"10" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/52414/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Мироненка О.В., Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року позов задоволено.
Визнано незаконною відмову Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації щодо надання дозволу на зняття з обліку ОСОБА_4 автомобіля марки «VОLКSWАGЕN РАSSАТ», 1998 року випуску, з об'ємом двигуна 1595 куб. см., номер шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Зобов'язано Головне управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації дати дозвіл та необхідні документи ОСОБА_4 - члену сім'ї померлого інваліда ОСОБА_5, на зняття з обліку для реєстрації автомобіля марки «VОLКSWАGЕN РАSSАТ», 1998 року випуску, з об'ємом двигуна 1595 куб. см., номер шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Присуджено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судовий збір на суму 3 (три) грн. 40 коп.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2011 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням апеляційного суду, ОСОБА_4 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відмова Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації у видачі позивачу письмового дозволу на відчуження автомобіля є протиправною, оскільки строк експлуатації автомобіля на момент отримання позивачем відмови у наданні дозволу на його відчуження становить понад 10 років.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що дії Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації щодо відмови позивачу у видачі письмового дозволу на перереєстрацію автомобіля були правомірними та відповідають вимогам законодавства.
З таким висновком апеляційного суду колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з огляду на таке.
Судами встановлено, що наказом Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації № 209 від 19 вересня 2005 року ОСОБА_5 було видано як гуманітарну допомогу автомобіль марки «VОLКSWАGЕN РАSSАТ», 1998 року випуску, з об'ємом двигуна 1595 куб. см., номер шасі НОМЕР_2, з правом передачі керування члену сім'ї інваліда, який
02 березня 2006 року Дубенським МРЕВ ВДАІ УМВС в Рівненській області поставлений на облік та зареєстрований під державним номерним знаком НОМЕР_1 на громадянина ОСОБА_5 без права відчуження.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, після смерті якого позивач звернулась до Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на відчуження вищевказаного автомобіля, у відповідь на яку листом №03-Н-763 від 25 грудня 2009 року відповідач відмовив у наданні такого дозволу.
Вищевказану відмову Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації і оскаржив позивач до суду.
Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, у тому числі й акти цивільного законодавства, не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в пункті 2 Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), згідно з яким дію нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.
Згідно з пунктом 37 «Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 1997 року після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення.
Разом з тим, «Порядок забезпечення інвалідів автомобілями», затверджений постановою Кабінету Міністрів України 08 вересня 1997 був визнаний таким, що втратив чинність, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року. Цією ж постановою затверджено новий «Порядок забезпечення інвалідів автомобілями».
Відповідно до абзацу 7 пункту 41 «Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 19 липня 2006 року, після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, крім випадків, зазначених в абзацах першому - п'ятому пункту 16 цього Порядку, повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.
Випадки, за яких автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, після смерті інваліда залишається безоплатно члену сім'ї, чітко визначені пунктом 16 цього Порядку.
При цьому ситуація щодо автомобіля, який залишився після смерті ОСОБА_5, до цих випадків не відноситься.
Отже, на час смерті ОСОБА_5 якому автомобіль був наданий як гуманітарна допомога, тобто на момент виникнення спірних правовідносин діяв «Порядок забезпечення інвалідів автомобілями», що набув чинності 09 серпня 2006 року.
За таких обставин суд апеляційної інстанції, вирішуючи справу, дійшов обґрунтованого висновку про правомірність дій відповідача та відмову у задоволенні позову.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні апеляційного суду.
Постановлене у справі рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: