"10" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/20639/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Мироненка О.В., Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Краснолиманського міського центру зайнятості на постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 26 січня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року та ОСОБА_4 на постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 26 січня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року у справі за позовом Краснолиманського міського центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення допомоги по безробіттю, -
Краснолиманський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення допомоги по безробіттю.
Постановою Краснолиманського міського суду Донецької області від 26 січня 2011 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Краснолиманського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття грошову суму в розмірі 7 058,33 грн. (сім тисяч п'ятдесят вісім грн. 33 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі
70 грн. 60 коп.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 26 січня 2011 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, Краснолиманський міський центр зайнятості та ОСОБА_4 звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Краснолиманський міський центр зайнятості просить оскаржувані рішення судів скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_4 просить оскаржувані рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційних скарг, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що з 28 квітня 2006 року по 31 травня 2006 року, з 25 квітня 2007 року по 09 жовтня 2007 року, з 11 липня 2008 року по 14 жовтня 2008 року, з 01 травня 2009 року по 26 листопада 2009 року ОСОБА_4 надавався статус безробітної та призначалась допомога по безробіттю.
При цьому ОСОБА_4 одночасно була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 24 липня 2001 року.
Задовольняючи частково позов, суди виходили з того, що відповідачем були порушені умови отримання статусу безробітного та безпідставно отримано допомогу по безробіттю.
З таким висновком судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Так, згідно з положеннями частини 2 статті 36 зазначеного Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Незастраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, виконують обов'язки та несуть відповідальність, так як і застраховані особи.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
В порушення пункту 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_4 не повідомила позивача про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення, що свідчить про порушення нею умов отримання статусу безробітного та безпідставного отримання допомоги по безробіттю.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які при постановленні оскаржуваних в касаційному порядку рішень, керуючись положеннями чинного процесуального законодавства, надали правильну оцінку підставам пропуску строку звернення до суду та дійшли висновку про доцільність часткового задоволення позову.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суди дали правильну правову оцінку обставинам у справі та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційних скарг не спростовують висновків, викладених у рішеннях судів попередніх інстанцій.
Постановлені у справі рішення є законними і обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційні скарги Краснолиманського міського центру зайнятості та ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 26 січня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року у справі за позовом Краснолиманського міського центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення допомоги по безробіттю - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: