Постанова від 04.04.2013 по справі К/9991/18735/11-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року м. Київ К/9991/18735/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Штульман І.В. (доповідач),

Заїки М.М.,

Стародуба О.П., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, за касаційною скаргою УПФ України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2010 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2011 року, -

встановив:

У жовтні 2009 року ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до УПФ України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги. Свої вимоги мотивував тим, що він відноситься до категорії «діти війни» і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки належна допомога йому не виплачувалась, просив поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених його прав, свобод та інтересів, визнати дії УПФ України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату належної допомоги за період з січня 2007 року по грудень 2008 року в розмірі 2601,30грн.

Постановою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.03.2010р. позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність УПФ України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачеві з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. пенсії із підвищенням у розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоплачені суми позивачеві з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше сплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.02.2011р. постанову Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.03.2010р. змінено, доповнено резолютивну частину постанови абзацом наступного змісту: «Пропущений строк на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів ОСОБА_4 - поновити». В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі УПФ України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Судами встановлено, що позивач ОСОБА_4, 1938 року народження, є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18.11.2004р. і має право на державну соціальну підтримку, зокрема, відповідно до ст.6 цього Закону - на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статтей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з ухваленням Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» указані правові норми втратили чинність та застосуванню не підлягали, а тому відповідач з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. і з 22.05.2008р. повинен був нараховувати та виплачувати позивачеві підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не врахував, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом (абз.9 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Таким чином, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі.

Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.

Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Станом на дату ухвалення рішення судом першої інстанції ніяких змін у законодавстві щодо нарахування та виплати дітям війни підвищення до пенсії не відбулося, а тому підстав обмежувати виплати конкретною датою не було.

Змінюючи постанову Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.03.2010р., апеляційний суд на зазначені порушення уваги не звернув та не виправив їх, при цьому вірно встановив, що висновок суду першої інстанції про дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду із цим позовом з підстав, встановлених ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є помилковим, і розглянувши клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, з'ясував поважність причин пропущення строку та обґрунтовано поновив його.

Слід зазначити, що Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсій приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Отже, обов'язок щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії позивачеві, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладається на відповідне територіальне управління Пенсійного фонду України за його місцем проживання, яким в даному випадку є УПФ України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Крім того, необхідно звернути увагу, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Отже, не беруться до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та положень ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком.

Згідно п.4 ч.1 ст.223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 225, 230, 232 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2011 року - скасувати.

Постанову Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2010 року - змінити. Резолютивну частину постанови викласти в наступній редакції: «Позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_4 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і провести відповідні виплати за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з урахуванням здійснених виплат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити».

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: (підпис) Штульман І.В.

(підпис) Заїка М.М.

(підпис) Стародуб О.П.

Попередній документ
30705198
Наступний документ
30705200
Інформація про рішення:
№ рішення: 30705199
№ справи: К/9991/18735/11-С
Дата рішення: 04.04.2013
Дата публікації: 17.04.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: