11 квітня 2013 року Справа № 51/528
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя суддіПершиков Є.В., Данилова Т.Б., Яценко О.В.
розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року
у справі№ 51/528
господарського судуміста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні від відповідача ОСОБА_4
простягнення 738 246, 86 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники позивача відповідача Дрьоміна Л.В. дов № 14012013/01 від 14.01.2013 року, Грицик Д.С. дов. б/н від 27.03.2013 року, Чистякова А.С. дов. б/н від 27.03.2013 року
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" (далі за текстом - ТОВ "ВІПКАР") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" (далі за текстом - ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє") про стягнення 738 246, 86 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2012 року, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі № 51/528 ОСОБА_4 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року позовні вимоги ТОВ "ВІПКАР" задоволено: стягнуто з ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє", з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь ТОВ "ВІПКАР" заборгованість у розмірі 714 390, 00 грн., 996, 38 грн. - 3 % річних, 22 860, 48 грн. - інфляційних втрат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення місцевого господарського суду від 17.10.2012 року та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року апеляційну скаргу ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року у справі № 51/528 - без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року у справі № 51/528 та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити ТОВ "ВІПКАР" у задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. ст. 626 - 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 20.03.2013 року № 03-05/164 для перегляду в касаційному порядку справи № 51/528 у зв'язку із перебуванням судді Данилової Т.Б. у відпустці, сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді Сибіга О.М., Яценко О.В.
Ухвалою від 21.03.2013 року колегії суддів у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді Сибіга О.М., Яценко О.В., з метою належної підготовки справи до судового засідання та розгляду, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд касаційної скарги відкладено до 04.04.2013 року на 09 год. 40 хв., у зв'язку з перебуванням судді-доповідача у справі у відрядженні.
Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 01.04.2013 року № 03-05/268 для перегляду в касаційному порядку справи № 51/528 у зв'язку із виходом судді Данилової Т.Б. з відпустки, сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Яценко О.В.
У судовому засіданні 04.04.2013 року колегією суддів касаційної інстанції, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву в розгляді касаційної скарги до 11.04.2013 року на 09 год. 45 хв.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з оглядну на наступне.
Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.08.2009 року ТОВ "ВІПКАР" та ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" уклали договір доручення № АВТО-2009-01, за яким відповідач (повірений) за дорученням позивача (довірителя), зобов'язався укладати договори реалізації автомобілів марки Chevrolet (Шевролє), Cadillac (Каділлак) та Hammer (Хамер), різних моделей та модифікацій, а також виконувати їх від імені та за рахунок позивача (особливі умови на реалізацію автомобілів можуть бути зазначені в типових договорах, що стануть додатками до цього договору).
Статтею 2 вказаного Договору сторони закріпили обов'язки довірителя, до яких, зокрема, п. 2.3. віднесено підписання з повіреним акт наданих послуг протягом п'яти робочих днів з дати виконання повіреним положень п. 3.7. статті 3 "Обов'язки Повіреного" цього Договору.
Згідно з п. п. 3.2., 3.6. Договору 1 відповідач зобов'язався укладати від імені та за рахунок позивача договори на реалізацію автомобілів, а також виконувати їх (підписувати необхідні протоколи, акти приймання-передачі, накладні, а також інші документи по окремій вказівці позивача). По окремій письмовій вказівці позивача приймати від покупців готівкові та/або безготівкові кошти в якості оплати вартості реалізованих автомобілів.
За умовами п. 3.7. Договору сторони погодили, що у виключних випадках Повірений має право перерахувати вартість Автомобілів, що реалізуються за цим Договором, на підставі наданих довірителем рахунків-фактур, але за будь-яких умов повірений зобов'язаний перерахувати довірителеві грошові кошти, які надійшли від покупців у якості оплати вартості автомобілів на рахунок/у касу повіреного в строк не пізніше трьох робочих днів з дати їхнього надходження на рахунок/оприбуткування в касі повіреного, а при реалізації в кредит (з використанням кредитної схеми оплати) - у строк не пізніше п'яти робочих днів з дати відвантаження відповідного автомобіля покупцеві.
Відповідно до п. 3.9. Договору 1 відповідач зобов'язаний вчасно передавати позивачу належним чином оформлені документи, що підтверджують реалізацію автомобілів та/або передачу їх покупцям або іншим третім особам.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 11.02.2010 року позивач передав на реалізацію відповідачу автомобіль Chevrolet Express LT Explorer № НОМЕР_1, що підтверджується видатковою накладною РН-080120 від 11.02.2010 року.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.02.2010 року укладено договір купівлі-продажу автомобілів № КПШФ-2010-01, згідно якого ТОВ "ВІПКАР", далі по тексту цього Договору - "Продавець", від імені якого на підставі договору доручення № АВТО-2009-01 діє ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" та ОСОБА_4, далі по тексту цього Договору - "Покупець" уклали цей договір про наступне.
Згідно статті 1 Договору купівлі-продажу продавець продає покупцю, а покупець купує і приймає у власність один новий автомобіль 2009 року випуску, марки Chevrolet (Шевролє) моделі EXPRESS LT EXPLORER (Експрес ЛТ Експлорер).
Згідно із пунктом 2.2. Договору 2, автомобіль має бути переданий покупцю не пізніше двох робочих днів з дати оплати його вартості.
Ціна і порядок розрахунків узгоджено статтею 3 Договору купівлі-продажу.
Відповідно до п. 3.1. Договору купівлі-продажу ціна автомобіля складає 714 390, 00 грн. з урахуванням ПДВ (20 %), що складає 119 065 грн.
Пунктом 3.2. Договору купівлі-продажу сторонами погоджено, що покупець сплачує ціну автомобіля продавцю в розмірі вказаному в п. 3.1. даного Договору не пізніше 11.02.2010 року.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання Договору доручення відповідачем від імені та за рахунок позивача було реалізовано автомобіль, про що сторонами складено акт наданих послуг № 2 від 11.02.2010 року, яким сторони підтверджують, що за період з 25.08.2009 по 11.02.2010 року відповідачем від імені позивача був реалізований один новий автомобіль 2009 року випуску, марки Chevrolet (Шевролє) моделі EXPRESS LT EXPLORER (Експрес ЛТ Експлорер), кузов № НОМЕР_1, що підтверджується видатковою накладною № РН-000142 від 11.02.2010 року, виданою ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" та виписаною довідкою-рахунком серії ДДР № 801188 на ім'я ОСОБА_4, скріпленою печаткою ТОВ "ВІПКАР"
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "ВІПКАР" господарські суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення наявністю доказів, які підтверджують факт одержання відповідачем грошових коштів за договором купівлі-продажу від 10.02.2010 року та відсутністю доказів перерахування цих коштів позивачу.
Так, суди попередніх інстанцій обґрунтували такі висновки прибутковими касовими ордерами № 97 від 11.02.2010 року та № 111 від 15.02.2010 року про внесення ОСОБА_4 в касу відповідача грошових коштів на загальну суму 636 100, 00 грн. за видатковою накладною № 142 від 11.02.2010 року та листом відповідача за № 73 від 16.08.2011 року, підписаного головним бухгалтером відповідача про прийняття вищевказаних коштів.
Крім того, суди попередніх інстанцій послались на підписаний сторонами Звіті № 2 від 11.02.2010 року про виконання ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" доручення відповідно до договору № АВТО-2009-01 від 25.08.2009 року та письмовими поясненнями ОСОБА_4, відповідно до яких він на виконання умов договору купівлі-продажу автомобіля провів розрахунок з відповідачем на суму 714 390, 00 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки у справі господарських судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.
Частиною 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Згідно положень ст. 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відхиляючи доводи відповідача, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що довідка-рахунок серії ДДР № 801188 не є первинним документом у розумінні Закону України "Про фінансову звітність та бухгалтерський облік в Україні".
Вказані висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними з огляду на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 року N 1200 затверджено Порядок здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери.
Вказаний Порядок визначає механізм провадження торговельної діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами та мотоколясками, тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами та транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, а також тими транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, які перебували в користуванні і були зареєстровані в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 12 вказаного Порядку бланки довідок-рахунків, акти приймання-передачі та відповідно номерні знаки для разових поїздок та номерні знаки "Транзит" є документами суворої звітності і повинні зберігатися суб'єктом господарювання відповідно до вимог законодавства.
Пунктом 15 Порядку передбачено, що у разі коли продаж транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється філією суб'єкта господарювання або уповноваженим дилером, видача довідок-рахунків здійснюється за підписом відповідальної посадової особи філії або уповноваженого дилера, що скріплюється круглою печаткою.
Згідно п. 18 Порядку забороняється ставити печатку на незаповнених чи не в повному обсязі заповнених бланках довідок-рахунків, актів приймання-передачі і біржових угод.
Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7.09.1998 року N 1388, встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Пунктом 8 вищевказаного Порядку закріплено, що Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух")
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, зокрема, довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
З матеріалів справи вбачається, що довідка-рахунок серії ДДР № 801188, яка є документом суворої звітності, скріплено печаткою ТОВ "ВІПКАР", проте вказаний доказ судами не досліджено з урахуванням норм наведеного вище Порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, акт наданих послуг № 2 підписано представниками сторін та скріплено їх печатками, проте суди попередніх інстанції відхиляючи даний доказ всупереч положенням ст. 43 ГПК України щодо повноти та об'єктивності судового розгляду, не врахували положень п. п. 2.3., 3.6., 3.7. Договору доручення та порядку підписання такого акту.
Крім того, як місцевий так і апеляційний господарські суди дослідили що ОСОБА_4, згідно його пояснень, на виконання умов договору купівлі-продажу автомобіля провів розрахунок з відповідачем на суму 714 390, 00 грн., проте самими ж судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно прибуткових касових ордерів № 97 від 11.02.2010 року та № 111 від 15.02.2010 року третьою особою в касу відповідача внесено грошових коштів на загальну суму 636 100, 00 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з огляду на приписи ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція обмежена в праві встановлення обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним та вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу.
За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення ст. 43 ГПК України не було всебічно, в повному обсязі та об'єктивно розглянуто всі обставин справи в їх сукупності та зроблено суперечливі висновки, які судом касаційної інстанції з огляду на положення ст. 1117 ГПК України не можуть бути усунені.
Таким чином, всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, суди на вищевикладене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірний доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення господарських судів попередніх інстанцій, прийняті у даній справі, цим вимогам не відповідають.
Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
За таких обставин, касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року у справі № 51/528 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року у справі № 51/528 скасувати.
3. Матеріали справи № 51/528 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддяЄ.В. Першиков
СуддіТ. Б. Данилова
О.В. Яценко