Справа № 477/867/13-к
Провадження № 1-кп/477/81/13
18 квітня 2013 року Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої по справі - судді Семенової Л.М.,
при секретарі - Лишко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження № 12013160230000295 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Полігон, Жовтневого району Миколаївської області, українця, громадянина України, не працюючого, маючого неповну середню освіту, не одруженого, маючого неповнолітню дитину, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 15.07.2010 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 , ст.98 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком на один рік,
- 31 березня 2011 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком на один рік, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - Золотарьова В.М.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
Встановив:
28 лютого 2013 року приблизно о 20-40 годині, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого по АДРЕСА_2, побачив на прилавку скляну ємкість з грошима на загальну суму 736 грн. 45 коп., яким вирішив заволодіти, та шляхом вільного доступу, викрав цю ємкість з грошима, що належала ОСОБА_3
В цей час злочинні дії ОСОБА_1 були помічені продавцем магазину ОСОБА_4, але ОСОБА_1, продовжуючи утримувати при собі вказану ємкість, відкрито викрав це майно, та вибіг з магазину, проте на вулиці був затриманий, з викраденим майном.
Матеріальна шкода потерпілій ОСОБА_3 відшкодована з поверненням викраденого.
Обвинувачений ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав себе винним повністю, та пояснив, що дійсно здійснив крадіжку скляного бутля з грошима з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» в с. Котлярове Жовтневого району Миколаївської області, при цьому продавець магазину ОСОБА_4 бачив здійснені ним дії та наздогнав його і забрав викрадене та викликав працівників міліції.
Свої пояснення обвинувачений підтвердив в ході слідчого експерименту, проведеного на досудовому розслідуванні вказаної справи, коли на місці показав та пояснив обставини здійсненого ним викрадення майна з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» (а.с. 77-84).
Крім свідчень обвинуваченого, вина ОСОБА_1 в скоєному підтверджується і письмовими доказами, які досліджені судом в ході розгляду справи по суті, а саме:
З протоколу огляду місця події від 28.02.2013 року слідує, що було оглянуто місцевість по АДРЕСА_2, де біля дороги знаходилася прозова 3-х літрова ємкість за надписом «Пожертва на храм» з грошима різного номіналу. Біля ємкості на землі також розсипані кошти різного номіналу (а.с. 23-28)
Згідно протоколу огляду предметів, у вказаній ємкості знаходилися гроші в грошовій одиниці України на загальну суму 736 грн. 45 коп. (а.с. 45-50).
Постановою слідчого, вказана ємкість, а також гроші в сумі 736 грн. 45 коп. визнані та приєднані до справи як речові докази та повернуті ОСОБА_3 (а.с. 51-52).
За висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 129 від 26.03.2013 року, обвинувачений ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням не страждає, а має ознаки стійкого психічного розладу - легкої розумової відсталості до рівня легкої дебільності. В період часу, до якого відноситься інкримінуєме йому діяння, у нього відсутні ознаки тимчасового хворобливого стану та він міг керувати своїми діями та розуміти їх значення. Застосування примусових заходах медичного характеру не потребує (а.с. 93-96).
Аналізуючи зібрані за справою докази, суд вважає доведеним вину ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), що слід кваліфікувати за ч.1 ст. 186 КК України.
Кваліфікація дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.186 КК України, визначена органами досудового розслідування, в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше був судимий за вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 31 березня 2011 року до трьох років позбавлення волі, та звільнений від відбування покарання із іспитовим строком на один рік.
Відповідно до постанови Жовтневого районного суду Миколаївської області від 17 квітня 2012 року ОСОБА_1 звільнений від покарання, призначеного вироком цього ж суду від 31.03.2011 року за ч.2 ст. 185 КК України.
Злочин за даним кримінальним провадженням ОСОБА_1 скоїв 28 лютого 2013 року, а отже, за правилами ст. 89 КК України, на час вчинення цього злочину ОСОБА_1 є таким, що не має судимості, отже у його діях відсутня ознака повторності, та ці дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 186 КК України.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує особу обвинуваченого, який раніше є несудимим, його негативну характеристику за місцем проживання, проте враховує його щире каяття у вчиненому, що матеріальна шкода потерпілій відшкодована в повному обсязі, та приходить до висновків про можливість призначення ОСОБА_1 покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Керуючись ст. ст. 366, 367, 374 КПК України, суд -
Засудив:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 150 годин громадських робіт.
Речові докази по справі - скляну ємкість з грошима в сумі 736 грн. 45 коп., що передані потерпілій ОСОБА_3, залишити потерпілій за належністю.
Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Потерпілій ОСОБА_3 надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.
Суддя Л.М. Семенова