Справа № 212/7887/2012
Провадження №11/772/360/2013 Категорія: кримінальна
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бернада Є.В.
Доповідач Пасько Д. П.
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Паська Д.П.
суддів: Аліфанова Ю.Б., Нешик Р.І.
за участю прокурора: Кузьміна С.В.
захисника: ОСОБА_2
розглянула 11 квітня 2013 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та його адвоката на вирок Вінницького міського суду від 22 січня 2013 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець м. Вінниці, раніше судимий
16.11.2011 року Ленінським районним
судом м. Вінниці за ст. 15 ч. 2, 185 ч. 3
КК України на три роки позбавлення волі
з застосуванням ст. 75 КК України та
звільнений від відбування призначеного
покарання з випробуванням та іспитовим
строком два роки
засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України на три роки позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.11.2011 р. остаточне покарання ОСОБА_3 призначено у виді чотирьох років позбавлення волі.
Вирішено питання з речовими доказами.
Як вбачається з вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що він 17.11.2011 р. біля 20.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_4 у м. Вінниці з проникненням до житла потерпілого ОСОБА_5 вчинили крадіжку чужого майна, а саме: системного блока вартістю 3000 грн. та клавіатури вартістю 250 грн., які належали потерпілому ОСОБА_5, чим заподіяли йому матеріальну шкоду на загальну суму 3250 грн.
В апеляції адвоката ставиться питання про скасування вироку як незаконного та направлення справи на додаткове досудове розслідування для усунення порушень кримінально-процесуального законодавства та встановлення істини у справі.
На думку адвоката, суд не в повному обсязі з'ясував всі обставини справи, не допитав усіх осіб, які могли бути свідками у справі, а досліджені докази оцінив однобоко, упереджено та з обвинувальним ухилом.
Крім того адвокат вважає, що суд неправильно розглядав справу щодо ОСОБА_3, яка не виділялась в окреме провадження зі спільної справи з ОСОБА_4, щодо якого навпаки справа виділялась і розглянута з винесенням обвинувального вироку, який вступив в законну силу.
Аналогічне прохання міститься і в апеляційній скарзі засудженого ОСОБА_3
Заслухавши доповідача, виступ адвоката ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, виступ прокурора, який вважає вирок законним та обґрунтованим і заперечив щодо задоволення апеляцій, перевіривши матеріали кримінальної справи, провівши судові дебати, обговоривши доводи, викладені в апеляціях колегія суддів приходить до висновку, що апеляції є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав.
На думку колегії суддів у ситуації, що склалася при розгляді справи за умови, що обидва підсудних і ОСОБА_4, і ОСОБА_3 ухилилися від суду і були оголошені в розшук, а провадження у справі було зупинено, розгляд справи щодо підсудних порізнь, спочатку щодо ОСОБА_4, який був розшуканий раніше, а потім після постановлення вироку стосовно ОСОБА_4, розгляд справи і щодо розшуканого ОСОБА_3 не протирічить положенням ст. 280 ч. 2 КПК України 1960 р. і деякі неточності в процесуальному оформленні такого розгляду не є істотними порушеннями положень КПК України і не тягнуть скасування вироку.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи та протоколу судового її розгляду місцевий суд дотримався положень ст. 22 КПК України 1960 р. щодо повноти, всебічності і об'єктивності з'ясування всіх обставин справи, зокрема суд допитав підсудного, потерпілого та свідків по справі, дослідив документи, що є доказами та дав їм належну оцінку, відповідно до ст. 67 КПК України 1960 року, забезпечив виконання положень ст. 257 ч. 1 КПК України 1960 р. щодо безпосередності та усності судового розгляду.
Вирок суду згідно положень ст. 323 КПК України є законним і обґрунтованим, тобто обґрунтованим на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні та оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судова колегія погоджується з аналізом доказів, проведених судом у вироку і дають комплекс доказів, які підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Зокрема допитаний як свідок ОСОБА_4 прямо вказав, що він разом з ОСОБА_3 вчинили даний злочин. Аналогічні показання ОСОБА_4 давав і при розгляді справи щодо нього і вони містяться у відповідному вироку. Доводи ОСОБА_3, що ОСОБА_4 оговорює його колегія суддів вважає надуманими і свідчать про намагання ОСОБА_3 уникнути відповідальності за вчинене.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 366, 377, 379 ч. 2 КПК України 1960 року та п. 11 Перехідних положень Розділу ХІ КПК України 2012 р., колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 та його адвоката залишити без задоволення, а вирок Вінницького міського суду від 22 січня 2013 року стосовно ОСОБА_3 без змін.
На ухвалу можуть бути подані касаційні скарги безпосередньо до касаційного суду - Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Судді:
Згідно з оригіналом: