18.04.2013
Справа № 2/489/486/2013
Іменем України
18.04.2013 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва
в складі:
головуючого - судді Тихонової Н.С.,
при секретарі - Бреженюк Н.С.,
за участю:
прокурора - Кривди Т.В.,
позивачки - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
представника органу опіки та піклування - Буймер В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,
В грудні 2012 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав. Свої вимоги мотивувала тим, що вона та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі до липня 2006 року, від спільного проживання мають неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Протягом тривалого часу відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, життям дитини не цікавиться, вихованням не займається.
Посилаючись на вищевикладене, позивачка просила суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначав, що він має намір налагодити з сином стосунки. Проте не заперечував той факт, що з 2005 року з сином не бачиться, матеріальної допомоги не надає, зі святами не вітає, не приймає ніякої участі у його вихованні.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні вважав, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідає інтересам дитини.
Вислухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 29.06.2001 р. 26.07.2006 р.
Від спільного проживання сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_5, 2002 р.н., проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
З 2006 р. відповідач вихованням та утриманням сина ОСОБА_5 не займався, не відвідував його, не цікавиться його навчанням, духовним та фізичним розвитком.
Відповідно до Повідомлення Миколаївської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 45, ОСОБА_3 за час навчання сина в школі жодного разу не зустрічався з класним керівником, участі в класних та шкільних заходах не приймав.
Згідно з Соціально-психологічним висновком Миколаївського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, у дитини ОСОБА_5 відсутній емоційний контакт з батьком, наявне почуття злості та образи на нього, через те що той залишив сім'ю, не піклується про сина.
Згідно п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до Висновку про позбавлення громадянина батьківських прав, Орган опіки і піклування Миколаївської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_3 відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_5, 2002 р. н.
Судом не може бути прийняте до уваги заперечення відповідача проти позову в частині бажання спілкуватись із дитиною, оскільки за час перебування справи у суді, а саме з грудня 2012 року по цей час жодних дій щодо цього ним не було вчинено.
Крім того, незважаючи на наявність рішення суду про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача, матеріальну допомогу на утримання сина батько не надає, рішення суду не виконує, не працює, згідно пояснень самого відповідача у судовому засіданні.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.
Враховуючи вищевикладене та дослідивши надані докази в сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 жодним чином не змінив ставлення до виховання та утримання сина, виконання щодо нього своїх батьківських обов'язків з 2005 року по цей час. За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення його батьківських прав підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 164, 165, 166 СК України, керуючись ст.ст. 10, 14, 30, 31, 60, 62, 212-214 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 107 грн. 30 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання його копії.
Суддя: