11 квітня 2013 року Справа № 5010/124/2012-28/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Демидової А.М.,
суддів:Владимиренко С.В.,
Мирошниченка С.В.,
Плюшка І.А.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 15.11.2012
у справі№ 5010/124/2012-28/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна"
доПриватного підприємства "Галнафтогазмонтаж"
простягнення 241 898,20 грн. та зобов'язання передати гусеничний трактор вартістю 1 096 771,91 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" про стягнення 169 434,65 грн., з яких: 154 789,43 грн. - заборгованість за лізинговими платежами, 12 295,02 грн. - пеня, 2 350,20 грн. 3% річних, повернення предмету лізингу вартістю 1 059 790,55 грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2012 у справі № 5010/124/2012-28/11, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2012, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача - 154 789,43 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 2 350,20 грн. 3% річних; у задоволенні позовних вимог про стягнення 12 295,02 грн. пені, 62 863,55 грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування предметом лізингу, 9 600 грн. збитків та передачі позивачу предмету лізингу - відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2012 у справі № 5010/124/2012-28/11 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" звернулося з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15.11.2012 у справі № 5010/124/2012-28/11, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, а також рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу предмету лізингового договору та стягнення з відповідача 12 295,02 грн. пені, 62 863,55 грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України; прийняти нове рішення про задоволення позову в зазначеній частині, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положення статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанову Вищого господарського суду України від 18.04.2012 у справі № 5010/1993/2011-19/105.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
У постанові від 15.11.2012 у справі № 5010/124/2012-28/11, Вищий господарський суд України, погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у позові в частині зобов'язання повернути предмет лізингу та стягнення пені, неустойки у відповідності до статті 785 Цивільного кодексу України (в частині, що стосується доводів заявника), оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не доведено факт дотримання порядку вчинення відмови від договору, встановлений пунктом 23.5 Загальних умов договорів фінансового лізингу щодо порядку направлення відповідачу повідомлення про відмову від договору, та не доведено факту припинення лізингових правовідносин, що свідчить про відсутність правових підстав для повернення предмету лізингу та неустойки за прострочення повернення предмету лізингу. Щодо відмови у стягненні пені суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи стосовного того, що позивачем не доведено наявності факту пред'явлення письмової вимоги про виплату пені як це передбачено пунктом 14.8 Загальних умов договорів фінансового лізингу.
Водночас у постанові Вищого господарського суду України від 18.04.2012 у справі № 5010/1993/2011-19/105, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості з лізингових платежів, пені, 3% річних та зобов'язання відповідача повернути предмет лізингу, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено факт порушення відповідачем договірного зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, що згідно з умовами договору є підставою для стягнення: заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, 3% річних на підставі статті 625 Цивільного Кодексу України, а також встановленої у даному випадку пунктом 14.8 Загальних умов договору пені. При цьому судом касаційної інстанції враховано встановлений судами попередніх інстанцій факт дотримання позивачем порядку направлення відповідачу повідомлення про відмову від договору, визначеного пунктом 23.5 Загальних умов договору, у зв'язку з чим договір фінансового лізингу є розірваним внаслідок односторонньої відмови позивача, що свідчить про наявність підстав для повернення предмету лізингу.
Змістом наведеної постанови суду касаційної інстанції спростовуються доводи заявника стосовно неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах з огляду на різні встановлені фактичні обставини у цій справі в порівнянні з постановою, про перегляд якої заявлено.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" у допуску справи № 5010/124/2012-28/11 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяА.Демидова
СуддіС.Владимиренко
С.Мирошниченко
І.Плюшко
С.Шевчук