхідні двері, вони зв'язали їй рот, а також руки і ноги скотчем, стали бити і вимагати гроші. В шафі вони забрали 600 гривень і вийшовши з будинку повернулися до автомобіля, в якому на них чекав ОСОБА_5 По дорозі в м. Вінницю вони зупинилися і викинули одяг, в якому вчиняли напад. В його присутності ОСОБА_4 вказав на узбіччя дороги за с.м.т. Турбів, де він із працівниками міліції виявили зазначений одяг (бушлат, рукавиці і шапку). 20 березня 2012 року працівниками міліції він був запрошений бути присутнім при тому, як ОСОБА_5 розповідав і показував про вчинений ними напад на потерпілу ОСОБА_1 При цьому, ОСОБА_5 пояснив, що вказавши ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на місце розташування будинку потерпілої, він залишився чекати в автомобілі, тому що ОСОБА_1 його раніше бачила і могла впізнати.
Свідок ОСОБА_12 судовому засіданні показав, що він також 19 березня 2012 року і 20 березня 2012 року запрошувався працівниками міліції бути присутнім в якості понятого при проведенні відтворення обстановки і обставин події вчиненого нападу на потерпілу ОСОБА_1 і своїми показами повністю підтвердив покази свідка ОСОБА_10.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що потерпіла ОСОБА_1 це її двоюрідна бабушка. Підсудний ОСОБА_5, відносно якого кримінальна справа розглядається Іллінецьким районним судом, є її чоловіком. Підсудного ОСОБА_3 вона також знає, так як він товаришував з її чоловіком. В дитинстві вона проживала в будинку потерпілої ОСОБА_1, а коли вийшла заміж за ОСОБА_5 то стала проживати в квартирі його батьків в м. Вінниці. Разом із чоловіком вона приїздила в будинок ОСОБА_1, коли помер чоловік потерпілої. Про те, що її чоловік ОСОБА_5 вчинив злочин відносно ОСОБА_1 вона дізналася від працівників міліції. ОСОБА_5 про це їй нічого не розповідав.
Окрім того, винність підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину підтверджується також:
· Заявою потерпілої ОСОБА_1 про вчинення нападу та заволодіння її коштами в сумі 600 гривень. (т. 1, а. с. 4)
· Протоколом огляду місця події від 13 березня 2012 року в приміщенні будинку потерпілої ОСОБА_1,під час проведення якого було вилучено ґудзик, залишки липкої срічки, дерев'яний макогон і слід тканини. (т. 1, а. с. 5-30)
· Протоколом огляду місця події від 19 березня 2012 року в гаражі та автомобіля НОМЕР_1, які належать ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 43-49)
· Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 19 березня 2012 року, під час проведення якого потерпіла ОСОБА_1 серед представлених їй трьох осіб вказала на ОСОБА_4, як на одного із двох осіб, що 13 березня 2012 року вчинили на неї напад та заволоділи грошовими коштами в сумі 600 гривень. (т.1, а. с. 50)
· Протоколом відтворення обстановки і обставин події вчиненого злочину від 19 березня 2012 року, в ході проведення якого ОСОБА_4 підтвердив та уточнив свої покази в будинку потерпілої ОСОБА_1 щодо вчинення на неї нападу разом із ОСОБА_3 та заволодіння її коштами в сумі 600 гривень. (т. 1, а. с. 51-67)
· Протоколом відтворення обстановки і обставин події вчиненого злочину від 20 березня 2012 року, в ході проведення якого ОСОБА_5 підтвердив та уточнив свої покази в селі Ясенки Липовецького району щодо вчинення нападу на потерпілу ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та заволодіння її коштами в сумі 600 гривень. (т. 1, а. с. 72-77)
· Речовими доказами по справі - шапка, два мотки скотчу, залишки використаного скотчу, дерев'яний макогон. (т. 1, а. с. 92-96)
· Знаряддям вчинення злочину - автомобілем НОМЕР_1. (т. 1, а. с. 97-99)
· Висновком експерта № 497 від 14 березня 2012 року, згідно якого потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження - синці на голові, на правому передпліччі, на лівому плечі, на правому плечі, на лівій гомілці, на правому стегні, садно на слизовій оболонці верхньої губи справа, садна на обличчі, які належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), давністю утворення 13 березня 2012 року і за механізмом утворення узгоджуються з обставинами, відображеними в показах потерпілої ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 100)
· Висновком експерта № 127-Т від 06.04.2012 року, згідно якого слід тканини, який вилучений при огляді місця події за фактом розбійного нападу на домогосподарство ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2, придатний для встановлення групової належності тканини, яка залишила даний слід по загальних ознаках. Даний слід залишений групою трикотажних рукавиць з вкрапленими ПВХ крапками до якої належать дві рукавиці вилучені у підозрюваного ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 104-108)
· Висновком експерта № 139-Т від 24.04.2012 року, згідно якого встановлені в процесі порівняльного дослідження загальні ознаки, що збігаються - стійкі, утворюють в сукупності характерний комплекс, властивий відповідним робочим деталям виробничого устаткування, на якому могли бути виготовлені ґудзики. Ґудзик, який був вилучений 13 березня 2012 року за фактом розбійного нападу на домогосподарство ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2, міг бути виготовлений на тому ж самому виробничому механізмі, на якому виготовлено чотири гудзика на бушлатові, який вилучений у ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 117-120)
· Речовими доказами по справі - два ґудзики, бушлат, паперова основа від клейкої стрічки, рукавиці. (т. 1, а. с. 126-130)
Таким чином, покази підсудного ОСОБА_3, в яких він заперечує свою участь у нападі на потерпілу ОСОБА_1 та заволодінні її грошовими коштами, є не послідовними, не логічними, суперечливими за своїм змістом, а відтак є неправдивими і розцінюються судом, як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення, оскільки вони спростовуються: показами потерпілої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні впізнала ОСОБА_3 по його тілобудові, зросту, інтонації голосу, манері поведінки, по зовнішньому вигляду його обличчя, так як під час нападу, через щільно прилягаючу маску вона запам'ятала форму та контури його обличчя; заявою потерпілої ОСОБА_1 про вчинення нападу та заволодіння її коштами в сумі 600 гривень; протоколом огляду місця події від 13 березня 2012 року в приміщенні будинку потерпілої ОСОБА_1; протоколом відтворення обстановки і обставин події вчиненого злочину від 19 березня 2012 року, в ході проведення якого ОСОБА_4 підтвердив та уточнив свої покази в будинку потерпілої ОСОБА_1 щодо вчинення на неї нападу разом із ОСОБА_3 та заволодіння її коштами в сумі 600 гривень; протоколом відтворення обстановки і обставин події вчиненого злочину від 20 березня 2012 року, в ході проведення якого ОСОБА_5 підтвердив та уточнив свої покази в селі Ясенки Липовецького району щодо вчинення нападу на потерпілу ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та заволодіння її коштами в сумі 600 гривень; речовими доказами по справі - шапка, два мотки скотчу, залишки використаного скотчу, дерев'яний макогон ; знаряддям вчинення злочину - автомобілем НОМЕР_1; висновком експерта № 497 від 14 березня 2012 року, згідно якого 13 березня 2012 року потерпілій були заподіяні легкі тілесні ушкодження при обставинах, що зазначені у її показах; висновком експерта № 127-Т від 06.04.2012 року, згідно якого слід тканини, який вилучений в будинку потерпілої, залишений рукавицями ОСОБА_4; висновком експерта № 139-Т від 24.04.2012 року, згідно якого гудзик, який був вилучений 13 березня 2012 року в будинку потерпілої ОСОБА_1 виготовлений на тому ж самому виробничому механізмі, на якому виготовлено чотири гудзики на бушлатові, який вилучений у ОСОБА_4; речовими доказами по справі - два ґудзики, бушлат, паперова основа від клейкої стрічки, рукавиці.
Сукупність приведених і оцінених доказів переконує суд в тому, що ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло.
Разом з тим, допитані в судовому засіданні в якості свідків мати підсудного ОСОБА_3 - ОСОБА_13 і сусід ОСОБА_14 в своїх показах підтвердили, що дійсно 12 березня 2012 року о 21.00. годині вечора до ОСОБА_3 на легковому автомобілі світлого кольору приїздили незнайомі особи в кількості двох чоловік і тривалий час про щось голосно розмовляли. Згідно показів ОСОБА_13 мова йшла про гроші.
Водночас суд вважає не обґрунтованими та неправдивими покази ОСОБА_13 про перебування підсудного ОСОБА_3 в домі в нічний час та на світанку 13 березня 2012 року, оскільки згідно її ж показів вона проживає у другій половині приміщення будинку, що облаштований окремими вхідними дверима, в ніч на 13 березня 2012 року спала у своїй половині будинку, а тому бачити те, чи виходив підсудний із будинку в нічний час і на світанку 13 березня 2012 року, вона не могла.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що він раніше товаришував із підсудним ОСОБА_3, поки той не заборгував йому гроші в сумі 5 000 гривень. Через неповернення боргу між ними склалися неприязні стосунки і тому він вирішив покарати ОСОБА_3 і з цією метою оговорив його у вчиненні розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_1 в ніч на 13 березня 2012 року в селі Ясенки Липовецького району. Для цього на досудовому слідстві він дав всі необхідні покази і уточнив їх під час відтворення обстановки і обставин вчиненого нападу безпосередньо на місці події. Фактично він на світанку 13 березня 2012 року був на місці вчинення вчинення нападу на потерпілу, але при слідуючих обставинах. 12 березня 2012 року в м. Вінниці він зустрівся з ОСОБА_15, з яким познайомився в місцях позбавлення волі. З ОСОБА_15 був ще один незнайомий чоловік і як його прізвище чи ім'я він не знає. Де вони проживають, також йому невідомо. Вони були на легковому автомобілі марки і кольору, якого він також не знає і не пам'ятає, тому що нічого в цьому не розуміє. Спочатку вони всі разом поїхали додому до ОСОБА_3, у якого він вимагав повернення боргу в сумі 5 000 гривень. ОСОБА_3 пояснював, що на даний час грошей у нього не має. Тоді він запропонував ОСОБА_15 та іншому незнайомцю вчинити крадіжку грошей із будинку знайомої йому ОСОБА_1 і з цією метою на світанку 13 березня 2012 року вони приїхали село Ясенки Липовецького району Вінницької області. Крадіжку спланували вчинити шляхом проникнення в будинок через вікно, коли ОСОБА_1 вийде на вулицю поратись по домогосподарству. Показавши місце розташування будинку потерпілої, він повернувся і став чекати в автомобілі, оскільки ОСОБА_1 знала його в обличчя і побачивши могла впізнати. ОСОБА_15 разом із незнайомцем повернулися через хвилин 20 і повідомили, що вчинили розбійний напад на потерпілу та забрали у неї гроші, але яку суму він не знає. Особисто йому із викрадених грошей його частки ніхто не давав і хто забрав гроші йому не відомо. Після цього вони повернулися в м. Вінницю і він пішов додому спати. Куди поїхали ОСОБА_15 і незнайомець він не знає і де вони можуть перебувати йому не відомо.
Покази свідка ОСОБА_5 в частині того, що він оговорив підсудного ОСОБА_3 у вчиненні нападу 13 березня 2012 року о 5.00. годині ранку на потерпілу ОСОБА_1 з метою заволодіння її грошовими коштами, суд оцінює, як не правдиві, оскільки вони є не послідовними, не логічними, та суперечливими за своїм змістом. Так, посилання свідка ОСОБА_5 про вчинення ним злочину відносно ОСОБА_1 ніби то зовсім з іншими особами, а саме з ОСОБА_15 та ще з одним незнайомим чоловіком, нічим не обґрунтовані, так як свідок не вказує ні місця проживання зазначених осіб, ні марку автомобіля на якому вони пересувалися, ні конкретного місця де він з ними познайомився, не вказує прізвища та імені ще одного незнайомця і не вказує про місце їх перебування. Відтак зазначені покази ОСОБА_5 є абсолютно вигаданими, з метою скрити правду про безпосередню участь ОСОБА_3 у вчиненні нападу 13 березня 2012 року на потерпілу ОСОБА_1 та заволодінні її грошовими коштами, а також з метою унеможливити цим розгляд відносно нього (ОСОБА_5) справи по суті Іллінецьким районним судом Вінницької області та уникнути відповідальності по обвинуваченню у вчиненні нападу 13 березня 2012 року на потерпілу ОСОБА_1 та заволодінні її грошовими коштами, за попередньою змовою із ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Водночас покази свідка ОСОБА_5 спростовуються: показами потерпілої ОСОБА_1; протоколом відтворення обстановки і обставин події вчиненого злочину від 20 березня 2012 року, в ході проведення якого ОСОБА_5 підтвердив та уточнив свої покази в селі Ясенки Липовецького району щодо вчинення нападу на потерпілу ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та заволодінні її коштами в сумі 600 гривень.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що він підсудного ОСОБА_3 взагалі ніколи не знав, не знає і бачить його вперше. На досудовому слідстві він під психологічним тиском працівників міліції змушений був дати покази, що на світанку 13 березня 2012 року він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в селі Ясенки Липовецького району вчинили напад на потерпілу ОСОБА_1 та забрали у неї гроші. В послідуючому він змушений був підтвердити свої покази і під час проведення відтворення обстановки та обставин вчиненого нападу безпосередньо на місці події - в будинку ОСОБА_1 Такі покази він змушений був давати під психологічним тиском працівників УМВС в м. Вінниці і тому з метою збереження свого життя та здоров'я, він переказав зміст показів ОСОБА_5, які йому дали прослухати на диктофоні працівники міліції. Фактично ж все відбувалося при таких обставинах. 12 березня 2012 року до нього підійшов ОСОБА_5 разом із ще двома незнайомцями. Як їх прізвища та імена він не запитував і не знає. ОСОБА_5 попросив його підвезти їх по справах, але яких саме не говорив, а він в свою чергу і не цікавився. Своїм автомобілем «DAEWOO LANOS» він їхати не хотів, а тому погодився підвезти їх на їхньому ж автомобілі, світлого кольору, марки якого він точно не пам'ятає, можливо «Орель». На протязі всієї ночі 13 березня 2012 року він возив ОСОБА_5 разом із двома незнайомцями по різних місцях м. Вінниці, де вони вирішували свої справи, про які йому нічого не повідомляли, а він і не цікавився. На світанку вони поїхали в село Ясенки Липовецького району, де він залишився чекати в автомобілі, а ОСОБА_5 разом із незнайомцями пішли у невідомому йому напрямку і повернулися тільки через 15-20 хвилин. Вірніше ОСОБА_5 повернувся раніше, а незнайомці трохи пізніше за ОСОБА_5. Де вони перебували і чим займалися, йому не відомо. ОСОБА_5 і двох незнайомців він підвіз у м. Вінницю. Про те, що в селі Ясенках Липовецького району на світанку 13 березня 2012 року було вчинено напад на потерпілу ОСОБА_1 він дізнався тільки тоді, коли за ним приїхали працівники міліції. Під час досудового слідства проводилось впізнання і потерпіла ОСОБА_1 вказала на нього, як на особу, що на світанку 13 березня 2012 року в приміщенні її будинку вчинила на неї напад та заволоділа її грішми. ОСОБА_1 пояснила, що впізнає його по тіло будові та інтонації голосу. При цьому йому вказували повторити деякі слова. Він вважає, що в даному випадку потерпіла вказала на нього помилково.
Покази свідка ОСОБА_4 в частині того, що він взагалі незнайомий з підсудним ОСОБА_3 і бачить його вперше, а у вчиненні нападу 13 березня 2012 року о 5.00. годині ранку на потерпілу ОСОБА_1 з метою заволодіння її грошовими коштами він змушений був зізнатися під психологічним тиском працівників міліції, суд оцінює, як не правдиві, оскільки вони є не конкретними, не послідовними, не логічними, та суперечливими за своїм змістом. Так, свідок не вказує конкретних місць у м. Вінниці куди він возив ОСОБА_5 і ще двох незнайомців, ні марку автомобіля на якому вони пересувалися. Зазначені покази ОСОБА_4 суд вважає вигаданими, з метою скрити правду про безпосередню участь ОСОБА_3 у вчиненні нападу 13 березня 2012 року на потерпілу ОСОБА_1 та заволодінні її грошовими коштами, а також з метою унеможливити цим розгляд відносно нього (ОСОБА_4) справи по суті Іллінецьким районним судом Вінницької області та уникнути відповідальності по обвинуваченню у вчиненні нападу 13 березня 2012 року на потерпілу ОСОБА_1 та заволодінні її грошовими коштами, за попередньою змовою із ОСОБА_3 і ОСОБА_5 Неправдивість показів свідка ОСОБА_4 підтверджується і тим, що він вказує на те, що в момент вчинення нападу на ОСОБА_1 він чекав в автомобілі. Тоді як ОСОБА_5 стверджує, що він чекав в автомобілі, а решта учасників приймали участь у нападі на ОСОБА_1 в її будинку. Водночас покази свідка ОСОБА_4 спростовуються: показами потерпілої ОСОБА_1; протоколом огляду місця події від 13 березня 2012 року в приміщенні будинку потерпілої ОСОБА_1, під час проведення якого було вилучено ґудзик; висновком експерта № 139-Т від 24.04.2012 року, згідно якого гудзик, який був вилучений 13 березня 2012 року за фактом розбійного нападу на домогосподарство ОСОБА_1 міг бути виготовлений на тому ж самому виробничому механізмі, на якому виготовлено чотири гудзика на бушлатові, який вилучений у ОСОБА_4; протоколом огляду автомобіля НОМЕР_1, який належать ОСОБА_4; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 19 березня 2012 року, під час проведення якого потерпіла ОСОБА_1 серед представлених їй трьох осіб вказала на ОСОБА_4, як на одну із двох осіб, що 13 березня 2012 року вчинили на неї напад та заволоділи грошовими коштами в сумі 600 гривень; протоколом відтворення обстановки і обставин події вчиненого злочину від 19 березня 2012 року, в ході проведення якого ОСОБА_4 підтвердив та уточнив свої покази в будинку потерпілої ОСОБА_1 щодо вчинення на неї нападу разом із ОСОБА_3 та заволодіння її коштами в сумі 600 гривень; речовими доказами по справі - шапка, два мотки скотчу, залишки використаного скотчу; знаряддям вчинення злочину - автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4; висновком експерта № 497 від 14 березня 2012 року, згідно якого потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження - синці на голові, на правому передпліччі, на лівому плечі, на правому плечі, на лівій гомілці, на правому стегні, садно на слизовій оболонці верхньої губи справа, садна на обличчі, які належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), давністю утворення 13 березня 2012 року і за механізмом утворення узгоджуються з обставинами, відображеними в показах потерпілої ОСОБА_1; висновком експерта № 127-Т від 06.04.2012 року, згідно якого слід тканини, який вилучений при огляді місця події за фактом розбійного нападу на домогосподарство ОСОБА_1 залишений групою трикотажних рукавиць з вкрапленими ПВХ крапками до якої належать дві рукавиці вилучені у ОСОБА_4; речовими доказами по справі - два ґудзики, бушлат, паперова основа від клейкої стрічки, рукавиці.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що вона на протязі останнього року зустрічалася з ОСОБА_3 і періодично залишалася ночувати у нього в будинку. В черговий раз вона прийшла в будинок ОСОБА_3 12 березня 2012 року о 18.00. годині. О 20.00. годині до них в гості в будинок ОСОБА_3 прийшов сусід ОСОБА_14 із дружиною ОСОБА_17. За столом вони просиділи приблизно до опівночі, а коли вийшли провести сусідів, то побачили легковий автомобіль світлого кольору, з якого вийшов ОСОБА_5 і став з'ясовувати стосунки із ОСОБА_3 про заборговані гроші. В автомобілі ще хтось сидів, але хто саме вона не бачила. Потім ОСОБА_5 сів в автомобіль і поїхав, а вона з ОСОБА_3 пішла в будинок відпочивати. Всю ніч, а також на світанку і вранці ОСОБА_3 знаходився в приміщенні будинку і нікуди не виходив. Спав він мало, тому що на той час хворів і робив собі уколи. О 9.00. годині ранку ОСОБА_3 пішов у лікарню.
Покази свідка ОСОБА_16 в частині того, що ОСОБА_3 в нічний час і на світанку 13 березня 2012 року перебував у своєму житловому будинку, суд оцінює, як не правдиві, оскільки ОСОБА_16 тривалий час співмешкає із підсудним ОСОБА_3 і тому заінтересована у вирішенні справи на його користь. Крім того, покази ОСОБА_16 спростовуються вище зазначеним переліком досліджених в судовому засіданні доказів, що підтверджують винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину.
При визначенні міри покарання ОСОБА_3, судом враховується його особистість.
ОСОБА_3 раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо. (т. 1 а. с. 222) Після вчинення злочину ОСОБА_3, з метою уникнення відповідальності ухилився від слідства і суду та на протязі п'яти місяців перебував у розшуку.
Обставини, що пом'якшували б, чи обтяжували покарання ОСОБА_3 відсутні.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного ОСОБА_3, суд уважає, що необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк.
Керуючись ст.ст. 321, 322, 323, 324, 327, 332, 333, 334, 335, 338, 339, 341, 344 КПК України (1960 року), суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років із конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві приватної власності.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_3 відраховувати з 15 серпня 2012 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили залишити без змін - утримання під вартою.
Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення та протягом такого ж строку з дня вручення копії вироку засудженому ОСОБА_3, шляхом подачі апеляції через Погребищенський районний суд.
Головуючий суддя