"04" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/39458/11
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Черпіцької Л.Т., Гашицького О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради, Маріупольського міського управління земельних ресурсів, третя особа - ОСОБА_4 про визнання незаконним рішень міської ради та державного акту про право власності на земельну ділянку, -
В лютому 2011 року позивачі звернулись до суду із позовом до Маріупольської міської ради, Маріупольського міського управління земельних ресурсів про визнання незаконними рішень міської ради та державного акту про право власності на земельну ділянку.
Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року, позов залишено без розгляду з підстав порушення строку звернення до адміністративного суду.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивачі звернулись з касаційною скаргою, у якій просять їх скасувати та справу направити для продовження розгляду. Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами викладені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду закріплені в ст. 100 КАС України, в якій зазначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно матеріалів справи, в жовтні 2009 року до Іллічівського районного суду міста Маріуполя звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради, Маріупольського міського управління земельних ресурсів, ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення Маріупольської міської ради № 2003 від 28.02.2010 року «Про внесення змін в рішення Маріупольської міської ради від 17.03.2004 року № 128/6 «Про надання громадянам України у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, які перебувають у їх користуванні згідно з свідоцтвами про право на спадщину будинків та договорами дарування у Приморському, Орджонікідзевському, Жовтневому та Ідлїчівському районах міста»», згідно якого ОСОБА_4 було надано земельну ділянку, площею 360 кв.м. по АДРЕСА_1, і зобов'язання виконавчого комітету Маріупольської міської ради відмінити зазначене рішення, як незаконне; визнання незаконним Державний акт про право власності на земельну ділянку, який був виданий на підставі рішення Маріупольської міської ради № 2003 від 28.02.2006 р., та зареєстрований 03.04.2006 р., в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку, згідно якого ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 360 кв.м. по АДРЕСА_1; визнання незаконним Державний акт про право власності на земельну ділянку, який був виданий на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради № 128/6 від 17.03.2004 р. та ухвали Верховного суду України від 02.07.2008 року, зареєстрований 14.10.2008 р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку, згідно якого ОСОБА_4 є власницею земельної ділянки площею О, 0371 га по АДРЕСА_1.
Тобто, позивачі дізналися про існування оскаржуваного рішення та державного акту на право власності на зазначену вище земельну ділянку у жовтні 2009 року.
Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 9 червня 2010 року провадження у даній справі закрито, позивачам роз'яснено про можливість звернення за вирішенням цього спору в порядку адміністративного судочинства.
Згідно матеріалів справи, із адміністративним позовом позивачі звернулись в порядку КАС України лише в лютому 2011 року. При цьому позивачами не надано доказів того, що вони були позбавлені можливості звернутися з адміністративним позовом до суду в межах строків звернення до адміністративного суду, встановлених частиною другою ст. 99 КАС України, а тому висновок судів про залишення позову без розгляду є обґрунтованим.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді: