Справа № 616/154/13-ц
Провадження № 2/616/61/13
Іменем України
“17” квітня 2013 року Великобурлуцький районний суд
Харківської області
в складі: головуючого - судді РИКОВА М.І.
за участю секретаря ШЕГДА В.М.
позивача ОСОБА_1
відповідача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом СІТНІКОВОЇ (дошлюбне ШКАРУПЕТА) ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-
ОСОБА_1 (дошлюбне ОСОБА_4О.) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її користь в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 01 вересня 2011 року і до закінчення навчання в Українській державній академії залізничного транспорту, тобто по 30.06.2015 року.
На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначає, що вона є донькою відповідача. З 01 вересня 2011 року ОСОБА_1 навчається на денному відділенні Української державної академії залізничного транспорту. Відповідач добровільної матеріальної допомоги не надає. В зв'язку з наведеним позивачка просить позов задовольнити.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні, посилаючись на обставини викладені в позові.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, на адресу суду надав заяву, в якій зазначив, що він є інвалідом 3-ї групи, на даний час не працює, має на утриманні неповнолітню дитину (а.с.24), просить справу розглядати без його участі (а.с.32). Суд вважає можливим розглянути дану справу у відсутності ОСОБА_3
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов задоволенню не підлягає за таких обставин.
Згідно з ст.11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 04 вересня 1993 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 60 (а.с.05), який було розірвано 08 червня 1995 року, актовий запис № 32 (а.с.06).
Від даного шлюбу сторони мають повнолітню дитину - доньку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.07). Батьком даної дитини в свідоцтві про її народження серії I-ВЛ № 276086 записаний відповідач ОСОБА_3
Відповідно довідки за вихід. № 02-23-335 від 21.02 2013 року, позивачка є студентом 2 курсу Української державної академії залізничного транспорту денної форми навчання, факультет економіки транспорту (а.с.10).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
З позовом до суду звернулась дитини і це відповідає вимогам закону.
При визначенні розміру аліментів, відповідно до вимог ст.ст. 182, 200 Сімейного кодексу України, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей та непрацездатних членів сім'ї та інші обставини.
Законом не встановлено межі визначення судом розміру аліментів на повнолітню дочку, сина. Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язковою сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальної допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Умова, що батьки можуть надавати матеріальну допомогу є обов'язковою та суттєвою.
Із матеріалів справи вбачається, що 24 березня 2012 року ОСОБА_4 досягла повноліття і з цієї дати у неї виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на період навчання. Позивач до суду звернулась з позовом 01 березня 2013 року (а.с.01) і відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позивач з 01.09.2011 року навчається в Українській державній академії залізничного транспорту, на факультеті економіки транспорту денної форми навчання на комерційній основі, що підтверджується довідкою цього учбового закладу за № 02-23-335 від 21.02.2013 року (а.с.10).
Відповідно довідки, виданої Катеринівською сільською радою, позивач проживає разом з матір'ю ОСОБА_6 (а.с.09), остання працює і мала дохід в 2012 році 38 549 грн. 56 коп. (а.с.16), тобто матір має можливість надавати матеріальну допомогу своєї доньки.
15 лютого 2013 року позивач ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 і після державної реєстрації шлюбу прізвище позивача стало - «Сітнікова». Позивач суду пояснила, що її чоловік працює і отримує заробітну плату біля 2 000 грн. 00 коп. Відповідно до ч.1 ст.75 СК України, чоловік повинен матеріально підтримувати дружину.
Згідно наказу № 157 с від 21 березня 2013 року (а.с.46), позивачці, яка є студенткою II курсу спеціальності «Фінанси і кредит» факультету Економіки транспорту контрактної форми навчання, надано відпусту з 21 березня 2013 року по вагітності і пологам, тобто позивачка на даний час не навчається. Згідно законодавства право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Оскільки право на утримання невід'ємно пов'язане з навчанням, а така обставина як тимчасова перерва у навчанні - відпустка по вагітності і пологам, автоматично припиняє це право.
Крім того, відповідач, заперечуючи проти позову в письмовому клопотанні зазначив, що має незадовільний стан здоров'я, в даний час не працює, на підтвердження чого надав суду копію посвідчення серії АГ № 648316, згідно якого він є інвалідом загального захворювання (а.с.27), копію трудової книжки серії БТ -II № 5691550 (а.с.29-31) та в Державній службі зайнятості як безробітний не перебуває (а.с.31). Згідно довідки, виданої управлінням Пенсійного фонду України в Великобурлуцькому районі Харківської області (а.с.43-44), ОСОБА_3 дійсно перебуває на обліку УПФУ в Великобурлуцькому районі і отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання як інвалід 3 групи. Розмір пенсії за останні чотири місяці складає 994 грн. 00 коп. Окрім того, відповідач має на своєму утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, 17 вересня 1996 року (а.с.28).
Таким чином, відповідач надав суду належні докази про стан свого здоров'я, матеріальне і сімейне становище, які свідчать про те, що він не може надавати доньки аліменти на її утримання на період навчання.
Виходячи з правил ч.ч.1, 2, 3 ст.10, ст.60 ЦПК України щодо засад змагальності сторін, обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи дані про особу відповідача, який має на утриманні неповнолітню дитину, є непрацездатною особою - інвалідом 3 групи загального захворювання і на даний час не в змозі заробляти гроші та надавати відповідну допомогу позивачці, позивачка знаходиться у відпустці по вагітності і пологам, тобто на даний час не навчається у вищому учбовому закладі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо сплати аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, задоволенню не підлягають.
Крім того, відмовляючи в позові суд також виходив з того, що відповідно до положень Сімейного Кодексу України (ст.ст.75, 199), обов'язок утримувати дитину є в обох батьків в рівній мірі, а крім того: оскільки позивачка знаходиться в зареєстрованому шлюбі з чоловіком ОСОБА_7, останній також повинен матеріально підтримувати дружину.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору, в задоволенні позову відмовлено, а тому судовий збір повинен бути віднесений за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ч.1 ст.182, ст.ст.199, 200, 201 СК України, районний суд,-
В задоволенні позову СІТНІКОВОЇ (дошлюбне ШКАРУПЕТА) ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - відмовити.
Витрати по оплаті судового збору віднести за рахунок держави.
Копію рішення направити відповідачеві ОСОБА_3 - до відома.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги через Великобурлуцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 18 квітня 2013 року.
Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду
Харківської області: ОСОБА_8